Практичний блок.

І. Виконання вправ на розвиток професійно-педагогічної уваги і спостережливості.

Вправа 1. Визначення обсягу уваги. На картках записано 9 знаків (цифр чи літер), наприклад: З, Ф, М, X, Б, С, Л, Т, Ч або 1 6 2 7 8 4 3 5 9. Сприйнявши цю інформацію протягом трьох секунд, відтворіть її на папеері. За результатами роботи визначають кількість та правильність указаних літер чи цифр.

Вправа 2. Визначення здатності до розподілу уваги. Запишіть чис­ла від 1 до 20 і водночас рахуйте вголос від 20 до 1. Зафіксуйте час виконання вправи, кількість допущених помилок.

Вправа 3. Визначення здатності до переключення уваги. Складіть таблицю: двадцять літер українського, двадцять літер латинського алфа­віту, десять геометричних фігур, десять абстрактних понять, п'ять ариф­метичних дій на додавання, п'ять арифметичних дій на ділення, п'ять арифметичних дій на множення, десять назв меблів, десять лінгвістич­них термінів. Якомога швидше прочитайте вголос складену таблицю.

Швидкість із якою прочитана таблиця і є швидкістю переключення уваги (кількість знаків поділити на секунди).

Вправа 4. Визначення рівня розвитку спостережливості. Назвіть членів своєї навчальної групи — в кого сірі та карі очі, темне та світле волосся. Опишіть зовнішній вигляд, емоційний стан сусіда, що сидить сьогодні поруч. Порівняйте цю інформацію з тим, що помітили вчора.

Вправа 5. Опишіть одного з присутніх, відобразивши індивідуальн особливостйого міміки, пози, жестів. Оцінюється точність і повнот, висловленк характеристик зовнішності.

Вправа 6. Для відпрацювання умінь проводити спостереження відповідно до виначеної мети студентам пропонують скласти психологічну характерисику одного з присутніх, рекомендуючи його на посаду: 1) директора школи; 2) класного керівника; 3) завуча з виховної роботи. Аналізуючі результати роботи, слід звернути увагу на роль мети у відборі психологічних якостей людини

ІІ. Виконання вправ на розвиток професійно-педагогічної уяви студентів

Вправа 1. Визначення особливостей творчої уяви. Студентам про­понують три будь-які слова. Наприклад: капелюх, ключ, човен. Потрібно впродовж 5-6 хвилин скласти якомога більше речень з цими словами.

Оцінка результатів: 3 бали — слова в реченні використані в дотеп­ній або оригінальній комбінації; 2 бали — слова вжиті у звичайній або логічно припустимій комбінації; 1 бал — правильно використано 2 слова, ^а третє штучно введено в речення. 0 балів — безглузде поєднання слів.

Вправа 2. Дослідження особливостей творчої уяви. Студентам про­понують прослухати початок оповідання: «Сутеніло. Ішов дрібний нуд­ний дощик, на автобусній зупинці під одною парасолькою стояли дві Овчини. Вони про щось тихо розмовляли. Раптом…» Потрібно приду­мати продовження оповідання.

Час виконання завдання 10 хвилин.

Оцінка результатів: 3 бали — оповідання продовжується яскрави-^Мі1> оригінальними реченнями з використанням прямої мови, в ньому передано особисте ставлення автора до зображуваних подій; несподіва­на кінцівка. 2 бали — розповідь завершується кількома реченнями-звичайний, стандартний розвиток подій; може використовуватися пря­ма мова, позбавлена оригінальності та цікавих діалогів. 1 бал — опові­дання завершується одним-двома простими, короткими реченнями; не передає ставлення до зображуваних подій. 0 балів — незавершене опо­відання; немає зв’язку між реченнями.

Вправа 3. Доберіть кілька педагогічних ситуацій і спрогнозуйте мож­ливі варіанти дальшого розвитку стосунків між учасниками ситуації, опишіть особливості сприймання ситуації з позиції кожної з дійових осіб, їхні можливі думки, почуття, репліки, висловлювання.

Вправа 4. Проаналізуйте текст із шкільного підручника. Визначте фрагменти, які можуть викликати утруднення у школяра. Назвіть при­чини утруднень, а також можливі дії щодо їх усунення.

Вправа 5. Групі студентів пропонують змоделювати індивідуальну бесіду з учнем. Кожна пара студентів по черзі подає репліку від особи вчителя та від особи учня. Інші учасники мають ідентифікувати пози­цію педагога й вихованця в запропонованій моделі спілкування та допов­нити задум взаємодії відповідно до логіки педагогічного впливу. Після виконання вправи слід обговорити, наскільки студенти були точні в оцінюванні моделей педагогічної взаємодії, що пропонувалися. Чи добре вони відчували стан педагога та вихованця, що допомагало чи заважа­ло їм у виконанні цієї вправи.

Вправа 1. Визначення особливостей відтворювальної уяви. Студентам зачитують уривок із художнього твору. Під час прослуховування вони мають уявити те, що описується. Потім їм пропонують намалювати об’єкти, про які йшлося в описі. Після виконання завдання дозволя­ють ще раз уважно прочитати опис та зробити другий малюнок. Оцінюється тільки перше зображення змісту уривка.

Уривок для дослідження уяви:

Широкою долиною між двома рядками розложистих гір тихо тече по Ва-сильківщині невеличка річка Роставиця. Серед долини зеленіють розкішні густі та високі верби, там ніби потонуло в вербах село Вербівка. Між вербами дуже виразно й ясно блищить проти сонця висока біла церква з трьома банями, а коло неї невеличка дзвіниця наче заплуталась в зеленому гіллі старих груш. Подекуди з-поміж верб та садків виринають білі хати та чорніють покрівлі високих клунь.

По обидва береги Роставиці через усю Вербівку стеляться сукупні городи та левади, не огороджені тинами. Один город одділяється од другого тільки рядком верб або межами. Понад самим берегом в’ється в траві стежка через усе село. Підеш тією стежкою, глянеш кругом себе, і скрізь бачиш зелене — зелене море верб, садків, конопель, соняшників, кукурудзи та густої осоки.

/. Нечуй-Левицький, «Микола Джеря»

Студенти порівнюють малюнки, підраховують кількість пропуще­них об’єктів, помилки, яких припустилися в їх зображенні.

Оцінка результатів: 3 бали — правильне і точне зображення основ­них об’єктів, наведених в уривку, деталей (наприклад, видів рослин); 2 бали — правильне зображення основних об’єктів, пропуск другорядних об’єктів, 1—2 головних об’єктів (наприклад, стежки над річкою, дзвіниці тощо); 1 бал — нечітке, схематичне зображення. Відсутність більшості істотних деталей опису; 0 балів — малюнок далекий від опису, зображе­но деталі, що не згадуються в уривку. Брак цілісного зображення.

Вправа 2. Усі члени групи сідають у коло. Один тримає в руках чистий аркуш паперу і намагається уявити на ньому картину. Він починає докладно описувати її, а всі інші намагаються «побачити» на аркуші те, про що він говорить. Потім аркуш передається наступному Учасникові. Він продовжує «створення картини», доповнюючи вже «написане» новими деталями. Виконання цієї вправи стимулює процес створення образів, передбачення та емоційного сприйняття позиції партнера в розробці художнього задуму.

Можна запропонувати інший варіант цієї вправи.

Вправа 3. Один із членів групи виходить з аудиторії. Ті, що залиши­лися, характеризують його, називаючи риси, властивості, звички, тобто висловлюють свою думку щодо нього, причому тільки позитивну. Хтось із групи (секретар) записує прізвища і зміст висловлювання. Через певний час запрошують учасника, який вийшов із кімнати, і зачитують йому все сказане про нього, не називаючи авторів. Головне завдання –визначити, хто і що саме про нього говорив. Потім секретар зачитує всі висловлювання, але вже із зазначенням авторів.