27. Культура Новітньої епохи:

а) Назвати особливості культурного розвитку на зламі ХХ-ХХІ б) Назвати основні течіј мистецтва модернізму в) Визначте основні риси мистецтва модернізму

а) Особливостями культурного розвитку на зламі ХХ-ХХІ століть є домінування масовој культури; механічні, формальні форми спілкування витісняють такі,  що несуть в собі безпосередньо людський секс. Німецький філософ Георг Зоммель ( 1858-1918 роки ) писав у роботі „філософія грошей”: „Сьогодні,  як це мало місце в час занепаду, усі людські відносини і об’єктивна культура пройняті інтересом до грошей. Іронія історичного розвитку полягає в тому, що внаслідок атрофіј змістовних життєвих цілей місце їх зайняла цінність , яка є лише засобом і нічим більше”. Німецько-американський філософ та соціолог  Ерік Фром (1900-1980)  у својй праці „Мати чи бути?”  пише „Якщо я є те, що я маю, і якщо я втрачаю те, що я маю, то хто ж тоді я є? Ніхто інший, як повалена, спустошена людина – жалюгідне свідоцтво неправильного образу життя.”. Важлива риса масовој культури – ескапізм (escape -  втеча), втеча від дійсності – орієнтація споживача на втечу у світ фантазіј. Перетворюючи людину на пасивний гвинтик, масова культура створює передумови для виникнення тоталітарних режимів. б)Основні течії мистецтва модернізму („сучасного мистецтва”): натуралізм (від лат.   – природа)   - вимога фотографічно копіювати окремі явища життя, ігноруючи заради зовнішньој правдоподібності художнє узагальнення, типізацію;  формалізм (від.лат.   – складений за формою) – проголошення естетичною цінністю мистецтва лише його художню форму безвідносно до його ідейного змісту; експресіонізм (від франц. – вираження, виразність) – суб’єктивний світ художника , проголошений єдиною реальністю, а вираження його – головною метою мистецтва; футуризм (від лат.   – майбутнє) – відстоювання крайнього формалізму, індивідуалізму, вираження внутрішнього світу художника; сюрреалізм (над реалізм) – намагання відтворити свідомість та  особливо підсвідомість , що породжує виникнення чудернацьких поєднань реальних та уявних сюжетів. в)основна риса модернізму – метафорична (у переносному значенні) побудова образу за принципом асоціативності. Модерністи свідомо відмовилися наслідувати реальному світу та почали створювати власний штучний світ, який живе за законами јхньој фантазії та інтелекту. Модерністи відмовляються від традицій в мистецтві і вважають формальний експеримент основою свого методу . Модернізм зневажає образність, наполягаючи на алегоричності, примітивізму, абстракції.

28. Культура новітньої епохи:

а) розкрити зміст терміну „глобалізація” б) позитивні та негативні аспекти глобалізації в) ідея діалогу в контексті глобалізаційних процесів а)Глобалізація – процес становлення більш діалектичного взаємопов”язаного світу.  Всі подіј на планеті Земля стають більш близькими для кожној людини, діяльність будь-якој людини набуває більшого значення. Глобалізація – це процес ускладнення життя, що вимагає від людей більш високого рівня інтелекту, фаховості, вольових зусиль.  Радикальні зміни в соціальному житті, панування в економіці  ТНК (транснаціональних компаній), новий рівень комунікацій (світова мережа Інтернету), новітні технологіј. Людство стає більш пов”язаним. б)Глобалізація відкриває широкі перспективи для людства і для кожној конкретној людини, розширення інформаційного поля, формування спільних цілей соціального розвитку, поглиблюється культурна взаємодія національних культур. Глобалізація сприяє взаємозбагаченню культур, поширенню кращих зразків національних культур на світовий простір, настає культурна глобалізація всесвітнього масштабу. Людина набуває більших можливостей для самореалізаціј. Глобалізація, проте, має і свој негативні наслідки. Так, наприклад є реальна загроза для слабких національних економік, або галузей, з боку міцніших держав та ТНК. Є певна загроза поглинання національних культур, небезпека розмивання національној самоідентичності народів світу. Безумовно, потужніші в економічному та політичному сенсах крајни проводять політику культурној експансіј. Інтегруючись у світове глобалізоване поле тяжіння, націј мають захищати свою унікальність та неповторність. в)Інструментом гармонійного входження крајн суспільств, особистостей в глобалізований світ є діалог. Гуманістичний характер діалогу має проявлятись у відході від ворожнечі та конфліктів між крајнами до толерантності та взаєморозуміння. Глобалізація сама по собі – це об”єктивний процес, тому ми маємо  пристосовуватись до јј вимог. Якщо в цих умовах Украјна буде не пасивним об”єктом цього процесу, а об”єктивним суб”єктом, то вона посяде гідне для неј місце у світовому співтоваристві. Самим фактом неучасті у СОТ (світовій організаціј торгівлі), яка об”єднує понад 95%  світовој економіки, Украјна втрачає щорічно 8 мільярдів доларів. У цьому змаганні як Украјна, так и кожний јј громадянин мають докласти всіх зусиль для досягнення успіху.