13. Схеми культурно-істориччного процесу:

а) розкрити основні положення синергетичної моделі

б)розкрити зміст поняття “біфуркація”

в)здійснити порівняльний аналіз синергетичної лінійної моделей

а) Синергетика- це новий напрямок междисциплінарних досліджень. Об єктом синергетики є процеси самоорганізації в різних системах: фізичних, хімічних, біологічних тощо. Засновники синергетики – бельгійський вчений Ілля пригожин та німецький фізик Г. Гакен. В культурології застосування синергетики до інтерпретації феноменів культурного розвитку носить характер гіпотези, проте це надає плідну можливість по-новому позкрити механізми соціокультурних змін. З точки синергетики культура постає у вигляді нерівноважної відкритої нелінійної самоорганізуючої системи. Нелінійність системи означає множинність шляхів її еволюції

б) в процесах самоорганізації виявляється амбівалентна (сила,суперечлива) природа хаосу, який може виступати як руйнівним так і творчим началом. В ситуаціях, коли система сягає певного критичного рівня, вона стає нестійкою - в ній виникає як мінімум 2 і більше можливих напрямків розвитку, станів - атракторів(від франц.-притягання). Цей стан системи має назву біфуркації (від латин.- роздвоєнний).Ілля Пригожин вважав, що поблизу точок біфуркаціїї випадковість, окремі малі флуктуації - випадкові відхилення -(флуктуація від латин.-хвилююсь, тремчу) можуть відігравати досить суттєву і навіть визначальну роль у розвитку системи. Таким чином поблизу точок біфуркації, що відкривають поліваріантність розвитку системи, вирішальну роль починає відігравати випадковість. С цього виникає, що таким складним система як культура не можна нав язувати траекторії їхньої еволюції. Синергетика формує уявлення про альтернативність, полеваріантність шляхів розвитку складних систем.

в) Якщо лінійна модель має в собі щось фаталістичне, зазделегідь визначене, то синергетична модель надає можливість вибору таких варіантів подальшого розвитку культури, які відповідали б цілям людства.

14. Філософія культури о.Шпенглера:

а) розкрити основні положення теорії культури О.Шпенглера

б)визначте зміст поняття "душа" культур

в) співвідношення культури та цивілізації за О.Шпенглером

а) книга німецького філософа Освальда Шпенглера "Присмерк Європи" (1918-1922) мала шалений успіх. У цій роботі Шпенглер виклав головні положення нової теорії культури. Для Шпенглера ідея безперервного прогресу людства, що була притаманною європейському раціоналізму, є неприйнятною.Історія культури може бути представлена як сукупність локальних культур, що виникають послідовно. Шпенглер нараховує 8 культур: єгипетська, індійська, вавілонська, китайська, аполлонівська (греко-римська), "магічна" (візантійсько-арабська), "фаустівська" (зах.-європейська), культура майя. Кожному культурному "організмові" зазделегідь призначений термін (близько тисячоліття), який залежить від внутрішнього життєвого циклу. Помираючи, культура перероджується в цивілізацію.

б) культура, підкреслює О.Шп., це органічна система духовно-соціальних орієнтирів, що мають здебільшого ціннісну основу завдяки чому вона здатна піднести людину над буденністю. Існуючи як локальна, кожна культура є унікальною та неповторною, вона має свою національну основу. Локальна культура ізольована від інших, її своєрідність визначається присутньою в ній "душею". "Душа" - це генетичний код культури, саме вона обумовлює винятковість кожної конкретно існуючої культурної форми. Культура стає своєрідним символічним відбиттям душі, саме через культурні феномени душа може себе реалізувати та проявити О. Шп. робить висновок про відсутність загальної спрямованості історичного процесу та наголошує на абсурдності самого поняття "людство".

в) життя культури - це безперервний процес народження та загибелі ряду культурних форм. Кожна локольна культура після народження та розквіту починає вичерпувати внутрішні резерви своєї душі, і на цьому етапі культура переходить в цивілізацію. Цивілізація як протилежність культурі, з одного боку, є рівнозначною шпенглерівському поняттю "мертвої протяжності", "бездушного інтелекту", а з іншого - лежить у контексті сягаючих Ніцше конкуренції "масового суспільства". Перехід від культури до цивілізації є перехід від творчості до стагнації (занепаду).