9. Психологічна концепція:

а) визначити основні положення концепції;

б) розкрити зміст поняття «сублімація»;

в) в чому полягають причини невдоволеності в культурі за Фройдом?

а) З.Фройд (1856-1939) оприлюднив свою концепцію 1896р. Психоаналітична концепція Фройда містить положення про винятковий вплив позасвідомістю: «До мене, вважаеться, що психіка дорівнює свідомості, натоміть я дійшов висновку, що психіка = свідомому + позасвідоме». Позасвідоме (підсвідоме) диктує поведінку особистості та вступає в конфлікт з культурою.

Психіка людини має 3 рівні:

• Іd (Воно) – позасвідомі імпульси біологічних інкстинтів та потягів («казан пристрастей»)

• Ego (Я) – розум, свідомість, які намагаються зберегти цілісність особистості

• Super-Ego (Над-Я) – «цензура», яка намагається дати лад, подолати конфлікт між Іd та Ego, щоб вони не суперечили суспільним нормам та законам.

Двома наймогутнішими інстинктами, що обумовлюють поведінку людини, є Libido – статевий інстинкт, креативне начало; та Tanatos – інстинкт смерті – руйнвний інстинкт.

б) Механізми рятування особистості:

• Сублімація;

• Витіснення;

• Заміщення;

Сублімація – перехід енергії позасвідомих(підсвідомих) інстинктів в соціальні форми діяльності, головним чинником у творчість.

Євген Винокуров в 1978р. в інтерв’ю польській газеті «Політика» на запитання чи багато треба працювати, щоб писати гарні вірші, відповів:

«Треба багато страждати».

в) Культура, на думку Фройда, охоплює:

1. усі накопичені людством знання та вміння;

2. усі інститути для впорядкування міжлюдських відносин.

Загалом Фройд оцінював культуру негативно, вважаючи її механізмом соціального придушення свободи людини. Прогресивний розвиток культури веде до обмеження природи людини, посилення почуття провини внаслідок неможливості реалізувати свій біологічний потенціал. Прогрес культури не робить людину щасливою, а навпаки – викликає в неї невротичний стан.

10. Ігрова коцепція:

а) визначити основні положення концепції;

б) визначити фундаментальні риси гри як феномена культури;

в) як співвідносяться між собою поняття «гра» і «мораль».

а) Ігрова концепція пов’язана з голландським істориком та культурологом Йоханом Хейзінгою (1872-1945). Положення концепції ігрової генези культури викладені в книзі “Homo ludens”(«Людина граюча»1938)

«Культура – пише Хейзінг – виникає у формі гри, вона розігрується від самого початку. Саме через гру людська спільнота підіймається до надбіологічних форм життя, підвищюючи цим свою цінність. Через гру суспільство виражає своє розуміння життя й світу. Ці слова не означають, ніби гра переростає в культуру, - ні , радше культура в її початкових притаманний ігровий характер, вона розвивається у формах і в атмосфері гри.

У цій двоєдиності гри й культури саме гра є первинна»

Саме гра, а не праця була чинником, що формувавлюдську культуру.

Гра відноситься до сфери ірраціонального тому, що вона охоплює і тваринний, і людський світи, тому вона має надлогічний характер.

б) Фундаментальними рисами гри як феномена культури є:

• Свобода, оскільки, гра не може мати примусовий характер, інакше втрачається її сутність;

• Обмеженність – гра здійснюється в конкретному місці та часі, її сенс полягає в ній самій;

• Напруженність – намагання виграти;

• Оптимістичність – оскільки, гра не має кінця;

• Справжня гра не пов’язана з матеріальною користю, але дає радісне збудження, розкриває людські здібності.

Культура й праця людини походять із гри, яка є вищим проявом сутності людини.

в) «гра» та «мораль» співвідносяться у концепції Йохана Хейзінги таким чином, що гра виховує «людину суспільну», здатну добровільно та свідомо брати участь у житті колективу, пригнічуюючи свої егоїстичні інтереси, керуватися поняттями солідарності, честі, самозречення тощо. З іншого боку , гра сама по собі до самого початку знаходиться поза моральних ознак. Моральність чи аморальність формується в залежності від того, дотримуються чи не дотримуються правил гри. Саме моральність є свідченням того, що в грі дотримуються правил.