Субсфера «Широке Соціальне довкілля»

Змістові лінії

Результати освітньої роботи

Люди Ознаки Знайомі Чужі Соціальні ролі Встановлення стосунків З дітьми З дорослими З літніми людьми З представниками різної статі Об’єднання Група Колектив Народ Країна Людство. Країни світу

Диференціює людей на знайомих та чужих. Вирізняє знайомих з-поміж інших як таких, що добре знають один одного (друзі, товариші, сусіди, співробітники батьків, працівники дошкільного закладу тощо), привітно вітаються, звертаються по імені чи по імені та по бать­кові, радіють зустрічі, доброзичливо цікавляться справами. Знає, що знайомі можуть бути серед дорослих і дітей; розрізняє манеру спілкування із власними знайомими та знайомими батьків, інших родичів. При зустрічі впізнає знайомих, охоче й культурно спілкується з ними. Раху­ється з їхніми смаками, інтересами, потребами; виявляє чемність, толерантність у ставленні до них. Знає, що чужі — це люди, які між собою не знайомі (перехожі на вулиці, пасажири в транспорті, відвідувачі магазину, театру тощо). Поводиться з ними обачно, стримано, чемно. Почувається невимушено, впевнено серед малознайомих чи незнайомих людей. Помічає стан, потреби сторонніх та, по можливості, намагається задовольнити їх. У разі нагальної потреби (загубився у натовпі, магазині, іншому людному місці), коли поруч немає знайо­мих, може звернутися до незнайо­мої людини по допомогу, висловлюючи своє прохання чітко й голосно. Не розгублюється в такій ситуації, а розуміє, що краще звернутися до дорослого на його робочому місці — водія чи контролера в транспорті, продавця чи охоронця (міліціонера) в магазині тощо. У разі виникнення інтересу до незнайомої людини повідомляє про це знайомих дорослих і радиться, чи можна звер­нутися до неї. Користується елементарними правилами самозбереження – не бере запропоновані незнайомцем солодощі, іграшки, не зваблюється пропозицією покататися чи подивитися на щось, не розповідає про свою сім’ю, родину, місце проживання тощо. Вміє ототожнити стать дорослого з відповідною соці­альною роллю в житті (жінка — господиня, матір, дружина; чоловік — захисник, батько, опора сім’ї). Усвідомлює, що людина певної статі, віку одночасно може виконувати різні соціальні ролі – сина, доньки, школяра, студента, покупця, пасажира, глядача і т.д.; розуміє важливість та залежність зовнішніх проявів, поведінки від кожної з виконуваних в даний час ролей. Усвідомлює відмінності спілкування з різними за віком дітьми - до молодших ставиться доброзичливо, уважно й турботливо, до старших – з повагою, інтересом, емоційною готовністю до спілкування. Прагне входити в контакт з різними за віком дітьми, вміє привертати до себе увагу, налагоджувати взаємодію. Виявляє інтерес до спільної діяль­ності, ділиться своїм досвідом, умін­нями, знаннями. У колі молодших дітей почувається старшим а зі старшими – молодшим. З однолітками поводиться на рівних, усвідомлює свої можливості, права й обов’язки, дотримується норм спілкування. Домагається визнання себе іншими дітьми в різних видах діяльності, прагне бути бажаним у спілку­ванні, грі тощо. Виявляє прав­дивість, чесність у стосунках з різними за віком дітьми, не глузує з вад, недоліків або звичок інших. Уникає конфліктів та вміє їм запо­бігати, самостійно встановлює й підтримує партнерські ділові та особисті контакти. Позитивно ставиться та поважає дітей ідентичної та від­мінної статі; розуміє значення спілкування та спільної діяльності хлопчиків і дівчаток, дружби між ними. Виявляє зацікавленість у обопільних справах, іграх, праці, усвідомлює важливість розподілу обов’язків відповідно до статі. Відмічає, що доросла людина фізично, розумово та соціально вже зріла особистість, яка має професію, роботу, сім’ю, ростить дітей, турбується про своїх батьків. Виявляє повагу до дорослих, незалежно від ступеню рідства, знайомства. Усвідомлює свою залежність від старшого покоління. В зверненнях до них та власних діях виявляє шану, турботу, готовність допомагати. У стосунках витримує дистанцію та усвідомлює межі припустимої поведінки, враховуючи належність до певної статі себе та дорослого. Усвідомлює, що старість — це період життя після зрілості, протягом якого діяльність організму поступово слабшає. Має уявлення про те, що в літньої людини погіршується зір, слух, вона змінюється зовні (сиве волосся, зморшки на обличчі, руках, повільність рухів). Розуміє, що старі потре­бують турботи, розуміння й підтримки. В старості людина завершує свою професійну діяльність, виходить на пенсію, більше опікується домашнім господарством, допомагає дітям, доглядає онуків. Вміє вислухати поради та намагається керуватися ними в своєму житті, усвідомлює життєву мудрість старшого покоління. Усвідомлює, що люди поділяються на чоловіків і жінок. Може схарак­теризувати, що чоловік — доросла особа, а хлопчик — дитина чоловічої статі; жінка — доросла особа, а дівчинка — дитина жіночої статі; вони мають свої ознаки – зовнішній вигляд, зачіска, одяг тощо. Має уявлення про основні ознаки, спільне та відмінне у представників різної статі. Розуміє, що стать певною мірою визначає інтереси, професійні уподобання людини. Розуміє, що група – це найменше угрупування, що виникає на основі особистісних симпатій, емоційних відносин між її членами. Усвідомлює, що групу людей об’єднують спільні інтереси, цінності, щирість та відвертість стосунків, довіра, певні поведінкові норми. Члени групи прихильно ставляться один до одного, дружать. Може пояснити що таке дружба — прояв між людьми взаємної довіри, відданості, любові. Ініціює дружні стосунки з тими, кому симпатизує, усвідомлюючи, що другу можна довірити найпотаємніше, дружбою треба дорожити. У власному виборі віддає перевагу доброзичливим, уважним людям, готовим до співпере­живання, співробітництва. Дотримується й домагається демократичних стосунків у дружбі, не допускає авторитарності, пропонує та підтримує дружбу з дітьми різного віку, статі, національності; прагне подружитися з дорослими. Усвідомлює, що колектив – це група людей, організована спільною життєдіяльністю. Знає, що всі члени колективу більшою чи меншою мірою залучені до його життя. Має уявлення, що між членами колективу складаються внутрішні відносини; вони переймаються спільними інтересами, вболівають за репутацію та честь колективу. Члени колективу можуть встановлювати між собою товариські відносини. Розуміє, що товариш — це близька за поглядами, уподобаннями людина. Прагне до певного сталого кола товаришів. Залучає їх до спільної діяльності, підтримує ініціативу в спілкуванні, дотри­мується демократичних стосунків, виявляє відповідальність, зважає на індивідуальність. Під­три­мує спроби познайомитися, шукає спільні інтереси, приводи для товаришування. Розуміє, що в колективі можуть бути такі люди, хто виявляє байдужість чи, навіть, неприязнь у ставленні, а також усвідомлює особисте відношення до інших з різних причини. Намагається знайти пояснення цьому та позбутися у власному спілкуванні, поведінці, зовнішності все те, що може спричиняти недружнє ставлення інших. Ініціює спроби зробити стосунки взаємо­прий­нятни­ми, коректними, толерантними. Має уявлення, що народ – це населення однієї країни. Усвідомлює свою приналежність до українського народу. Знає, що країна, в якій проживає – Україна. Любить і пишається своєю батьківщиною, її краєвидами, працьовитими та талановитими людьми, співучою мовою, традиціями. Знає і поважає державну символіку. Має уявлення, що «людство» – це всі люди Землі, жителі всіх країн світу. Орієнту­ється в тому, що кожна країна має свою територію, чітко окреслені межі, її населяють різні народи. Знає, що вони мають свою мову, культуру, звичаї, різняться кольором шкіри, волосся, розрізом очей, зростом. Може назвати деякі країни, їх характерні ознаки. Знає, що всі народи прагнуть миру, щастя і процвітання своєї країни.