- •Лабораторна робота № 1. Педагогічна професія у сучасному суспільстві
- •План заняття
- •Рекомендована література
- •Теоретичний блок
- •Практичний блок
- •Питання для перевірки знань студентів
- •Лабораторна робота № 2. Майстерність учителя в керуванні психічним самопочуттям
- •План заняття
- •Обговорення проблемних питань за темою заняття.
- •Тестування. Список рекомендованої літератури
- •Теоретичний блок
- •Питання для самостійної роботи та обговорення
- •Практичний блок
- •Ритмічне дихання
- •Як управляти собою Аутогенне тренування
- •Що можна навіяти собі
- •Лабораторна робота № 3. Методика організації науково-дослідної роботи студентів
- •План заняття
- •Рекомендована література
- •Теоретичний блок
- •Практичний блок
- •Питання для самостійної роботи та обговорення
- •Лабораторна робота № 4 розповідь учителя як фрагмент педагогічної діяльності
- •Теоретичний блок
- •Практичний блок
- •1. Діагностування професійної позиції студента в ситуаціях взаємодії з аудиторією
- •Лабораторна робота № 5. Увага та уява вчителя у спілкуванні.
- •План заняття
- •Завдання для студентів
- •Пиатання для самостійної роботи та обговорення.
- •Список рекомендованої літератури
- •Теоретичний блок
- •Практичний блок.
- •Моделювання фрагмента індивідуальної бесіди
- •3. Виконання вправ на розвиток професійно-педагогічної уваги і спостережливості
- •4. Моделювання фрагмента бесіди.
- •Завдання до лабораторно-практичного заняття: “Увага та уява вчителя у спілкуванні”
- •Лабораторна робота № 6. Техніка мовлення як елемент педагогічної майстерноств
- •План заняття
- •Завдання для студентів
- •Питання для самостійної роботи та обговорення
- •Список рекомендованої літератури
- •Теоретичний блок
- •Практичний блок
- •Лабораторна робота № 7 комунікативність вчителя
- •План заняття
- •Завдання для студентів
- •Питання для самостійної роботи та обговорення
- •Список рекомендованої літератури
- •Теоретичний блок
- •Практичний блок
- •3. Виконання вправ на формування вміння аналізувати різні аспекти педагогічного спілкування
- •4. Моделювання стилю спілкування в індивідуальній бесіді з учнем
- •5. Моделювання фрагмента індивідуальної бесіди
- •3. Виконання вправ на розвиток професійної комунікативності
- •4. Моделювання педагогічної ситуації:
- •Лабораторна робота № 8 організація та проведення індивідуальної бесіди
- •План заняття
- •Питання для самостійної роботи та обговорення
- •Список рекомендованої літератури
- •Теоретичний блок
4. Моделювання стилю спілкування в індивідуальній бесіді з учнем
Студенти представляють обрані ситуації зі шкільного життя, які потребують індивідуальної бесіди з учнем. Визначають, на яку позицію доцільно налаштуватися у взаємодії, який стиль спілкування вибрати. Це тільки початок самостійної роботи над розробленням індивідуальної бесіди. Не потрібно передавати зміст розмови. Важливо зосередитися на стилі й характері взаємодії. Тут стане у пригоді аналіз ситуації з книжки М. Гаріна-Михайловського «Дитинство Тьоми», де яскраво виписано позицію матері, способи, які вона як природний педагог вибирає, щоб спонукати сина до осмислення його вчинку і прийняття власного рішення.
Провина гімназиста 1 класу Артема (Тьоми) Карташова полягає в тому, що він, злякавшись погроз директора, назвав однокласника — винуватця ганебної витівки. Тьома переживав свій слабкодухий вчинок ще й тому, що бачив, як його товариш Іванов вистояв і не видав хлопця, за що був виключений із гімназії. Вдома Тьома не розповів про це, але дирекція повідомила батьків. Вони чекали на розмову.
«... Коли смеркало, йому стало ще тяжче, і він якось несвідомо потягнувся до матері. Він розгледів її біля вікна і мовчки підійшов.
— Тьомо, розкажи мені, як усе було... — м'яко, лагідно, але вимогливо-впевнено промовила мама.
Тьома завмер і відчув, що мама вже здогадалася.
— Усе розкажи...
Цей ласкавий голос, це всепрощення охопили Тьому якоюсь жагучою потребою — все до останнього повідати матері.
Повідавши істину, Тьома гірко урвав розповідь і принижено понурив голову.
— Бідний мій хлопчику, — вимовила охоплена тією ж тугою приниження й гіркоти мама.
Тьома сперся ліктем на спинку її крісла й тихо заплакав. Мати мовчки витирала сльози, які котилися по його щоках. Зібравшись із думками і давши синові заспокоїтися, вона сказала:
— Що вдієш? Якщо ми бачимо свої недоліки і якщо, помічаючи їх, прагнемо виправитися, то й помилки наші вже є джерелом спокути. Відразу нічого не дається. Усього досягають тяжкою боротьбою в житті. В цій боротьбі ти вже знайшов сьогодні одну свою слабкість... Коли молитимешся, попроси у Бога, щоб послав тобі несхибність і міцну волю у хвилину страху і небезпеки.
— Ой, мамо, як я згадаю про Іванова, як згадаю... так би, здається, й помер зараз.
Мати мовчки гладила синову голову.
— Ну, а якщо ти пішов би до нього? — запитала вона ласкаво.
— Ні, мамо, не можу, — сказав він тремтячим голосом. — Коли я знаю, що більше не побачу його... так шкода... я так люблю його... а як подумаю, що піду до нього... я більше не люблю його, — тужно скінчив Тьома, і сльози знову полилися йому з очей.
— То й не треба, не ходи. Колись у житті, коли ти станеш гарною, чесною людиною, Бог дасть, ти зустрінешся з ним і скажеш йому, що коли ти й став таким, то завдяки тому, що завжди думав про нього і хотів бути таким чесним і хорошим, як і він. Гаразд?
Тьома мовчки зітхнув і замислився. Мати теж замовкла і лише продовжувала пестити свого сина, котрий не встояв у першому бою.
Увечері, в ліжку, Тьома обережно підняв голову і, переконавшись, що всі вже сплять, нечутно опустився на підлогу і, весь охоплений екстазом гіркого жалю, огорнутий якимсь особливим вогнем віри, що рідко, але з такою силою приходить до дітей, — палко молився, благаючи Бога послати йому сили нічого не боятися.
(Гарин-Михайловский Н. Г. Детство Темьі. Гимназистьі. - К., 1983. - С. 108-109)
Запитання до аналізу ситуації:
1. У цій ситуації описане переживання малюка, та чи лише в такому піці людина стикається з подібними проблемами? Чи траплялося вам бути свідком таких випадків у старшому віці? Чи потрібна допомога пчителя, щоб розібратися у вчинкові?
2. Зверніть увагу на початок розмови, на тон, яким сказала мама першу фразу. Чому хлопчик не опирався, а відчув прагнення все розповісти? Як у цьому та в наступних моментах цитованого уривку виявляється особистісна орієнтація матері?
3. Які умови, створені мамою, дають підставу говорити про те, що вона не нав'язувала синові висновків, а формувала «вирощувала» його думки, підтримувала почуття, надавала розвивальну допомогу?
4. Логіка роздумів матері — приклад саногенного (здорового, позитивного) мислення. Як можуть змінитися реакції дитини за умови недотримання такої логіки?
5. Які прийоми, використані в розмові мамою, може взяти на озброєння вчитель-гуманіст?
Аналіз ситуації дасть студентам можливість використати дібрані ними факти для конструювання власної бесіди й усвідомити сенс поведінки вчителя під час індивідуальної взаємодії з учнями.
Завершити заняття можна міркуванням членів групи щодо висловів: Л. Макаренка «Якби хтось спитав, як я зміг би у стислій формулі иизначити сутність мого педагогічного досвіду, я відповів би: якомога більше вимог до людини і якомога більше поваги до неї», та Д. Рокфел-лера «Вміння спілкуватися з людьми — це товар, і я заплачу за таке ііміння більше, ніж за будь-що інше у світі».