Землеустрій територій мтс (1930-1931 роки).

Під надзвичайним тиском партійних та комсомольських органів на початок 1930 року майже всі селянські господарства в Україні були втягнуті в колгоспи, переважна більшість яких прийняла статут сільгоспартілі. Перед державою постало питання дальшої організації сільськогосподарського виробництва.

В цей час в Одеській області агроном Маркевич зробив експеримент - утворив так звану машинно-тракторну станцію (МТС), в яку об’єднав групу колгоспів з утворенням спільного виробничого центру для виконання найважливіших робіт - сівби та збирання сільськогосподарських культур. В цьому центрі були зібрана велика група тракторів та інших сільськогосподарських машин (це були американські трактори "Фордзон", а також машини вітчизняного виробництва з новозбудованих тракторних заводів) і навіть коней.

Для ідеологічної та політичної роботи при МТС були утворені політвідділи, керовані партійними функціонерами. На керівну роботу до колгоспів було відряджено значну кількість робітників з великих міст. Наведемо як приклад роботи по землеустрою однієї з МТС на території Ново українського району на півдні України. Центром МТС було обрано колишній поміщицький маєток біля залізничної станції. До зони МТС включено 6 колгоспів в 5 населених пунктах (один з колгоспів національний єврейський). Зона діяльності МТС- чотирикутник довжиною біля 20 км. Та шириною від 8 до 15 км. Загальна площа ріллі - 19000га. Через масив земель проходить залізниця, утворюючи масиви 13000 та 6000 га. Запланована шестипільна травопільна сівозміна; на території кожного колгоспу утворюється тваринницька та птахівнича ферми (кількість худоби-дуже невелика, бо була попередньо вирізана); біля кожної ферми, для забезпечення зеленими кормами, залишається ділянка ріллі площею 40 га. Плановий матеріал для роботи ; військове - топографічна карта М 1:25000 та плани землеустрою минулих років М 1:10000. За проектом вся орна земля ділиться на 6 полів, межі яких в більшості шляхи обласного та районного значення, а також залізниця. Точності виконання вимірювальних робіт увага не приділяється, основне - темпи. Перенесення проекту до натури - спрощеним методом (робота виконана в кінці лютого та на початку березня в період весняного бездоріжжя). Мірну стрічку тягнуть двоє коней, робітники з віхами на конях, землемір - на возі, в який впряжено четверо коней цугом. Кожен колгосп має свою ділянку в кожному з шести полів; відстань від центру колгоспу до цих ділянок - від 1 до 18 км, тобто створюється так зване далекоземелля. Виконувані в основному силами молодих фахівців землевпорядників роботи провадилися швидкими темпами, головним чином на півдні України, але в березні були припинені: швидкі темпи колективізації, примусове вилучення у селян худоби та коней, забій худоби (знищено до 50% поголів’я), виникнення незручностей землекористування - далекоземелля призвели до значного незадоволення селянських мас (доходило навіть .до збройних сутичок). Ці обставини примусили Сталіна написати статтю "Головокружіння від успіхів", в якій він звинуватив місцеву партійну та державну владу в перекрученні завдання партії, наголосив на добрій волі вступу Я° колгоспів. Від керівництва колективізацією були усунені найближчі друзі Сталіна - Молотов та Андреев (переведені на інші, не менш важливі посади). Були також переміщені на інші посади багато місцевих партійних керівників.

Селяни відповіли на цей лист Сталіна масовим виходом з колгоспів, знищенням тваринницьких приміщень в колгоспах, поверненням додому своїх коней та худоби. Але вже через два місяці знову почалося примусове затягування селян до тих самих колгоспів (частина яких змінила лише свою назву), так що до кінця 1930 року всі села знову були колективізовані. Що ж до Маркевича - спочатку він був у великій шані, зайняв посаду керівника утвореного в Москві трактороцентру, а згодом, фізично знищений, разом з своїми помічниками.