29. Культура новітньоїепохи:

а) розкрийте особливості культурного розвитку  на зламі 20-21 сторіччя б) розкрийте зміст терміну „масова культура” в) визначте основні передумови та наслідки новој культури    а)Особливості культурного розвитку на зламі 20-21 століть полягають у пошуку нових форм та напрямів. Численні дослідження особливостей сучасној культури носять суперечливий характер – від оптимістичних концепцій до абсолютного песимізму. При спробі сучасників вірно, адекватно оцінювати тенденціј культурного розвитку виникають певні  труднощі. Вони пов”язані як з величезним розмајттям культур,так і з тим, що людям важко обрати, тому що вони не можуть об”єктивно  оцінювати сучасну культуру, оскільки само є частиною складного культурно-історичного процесу. Сучасні дослідники по-різному оцінюють вплив науково-технічној революціј. Одні вважають НТР панацеєю (ліками на всі випадки), оцінюють перспективи науково-технічного прогресу як безмежні, натомість інші вказують на небезпечність науково-технічного прогресу, позбавленного гуманізму та моральних чеснот. б)”Масова культура” є характерною рисою 20-го століття. Вихід на історичну арену сотень мільйонів людей обумовив зміну духовних і культурних цінностей. На відміну від елітарној культури масова орієнтована на масового, часто примітивного споживача, яких вимагає показати те, що „він розуміє”. Уявна демократичність масовој культури, јј начебто анти елітарність фактично спрямовані проти особистості, ведуть до втрати јј творчих сил, формують особистість пасивного споживача. Масова культура перетворює  людину на пасивний „гвинтик”, створює передумови для виникнення тоталітарних режимів. в)Основні передумови та наслідки новітньој культури пов”язані між собою. Ринкова культура, з одного боку, розширює сферу індивідуальној свободи митця, а , з іншого боку – викликає  знецінення моральних норм, релігійних основ культури. „Страшний Бог без моралі” – сказав геніальний Імануіл Кант. Залишаючи формальну складову релігіј, масова культура причетна до знецінення самој сутності Бога як любові. Таким чином, звільнившись від Бога, секуляризований індивід, масовий індивід 20 століття отримує free  hand  (вільну руку) для власного розуміння добра і зла. Відбувається негативний процес відриву свободи особистості від јј відповідальності і обов”язку. Відбувається атомізація суспільства, керують прагматизм, утилітаризм, голий практицизм.

30. Культура новітньої епохи:

а) зміст терміну „постмодернізм”

б) основні риси мистецтва постмодернізму

в) назвати основні мистецькі напрямки постмодернізму

а) Постмодернізм – це „набуток” другої половини ХХ століття. Існує безліч різноманітних концепцій стосовно характеристик та хронологічних рамок визначення (дефініції) та описання постмодернізму, що іноді висловлюють цілком протилежні точки зору (point degue).

Термін постмодернізм вперше було застосовано 1917 року в праці Р. Паннвіца „криза європейськї культури”, а 1934 року літературозновець Ф. Де Оніс використовує його для означення реакції на модернізм. 1947 року Арнольд Тайнбі надає терміну „постмодернізм” в праці „A study of history”надає терміну культурологічного значення, вживаючи його як символ кінця західного панування в релігії та культурі.

б) Основними рисами мистецтва постмодернізму є

1. плюралізм, який полягає не лише в множинності думок, точок зору, концепцій, а й в рівноправності їхнього існування;

2. виникнення постмодернізму пов’язане з розвитком технічних засобів масових комунікацій і несе на собі відбиток розчарування в ідеалах і цінностях доби Ренесансу і Просвітництва з їхньою вірою в прогрес, панування розуму, безмежність людських можливостей;

3. дослідники розглядають в якості головного чинника виникнення постмодерністської культури безперервне зростання кількості циркулюючої в суспільстві інформації, яка подвоюється в наш час вдвічі кожних 4 роки. Саме це надає постмодернізму травматичного характеру, бо людина відчуває себе здебільшого „калікою”, що не здатна ідентифікувати себе з навколишнім середовищем;

4. постмодернізм сприймає все як знаки, навіть не намагаючись осягнути сутність явищ. Тому постмодернізм – культура швидких і легких дотиків, коли все сприймається як цитата, умовність, за якою неможливо знайти основу. Свідома орієнтація на компіляцію (compilatio – (lat) – крадіжка, грабіж) – неоригінальну роботу, подудоану на використанні чужих текстів – та цитування мистецьких творів минулих століть – одна з характерних рис постмодернізму;

5. уособленням постмодернізму можно вважати концептуальне мистецтво (від lat. conceptus – думка, поняття), що вимагає не емоційної реакції, а інтелектуального осмислення.

в) основні мистецькі напрямки постмодернізму:

• відео-арт;

• інсталяція – формування просторових композицій з побутових предметів, промислових матеріалів;

• перформанс;

• „хеппенінії” – театралізовані акції, що грунтуються на імпровізаціях;

• соц-арт виникає як пародія на офіційне радянське мистецтва та образи сучасної масової культури (соц-арт = соцреалізм та поп-арт);

• нет-арт (англ. Internet art) мистецтво, що використовує в якості основного засобу висловлювання інтернет.