Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Етал_відпов.doc
Скачиваний:
1371
Добавлен:
31.10.2018
Размер:
7.57 Mб
Скачать

32. Способи пересування. Марш – визначення, умови здійснення, основні показники.

Марш – організоване пересування підрозділів по дорогах та колонних шляхах з метою своєчасного виходу у призначений район.

Марш може здійснюватися:

  • в передбаченні вступу в бій;

  • поза загрозою зіткнення з противником.

В усіх умовах він буде здійснюватись в загрозі застосуванням противником високоточної зброї, ЗМУ і т.д.

Марш в передбаченні вступу в бій здійснюється – коли безпосередньо з маршу буде виконуватися бойове завдання.

Він як правило здійснюється:

  • в районах бойових дій;

  • при висуванні з пункту постійної дислокації;

  • при висуванні з району зосередження до державного кордону;

  • при висуванні з складі 2-го ешелону або резерву для вступу в бій;

  • на останньому добовому переході при здійсненні його на великі відстані.

Марш може здійснюватися:

а) до фронту: при організації наступу, нарощування зусиль підрозділів 1-го ешелону, при переході до оборони на напрямку прориву противника та при зміні підрозділу, які втратили свою боєздатність;

б) вдовж фронту: з метою переносу зусиль на новий напрямок;

в) від фронту в тил: при перегруповані сил, при виході.

В глибокому тилу марш може здійснюватися і вдень при цьому широко використовуючи захисні властивості місцевості. Для захисту від високоточної зброї противника маршрут руху вибирається продовж ліній електропередач, зв’язку, у лісі, з використанням складок місцевості.

Маршрут руху не повинен проходити:

  • через великонаселенні пункти;

  • через вузли доріг;

  • тіснини;

  • поблизу залізничних станцій (портів, аеропортів).

Маршові можливості - це здатність підрозділів до пересування своїм ходом з одного району в інший за встановлений час із збереженням боєздатності.

Головні фактори, які впливають на маршові можливості

  • бойові та експлуатаційні властивості бронетанкової та автомобільної техніки, які знаходяться на озброєнні підрозділів;

  • фізичні можливості особового складу;

  • рівень підготовки механіків - водіїв.

Танкові підрозділи завжди повинні бути готовими до маршу (пересування своїм ходом) і перевезенням різними видами транспорту в умовах впливу вражаючих факторів ядерної, хімічної зброї, високоточної зброї та засобі дистанційного мінування противника, діяння його авіації, повітряних десантів, аеромобільних та диверсійно – розвідувальних груп, зруйнувань доріг та переправ. Це вимагає ретельної підготовки озброєння, техніки та особового складу до маршу або перевезень, високої маршової дисципліни і виучки особового складу.

В усіх випадках командир повинен забезпечити прибуття підрозділу в призначений район або на вказаний рубіж:

  • своєчасно;

  • у повному складі ;

  • в готовності до виконання бойового завдання;

Показники маршу:

а) середня швидкість руху;

б) величина добового переходу.

Середня швидкість руху взводу без врахування часу на привали може бути:

на танках (БМП) – 20-25 км/год

на автомобілях - 25- 30 км/год

в пішому порядку – 4-5 км/год

на лижах - 5-7 км/год.

У горах, лісисто – болотистій місцевості, взимку та інших несприятливих умовах середня швидкість руху колон може змінюватися до 15-20 км/год. В усіх випадках марш повинен здійснюватися з максимально можливою в даних умовах швидкістю.

Величина добового переходу визначається середньою швидкістю і часом повного руху машини.

  • танкові змішані колони – до 250 км;

  • автомобільні клон до 500 км;

  • на лижах до 70 км;

  • в пішому порядку до 50 км.