Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Етал_відпов.doc
Скачиваний:
1371
Добавлен:
31.10.2018
Размер:
7.57 Mб
Скачать

2. Маневр підрозділами, ударами і вогнем, їх види і характеристика.

Маневр — організоване пересування підрозділів (вогневих засобів, військовослужбовців) при виконанні поставлених задач з метою заняття вигідного положення для ведення вогню по найбільш уразливій місцевості в бойовому порядку противника, особливо у фланг і в тил, а також для виводу підрозділів з-під удару противника. Маневр здійснюється підрозділами (вогневими засобами) і вогнем . Видами маневру підрозділами (вогневими засобами) є: охоплення, обхід, відхід і зміна району (позицій).

Охоплення - маневр, який здійснюється підрозділами в ході бою для атаки противника у фланг.

Обхід - більш глибокий маневр, що виконується підрозділами для атаки противника з тилу.

Охоплення - здійснюється в тісній тактичній і вогневій взаємодії, обхід - у тактичній взаємодії з військами, що наступають із фронту.

Відхід і зміна району (позицій) - маневр, який застосовується з метою виводу своїх підрозділів (вогневих засобів) з-під удару противника й заняття більш вигідного положення. Він проводиться тільки з дозволу старшого командира.

Маневр вогнем застосовується для більш ефективного ураження противника. Він полягає в зосередженні вогню взводу по одній важливій цілі, своєчасному перенесенні вогню з однієї цілі на іншу і веденні вогню взводом одночасно по декільком цілям.

Маневр, повинний бути простий за задумом, проводитися швидко, потай і раптово для противника. Для його здійснення використовуються результати вогневого ураження противника (вогню), відкриті фланги, проміжки, складки місцевості, приховані підступи, аерозолі, а в обороні, крім того, - траншеї і ходи сполучення.

3. Призначення артилерійських підрозділів. Види вогню артилерії, їх характеристика

Артилерія – призначається для ураження засобів ядерного і хімічного нападу, систем високоточної зброї, артилерії, танків, бойових машин піхоти, протитанкових та інших вогневих засобів, живої сили, вертольотів на майданчиках, засобів протиповітряної оборони, пунктів управління, радіоелектронних засобів, руйнування фортифікаційних споруд противника, дистанційного мінування місцевості, світлового забезпечення, поставлення аерозольних (димових) завіс і виконання інших завдань.

Основним вогневим і тактичним підрозділом артилерії є артилерійський дивізіон. Він може діяти в складі артилерійської групи (частини), чи бути в безпосередньому підпорядкуванні командира загальновійськового з'єднання (частини). Він може придаватися батальйону, що діє в першому ешелоні, який вводиться в бій із другого ешелону чи резерву, що складає передовий і рейдовий загін, авангард або ар'єргард.

Артилерійський дивізіон, як організаційна одиниця артилерії складається з командування, штабу, декількох батарей, підрозділів бойового забезпечення й обслуговування. Організаційно він входить до складу БрАГ. Дивізіон зі складу артилерійської групи може призначатися для підтримки загальновійськової частини (підрозділу) або залишатися підручним у командира групи.

Артилерійські підрозділи дивізіону оснащені різноманітними приладами артилерійської розвідки, керування вогнем, топогеодезичної прив'язки, метеозабезпечення, радіаційної і хімічної розвідки і засобами зв'язку. У підрозділах також є засоби для самооборони, проведення інженерних робіт і маскування, а в дивізіоні - артилерійська балістична станція.

Дивізіон, володіючи могутнім і точним вогнем, здатний уражати різноманітні цілі - наземні і надводні, відкрито й укрито розташовані - і безупинно підтримувати вогнем загальновійськові підрозділи в бою.

Артилерійська батарея - вогневий і тактичний підрозділ артилерії. Вона може одночасно уражати одну-дві цілі стрільбою з закритої вогневої позиції чи декілька цілей (по числу гармат у батареї) вогнем прямою наводкою.

Вогневий (протитанковий) взвод - вогневий підрозділ артилерії. Він виконує вогневі задачі в складі батареї чи самостійно.

Взвод управління артилерійського дивізіону (батареї) призначений для ведення розвідки, обслуговування стрільби артилерії і забезпечення зв'язку.

Гармата (міномет, бойова машина, установка ПТРК) виконує вогневі задачі і діє в бою, як правило, у складі взводу чи самостійно. Особовий склад, що безпосередньо обслуговує його, називається гарматним (мінометним) розрахунком чи розрахунком бойової машини (установки ПТРК).

Види вогню артилерії та їх характеристика

Під час вогневого ураження противника артилерійські підрозділи самостійно застосовують такі види вогню:

Вогонь по окремій цілі – вогонь батареї, взводу або гармати (міномета, бойової машини, установки ПТРК), який ведеться самостійно із закритої вогневої позиції або прямою наводкою, в тому числі високоточними боєприпасами (ВТБ).

Зосереджений вогонь (ЗВ) - вогонь, який ведеться одночасно декількома артилерійськими групами (дивізіонами, батареями) по одній цілі.

Нерухомий загороджувальний вогонь (НЗВ)– суцільна вогнева завіса, що створена на одному (одинарний НЗВ) або одночасно на декількох (глибокий НЗВ) рубежах перед фронтом противника, що атакує (контратакує).

Фронт НЗВ призначають з розрахунку 50 метрів на гармату.

Рубежі НЗВ призначають не ближче 300-400 м від своїх військ. Їм. присвоюють умовні найменування за назвами листяних дерев, наприклад: “Дуб”, “Калина” та ін.

Вогонь відкривають під час виходу противника на рубіж відкриття вогню, який визначають командири дивізіонів на місцевості з розрахунку захопити піхоту і танки в зону розривів.

Рухомий загороджувальний вогонь (РЗВ) суцільна вогнева завіса, яка створена на одному (одинарний РЗВ) або одночасно на двох (подвійний РЗВ) рубежах на шляху руху танків (БМП, БТР) противника, що атакують (контратакують), і яка послідовно переноситься на інші призначені рубежі у міру виходу основної маси танків (БМП, БТР) противника із зони вогню.

Перший (дальній) рубіж РЗВ призначають на відстані 1000-2000 метрів, а останній (ближній) на відстані 300-400 метрів від своїх військ. Відстань між рубежами одинарного РЗВ призначають 400-600 метрів, з урахуванням забезпечення спостереження і своєчасності відкриття вогню на наступних рубежах.

Системі рубежів на кожному танконебезпечному напрямку присвоюють загальне найменування назвами хижих звірів, а кожному рубежу, починаючи з дальнього, свій порядковий номер, наприклад: “Вовк-1”, “Вовк-2”.