Сфера “я сам”

Досвідченість дошкільника у сфері “Я Сам” - важлива складова його життєвої компетентності, запорука повноцінного особистісного зростання, цілісного дитячого світобачення,.передумова активної за формою та моральної за змістом позиції “Я у Світі”. Поінформованість щодо себе слугує підгрунтям для різнобічного та гармонійного розвитку, елементарного дитячого світогляду, адекватної та гнучкої поведінки у незнайомих або ускладнених життєвих ситуаціях, уміння самовизначатися соціально прийнятними та схвалюваними способами поведінки.

На кінець дошкільного віку у кожної дитини має бути сформований більш - менш реалістичний і позитивний образ самої себе, який складається з:

- елементарних уявлень і знань про себе;

- самоповаги – прихильного ставлення до себе, уміння цінувати свої сильні сторони, домагання визнання авторитетними людьми її чеснот і досягнень;

- гідної поведінки, заснованої на знаннях своїх особливостей та умінні відстоювати справедливість.

Сформованість “Я”, усвідомленого ставлення до своїх дій та вчинків, прагнення до самостійності, уміння здійснювати власні вибори, надавати комусь-чомусь перевагу, приймати відповідальні рішення, продуктивно розпоряджатися особистим часом, відстоювати власну гідність, об’єктивно себе оцінювати - показник її повноцінного розвитку як особистості. Правильна самооцінка слугує регулятором моральної поведінки дошкільника, лежить в основі почуттів самоповаги, обов’язку, відповідальності, совісті. На ній базуються уміння збалансовувати особисті та колективні інтереси, визначати своє місце в дитячому угрупованні, будувати щирі взаємини з рідними та приємними людьми, культурно дистанціювати від неприємних та небезпечних людей. Розмитість, невизначеність дитячого “Я” вказує на брак індивідуальності, суб’єктної активності, почуття самовартісності, вміння відповідально самовизначатися в природному, предметному та соціальному довкіллі.

Структурування сфери “Я Сам” обумовлене нерозривною єдністю фізичної, психічної та соціальної сторін у розвитку дошкільника. Це слугувало підгрунтям для вибору назв та змістового наповнення відповідних субсфер та змістових ліній, виділених в них. Кожною субсферою визначено певний обсяг знань, умінь, навичок, звичок, якостей, ставлень дошкільника, яким засвідчується оптимальна для віку міра його компетентності.

Компетентність у субсфері ”Я - фізичне“ визначається інтересом та позитивним ставленням дошкільника до своєї зовнішності, тілобудови, статевої належності, рухової активності; сформованістю основних фізичних якостей, практичних умінь, культурно-гігієнічних, оздоровчих та навичок безпеки життєдіяльності; орієнтацією щодо основних вікових змін у зовнішності та фізичних можливостях представників різних віково-статевих груп в дитинстві, юності, дорослості та старості; уявленням про народження і смерть як етапи життя кожної людини на Землі.

Компетентність у субсфері “Я – психічне” визначається інтересом та елементарними уявленнями дитини про свій внутрішній світ – думки, почуття, мрії, бажання, плани, ідеали, цілі, прагнення; становленням дитячого світогляду; розвиненістю її свідомості - пізнавальної активності, емоційної сприйнятливості, уміння керуватися у своїй поведінці позитивними думками, оптимістичними переживаннями, реалістичними намірами; сформованістю самосвідомості - адекватної самооцінки, домагання визнання іншими своїх чеснот і досягнень, уміння співвідносити “хочу”, “можу” і “треба”; здатність уявляти себе у часі - минулому, теперішньому, майбутньому; орієнтація у своїх основних правах і обов’язках.

Компетентність у субсфері “Я – соціальне” засвідчують: гнучка й адекватна поведінка дошкільника в період адаптації до нових умов життя, гармонійна соціалізація; уміння стати на місце іншого, здатність самовизначатися та працювати в команді однолітків, дорожити налагодженими взаєминами, виявляти товариськість, презентувати іншим свої можливості, конструктивно самовиражатися, узгоджувати особисті інтереси з колективними; з власної ініціативи допомагати іншим, виявляти співчуття, совістливість, миролюбність, толерантність.