Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Копия курсовый проект МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ П....doc
Скачиваний:
20
Добавлен:
17.11.2018
Размер:
509.44 Кб
Скачать

Вихід оброблених міхурів

М = А х К / 100,

де А – кількість голів, що надійшли на обробку, гол;

К – вихід оброблених міхурів, %.

Кількість пучків яловичих черев розраховують по формулі:

n = А х 2

Розрахунки заносять у таблицю №10

Приклад розрахунку:

На переробку надійшло 400 голів великої рогатої худоби.

Норма виходу сировини з однієї голови – 35 м.

Кількість сировини - черев яловичих

Мс = 400 х 35 = 14000 м

Вихід сечового міхура (необробленого) – 90%

Мс = 400 х 90 / 100 = 360 шт.

Вихід обробленого яловичого черева

М = 34 х 400 = 13600 м.

Вихід оброблених міхурів

М = 400 х 87 / 100 = 380 шт.

Кількість пучків яловичого черева

n = 400 х 2 = 80

Таблиця 10

Розрахунок кишкової сировини

Кіль -кість голів, що надій-шло на пере-робку

Вихід, %, м.

Кількість, м

Яловичі черева

Міхурі

Сичуги

Прохідники

Черева

Міхурі

Сичуги

Прохідники

2.7. Розрахунок сировини для шкіроконсервувального виробництва

Розрахунок сировини проводиться за слідуючою формулою:

Мс = Мм х Х / 100,

де Мс – кількість сировини за зміну, кг;

Мм – маса м’яса, кг;

Х – вихід сировини, % до маси м’яса на кістках.

Вихід готової продукції (консервовані шкіри) визначають за такою формулою:

Мп = Мс х Х / 100,

де Мп – кількість готової продукції за зміну, кг;

Х – вихід, % до маси сировини.

Приклад розрахунку:

На переробку надійшло 500 голів великої рогатої худоби.

Забійний вихід складає 49,3%. Вихід сировини, % до маси м’яса на кістках складає 12%, тоді

Мс = 10530 х 12 / 100 = 12423,60 кг

Вихід готової продукції (консервовані шкури) визначають за такою формулою:

Мп = 12423,60 х 90 / 100 = 11181,24 кг.

2. 8. Втрати сировини при охолодженні і заморожуванні

Якщо на холодильник надійшло 500 т м’яса (яловичина першої категорії) за зміну; 200 т м’яса направлено на охолодження з подальшим зберіганням протягом двох діб, перше м’ясо (300 т) заморожують однофазним способом.

Кількість готової продукції визначають за такою формулою:

П = С(200 – у)/100,

де П – готова продукція (охолоджене, заморожене м’ясо і продукти), кг;

С – маса сировини, що надійшла на холодильник, кг;

у – усихання продуктів, %.

Визначимо кількість готової продукції при охолодженні, якщо вихід складає 98,6 %.

П = 200000 х 98,6 / 197200 кг.

Втрати при охолодженні становлять:

Втрати = С – П,

де С – маса сировини, що надійшла на холодильник, кг;

П – кількість готової продукції при охолодженні.

Втрати = 200000 – 197200 = 2800 кг.

При зберіганні охолодженого м’яса (48 год.) вихід готової продукції становить 99,5%, тоді

В = П х К / 100,

де П – кількість готової продукції при охолодженні, кг;

К - % виходу готової продукції.

В = 197200 х 99,5 / 100 = 19614 кг.

Вихід готової продукції (300 т м’яса) при заморожуванні однофазним способом розраховють по формулі

П = С х у / 100,

де С – маса сировини при заморожуванні однофазним способом;

у – усихання продуктів, %.

П = 300000 х 98,42 / 100 = 295260 кг.

Загальні втрати становлять

Вз = С – (В + П),

де С – маса сировини, що надійшла на охолодження і заморожування, кг;

В – вихід готової продукції, кг;

П – вихід продукції при заморожуванні однофазним способом, кг.

Вз = 500000 – (19614 + 295260) = 8520 кг.

Розрахунок підвісних доріг виконують враховуючи норми корисних технологічних навантажень на 1 м погонної довжини підвісних доріг або на 1м площі стелажів по слідуючій формулі:

α = (А х F / g х Т) х 1,1,

де А – маса сировини, що надійшла на холодильну обробку за зміну, кг;

F – тривалість холодильної обробки, год;

g – норма навантаження на 1 м погонної довжини підвісних доріг, кг/м;

Т – тривалість зміни, год;

1,1 – коефіцієнт запасу підвісних доріг.

Площа камер холодильника визначається із врахуванням виду і тривалості обробки та норм навантаження на 1 м підлоги.

Розрахунок робочої сили виконують за такою формулою:

К = А / N,

де А – кількість сировини, переробленої за зміну, кг;

N – норма виробітку на одного робітника за зміну, кг.

Технологічні розрахунки необхідно вести на підставі норм , що діють на виробництві, або взятих з відповідних наказів чи за даними літератури.