ПРОЕКТ

Базовий компонент дошкільної освіти україни преамбула

Становлення України як демократичної держави, її входження у єдиний європейський освітній простір зумовили прогресивні зміни у стратегії розвитку національної системи дошкільної освіти, гуманізації її цілей та принципів. Орієнтація на фундаментальні загальнолюдські й національні цінності, осучаснення світоглядної позиції, переосмислення виховних і навчальних завдань, модернізація змісту – пріоритетні напрями реформування системи дошкільної освіти у ХХІ столітті.

Сучасний соціокультурний простір України пропонує зростаючій особистості цінності різної морально-духовної вартості, детермінує одночасне співіснування творчого й споживацького ставлення до життя, гуманістичних і деструктивних установок. З одного боку, дитину навчають бути доброзичливою, толерантною, совістливою; з іншого – в реальному житті вона стикається з культом сили, грошей, ілюзорно легкого досягнення успіху. Ставлення дитини до життя формується під впливом стихійних факторів. Тому за відсутності спеціально організованої систематичної освітньої роботи, спрямованої на визначення справжніх життєвих пріоритетів, визнання пріоритету розвитку особистості в дошкільному дитинстві, розкриття ідеї про цінність й смисл життя, дитині дошкільного віку важко гармонійно увійти в широкий світ, зорієнтуватися в ньому, визначити своє домірне місце.

Процес оновлення дошкільної освіти має базуватися на закономірностях розвитку соціального, інформаційного й освітнього просторів нашої держави, багатовимірності взаємодії сучасного дошкільника з оточуючим світом, враховувати світові тенденції.

Дошкільна освіта, як перша самоцінна ланка, має гнучко реагувати на життєві реалії, відповідати соціальним запитам, оснащувати якісною та життєво необхідною інформацією, плекати уміння та навички компетентної поведінки, свідомого самовизначення, формувати здатність чинити опір руйнівним зовнішнім впливам, допомогти реалізувати свій природний потенціал.

Актуальність оновлення державного стандарту дошкільної освіти визначається соціальною затребуваністю підвищення якості освіти; зміною знаннєвої орієнтації на особистісну, ціннісну; переорієнтацією з культури корисності на культуру гідності як основу для формування в дитини інтегративного образу світу, здатністю до відповідального самовизначення, компетентної поведінки, свідомого ставлення до свого тілесного, душевного та соціально-морального здоров’я.

Загальні положення

Ключовою фігурою дошкільної освіти має стати дитина з самоцінністю її буття, неповторністю душевного світу, творчим самовираженням. Тому зміст виховання й навчання сучасного дошкільника повинен бути культуротворчим, а технології – особистісно розвивальні. Ці ідеї покладені в основу розробки Базового компонента дошкільної освіти України – державного стандарту, яким визначено вимоги до розвиненості, вихованості та навченості дитини дошкільного віку та умов, за яких вони досягаються.

Базовий компонент дошкільної освіти України ґрунтується на основних положеннях Міжнародної конвенції ООН про права дитини, Законів України “Про освіту”, “Про дошкільну освіту”, “Про охорону дитинства”, інших державних нормативних актах у галузі дошкільної освіти.

Основними засадами створення Базового компонента виступили:

- визнання самоцінності дошкільного дитинства, його особливої ролі в розвитку особистості;

- збереження дитячої субкультури;

- створення сприятливих умов для формування особистісної зрілості дитини, її базових якостей;

- пріоритет повноцінного проживання дитиною сьогодення;

- повага до дитячого “Я”, врахування індивідуальної історії розвитку та особистого досвіду дошкільника;

- різнобічний, комплексний підхід до розвитку дитини, збалансованість фондів “можу” (знань, умінь, навичок) і “хочу” (бажань, інтересів, намірів);

- надання пріоритету соціально-моральному розвитку особистості, плекання уміння дитини узгоджувати особисті інтереси з колективними;

- формування реалістичної наукової картини світу, дитячого світогляду, оптимістичного цілісного світобачення;

- прищеплення навичок практичного життя, формування елементарної компетентності дошкільника у сферах життєдіяльності “Природа”, “Культура”, “Люди”, “Я Сам”;

- відмова від жорсткої регламентації буття дошкільника та педагогічної діяльності вихователя; надання суб’єктам освітнього процесу права на відповідальне самовизначення;

- забезпечення наступності в діяльності дошкільної та початкової шкільної ланок освіти щодо реалізації особистісно орієнтованої моделі виховання і навчання.

Базовий компонент дошкільної освіти України реалізується через державну Базову програму (інваріантна складова), яка затверджується МОН України, та інші програми, що відображають специфіку, культуру й традиції певної місцевості або поглиблюють, деталізують напрям(и) освітньої роботи, розкривають особливості виховання і навчання різних категорій та вікових груп дітей, а також через навчально-методичне забезпечення дошкільної освіти.