37.Християнство як світова релігія:

А) розкрити передумови виникнення та швидкого поширення християнства

Б)розкрити загальні положення віровчення християнства

В) коли і в силу яких причин відбувся перший розкол в християнстві

А). Передумовами виникнення християнства були очікування народними масами месії – заступника, що захистить людей від панування Риму. Християнство зароджується як одна з течій, які в іудаїзмі. Разом з тим, християнство також прийняло ідеї Філона Олександрійського (25 р. до н.е. – 50 р. н.е.) та погляди філософа – стоїка Луція Антея Сенеки (5 до н.е. – 65 н.е.). Філон вважав, що Бога як творця всього сущого можна пізнати тільки через Логос – слово. В основі етичного вчення Сенеки – думка про покірність долі, котра породжує незворушеність – духу, про добродійність – як єдину мету людських прагнень, про смерть – як позбавлення від турбот сьогодення. Недарма ранні християни святкували не день народження, а день смерті, як позбавлення від стражденного гріховного життя та перехід до вічного світу Божественного. Сенека був 49-54 р. вихователем майбутнього імператора Нерона, який незважаючи на всі зусилля філософа, залишився жорстоким тираном. Соціальна та моральна безвихідь призвела до готовності народу сприйняти нову релігію. З І-го по ІV-го століття Римська влада жорстоко переслідувала християн, проте християнські єпископи були незламними й гордий Рим був змушений 324 року об’явити християнство державною релігією. Головні догмати Нового віровчення – 12 догматів і 7 таїнств – були прийняті на Нікейському соборі 381 року.

Б). Християнське віровчення базується на ідеї спасіння. Усі люди мають негативну рівність перед Богом як грішники. Син Божий Ісус Христос взяв перед власною смертю гріхи людей та своєю смертю спокутував їх та вказав шлях до спасіння. Цей шлях – віра в єдиного Бога в трьох іпостасях – трійця: Бог –отець, Бог-син, Дух Святий. Необхідним елементом християнського обряду став хрест, поклоніння якому є священним символом вічного життя та позбавлення від страждання..

В). Після перенесення столиці Римської імперії 330 року до Константинополя та розділення імперії на Східну і Західну у 395 році поступово стали формуватися два основних напрямки тодішнього християнства. Відмінність полягає в тому, що католики підкорялися Римському Папі, а православні – спочатку Візантійському імператорові, а потім – світській владі. Остаточний розкол (схизма) на католиків і православних відбувся 1054 року, який фактично триває до сьогодення, хоча у середині ХХ ст. Римський Папа Павло VІ та константинопольський патріарх Афінагор І з ним взаємні анафеми.

38.Християнство як світова релігія:

А). коли і в силу яких причин відбувся другий розкол в християнстві;

Б). розкрити основні ідейні принципи протестантизму;

В). порівняти догматику і культову практику католицизму і православ’я.

А). Другий розкол в християнстві на католиків та протестантів має своїм початком 31 жовтня 1517 р., коли професор - чернець Мартін Лютер прибив на брамі церкви у місті Віттенберзі 95 тез проти світської влади Римського Папи. Німецький професор М.Лютер засуджував практику індульгенцій (латин. Indulgentia – милість, прощення) – грамот, якими за плату «відпускали» гріхи, вважаючи це напрочуд аморальним. Лютер переклав Біблію німецькою мовою, вважаючи, що латиною, якою була написана Біблія ще у ІV ст.. (так звана vulgata) більшість віруючих просто не розуміють. Католицька церква володіла у тодішній Європі третиною земель, тому Лютер виступив за передачу їх світській владі. Це зустріло підтримку німецьких князів. Саме М.Лютер (1483-1546) заснував течію протестантизму, яку назвали лютеранством. Якщо вести мову про інші школи протестантизму, то слід назвати француза Ж.Кальвіна (1509-1564) , якою називали «женевським папою», який з 1534 року до самої смерті керував (з перервами) женевську теократичну республіку, де поєднував світську та релігійну владу. Про вплив цих релігійних діячів на сучасну Європу свідчать такі факти:

1). Всі останні роки у Німеччині соціологічні опитування вказують на те, що Лютер посідає 1-2 місце як людина, що найбільше вплинула на історичний розвиток Німеччини.

2). М.Вебер (1864-1920) писав, що економічний прогрес в Північній Європі значною мірою пов’язаний з кальвінізмом, який виховав в людях порядність, чесність, любов до праці.

Б). Основні ідейні принципи протестантизму полягають в:

1). Принципі «sola fide» («лише вірою»), тобто людина рятується не добрими справами, тобто добрими справами, тобто платою церкві, а вірою;

2). Віруюча людина не потребує церкви, як посередника між нею та Богом. Пастори у протестантів не мають Божої благодаті, вони не є кастою, як в католицизмі та православ’ї;

3). Протестанти з семи таїнств католицької церкви залишили лише два:

Хрещення та причащання. Відкинуті молитви за померлих, поклоніння святим, шанування ікон та мощі святих.

В). Догматика та культова практика католицизму та православ’я мають такі відмінності:

1). Принцип «filioque» (і син також) діє в католицизмі: Дух Святий сходить не лише від Бога Отця, але і від Бога Сина (цей догмат був прийнятий 589р. католицькою церквою). Православна церква не прийняла «filioque», оскільки на Сході сама думка про рівність Батька і Сина була крамольною.

2). 1439р. католицька церква прийняла догмат про чистилище, де перебувають душі померлих для вияснення подальшою долі: потрапила до раю чи до пекла. Православна церква не визнає чистилища.

3). «Целібат» (від латин. Caelebs – неодружений, самотній) – заборона для священики брати шлюб; натомість у православ’ї семінарист не може отримати проход, поки не одружиться;

4). Римський Папа є головою всіх католиків; православні церкви – автокефальні, тобто не залежні (їх близько 20).