- •Тема 5. Класифікація бібліографічних
- •Тема 6. Класифікація бібліографії 133
- •Список скорочень
- •Передмова
- •Частина і. Основи теорії бібліографії вступ
- •Тема 1. Поняття бібліографічної інформації
- •1.1. Система "документ — споживач" як джерело виникнення бібліографічної інформації
- •1.2. Зовнішня структура бі або форми її існування
- •1.3. Документально-бібліографічні потреби як причина виникнення основних суспільних функцій бі
- •1.4. Основні суспільні функції бі та її внутрішня структура
- •1.5. Підсумкове визначення бі. Властивості бі
- •Тема 2. Визначення бібліографії
- •2.1. Виникнення та початковий період розвитку бібліографічної діяльності
- •2.2. Термін "бібліографія" та історичний розвиток його значень до початку XX століття
- •2.3. Трактування бібліографії у XX столітті. Термінологічна праця в галузі бібліографознавства
- •2.4. Визначення бібліографії як галузі діяльності. Принципова схема функціонування бібліографії
- •Тема 3. Структура практичної
- •3.2. Суб'єкти бібліографічної діяльності
- •3.3. Об'єкти бібліографічної діяльності
- •3.4. Бібліографічний пошук як вихідна основа всіх бібліографічних процесів
- •Тема 4. Бібліографування як процес виробництва бібліографічної інформації: його методи
- •4.1. Загальна характеристика методів бібліографування
- •4.2. Бібліографічне виявлення та бібліографічний відбір. Критерії відбору
- •4.3. Бібліографічна характеристика: її способи
- •4.4. Бібліографічне групування: його способи
- •4.5. Розташування бібліографічних записів усередині найдрібнішої рубрики
- •4.6. Складання допоміжних покажчиків до бібліографічного посібника: їх види
- •Тема 5. Класифікація бібліографічних посібників
- •5.1. Загальні поняття та завдання класифікування бібліографічних посібників
- •5.2. Жанри бібліографічних посібників
- •5.3. Види бібліографічних посібників за суспільним призначенням
- •5.4. Види бібліографічних посібників за особливостями об'єкта обліку (документів, що відображені)
- •5.5. Види бібліографічних посібників за особливостями методів бібліографування
- •5.6. Зовнішні форми бібліографічних посібників
- •5.7. Класифікація комп'ютерних бібліографічних ресурсів
- •Тема 6. Класифікація бібліографії
- •6.1. Дискусійність проблеми класифікації бібліографії
- •6.2. Класифікація бібліографії за ознакою її суспільного призначення: перший підхід
- •6.3. Класифікація бібліографії за ознакою її суспільного призначення: другій підхід
- •6.4. Класифікування бібліографії за іншими ознаками
- •6.4.1. Організаційно-відомча структура бібліографії
- •6.4.2. Види бібліографії за ознакою змісту документів, що обліковуються
- •6.4.3. Види бібліографії за територіально-змістовою ознакою
- •6.4.4. Особливі види бібліографії, виділені за особливостями відображених документів
- •6.4.5. Види бібліографії за часом видання документів, що обліковуються
- •6.4.6. Види бібліографії за характером бібліографічної інформації (її місцем у процесі створення та функціонування видання)
- •6.4.7. Поняття "комп'ютерної бібліографії"
- •Тема 7. Бібліографічне обслуговування: його види
- •7.1. Довідково-бібліографічне обслуговування
- •7.2. Бібліографічне інформування споживачів
- •7.3. Рекомендаційно-бібліографічне обслуговування
- •Післямова
- •8.2. Предмет бібліографознавства в порівнянні з предметом бібліографії
- •8.3. Структура бібліографознавства
- •8.4. Завдання бібліографознавства
- •Тема 9. Методологія бібліографії і бібліографознавства
- •9.1. Поняття "методологія бібліографознавства" і "методологія бібліографії"
- •9.2. Поняття "бібліографічного методу"
- •9.3. Принципи бібліографії
- •9.4. Методологія бібліографознавства
- •9. 5. Види бібліографознавчих досліджень та їх методика
- •Тема 10. Бібліографознавство в системі суміжних галузей знань
- •10.1. Основні вимоги до порівнянь бібліографознавства
- •Із суміжними галузями знань
- •10.2. Бібліографознавство і бібліотекознавство
- •10.3. Бібліографознавство і наукова інформатика
- •10.4. Бібліографознавство і книгознавство
- •10.5. Бібліографознавство і соціальна інформатика
- •Список рекомендованої літератури Література основна
- •Іменний покажчик
- •Предметний покажчик
- •Швецова-Водка Галина Миколаївна вступ до бібліографознавства
- •03057, М. Київ, пров. Польовий, 6,
2.2. Термін "бібліографія" та історичний розвиток його значень до початку XX століття
Що таке "бібліографія"? Відповідь на це запитання міститься у багатьох наукових працях та навчальних посібниках. Але ця відповідь неоднозначна. Всі згодні тільки в одному: що термін "бібліографія" полісемічний, тобто має багато значень.
Цей термін походить від давньогрецької мови: biblion — книга і graphein — писати. Спочатку, у V ст. до н.е., "бібліографом" звали переписувача книг.
Значно пізніше, у XVIІ ст., у Франції виникло інше значення терміна "бібліографія": "бібліографією" було названо покажчик книг "Бібліографія політична", який вийшов 1633 р. Його автор — Габриель Ноде (G. Naude) був секретарем та бібліотекарем відомого релігійно-політичного діяча Мазаріні, який став пізніше кардиналом. Раніше бібліографічні покажчики називали: "реєстр", "репертуар", "бібліотека".
Перше тлумачення терміна "бібліографія" з'явилося 1704 року у французькому словнику "Dictionnaire de Trevoux ". Воно було таким: "Знання та розшифрування стародавніх манускриптів шляхом вивчення їх дерев'яних оправлень, паперу чи пергаменту".
С.40
Близьким до цього було наступне визначення бібліографії, яке дала французька Академія наук у 4-тому виданні свого "Словника" (1762 р.): "Бібліографія — наука бібліографа", а "Бібліограф— найменування того, хто займається розшифруванням стародавніх манускриптів і хто вельми досвідчений у знанні всіх книг, як друкованих, так і рукописних". Автор цього визначення — Жан Франсуа Не Де Ля Рошель. Він був паризьким бібліотекарем та істориком книгодрукування.
У 1782 р. Не де Ля Рошель опублікував "Розправу про науку бібліографії та обов'язки бібліографа", що була надрукована як додаток до "Бібліографії інструктивної" Гильома-Франсуа Де Бюра. У цій праці Не де Ля Рошеля говорилося, що бібліографічна наука є "наука книги", чи "наука про книгу". Вона поділяється на дві частини: у першій йдеться про друкарське мистецтво; у другій — власне про книгу, її історію, каталогізацію, класифікацію, її внутрішні вартості та її авторів.
Аналогічна праця австрійського бібліографа Михаеля Деніса "Нарис бібліографії" вийшла 1774 р., а в 1777— 1778 рр. була перевидана під назвою "Вступ до книгознавства".
Таким чином, у XVIІ ст. слово "бібліографія" набуває кількох значень:
1. Результат праці бібліографа, тобто список (або покажчик, перелік, репертуар) книг.
2. Практична діяльність наукового характеру, якою займається бібліограф. Ця діяльність полягає у вивченні книг (рукописних та друкованих) з метою їх описування, а також у складанні таких описів.
3. Знання про книгу, тобто наука, об'єктом якої є книга. Ця наука об'єднувала історію книги (а також книгодрукування), питання її опису, каталогізації та класифікації.
Останнє значення відбилося у перших окремих теоретичних працях, присвячених бібліографії та виданих у XVIІІ — на початку XIX ст.: Бульо С. (S. Boulard) "Елементарний трактат з бібліографії" (1804-1805рр.), Ш.Ф. Ашар (С.F.Асhard) "Елементарний курс бібліографії або наука бібліотекаря" (1806 р.).
У 1804р. бібліотекар та бібліофіл Габрієль Пеньо (G. Реіgnot) у "Тлумачному словнику з бібліології" запропонував науку про книгу називати бібліологією, а назву "бібліографія" залишити за тією її галуззю, яка займається покажчиками книг.
С.41
На початок XIX ст. припадає перша спроба створити лекційний курс з бібліографії в Україні. 1809 року викладання бібліографії почалося у Волинському ліцеї у м. Кременці, що належало до Волинської губернії. Викладач Павло Осипович Ярковський (1781 — 1845 рр.) був одночасно бібліотекарем ліцея. Відомості, що збереглися, свідчать про те, що в його курсі бібліографія спочатку (1809 р.) трактувалася як книгознавство в цілому, а пізніше (1814—1825 рр.) — як частина бібліології. У курсі бібліографії П.О.Ярковський знайомив учнів з організацією книжкового фонду бібліотеки, з роботою бібліотекаря, спрямованою на створення каталогів, розміщення та інвентарний облік книг, з обов'язками бібліотечних службовців тощо 1. У нашому сучасному розумінні така проблематика відноситься до бібліотекознавства, але саме таке уявлення про бібліографію існувало на початку XIX ст. у багатьох західноєвропейських бібліографів. Це свідчить про те, що П.О. Ярковський був добре знайомий з працями М. Деніса, Г. Пеньо та інших попередників і сучасників.
У 1811 р. була опублікована перша в Росії стаття з теорії бібліографії, яка належала Василю Григоровичу Анастасевичу, теж діячу українського походження, знайомому з Кременецьким ліцеєм. Дещо пізніше (1813р.) вийшов з друку бібліографічний покажчик Василя Степановича Сопікова "Опыт российской библиографии", у якому знаходилося теоретичне "Предуведомление". У цих працях бібліографія також пояснювалася як наука про книгу з дуже великим обсягом завдань.
Протягом XIX століття продовжувалася диференціація наук. У 1897 р. французький вчений Шарль Морте визначив бібліографію як "вчення про складання покажчиків, у яких книги характеризуються за допомогою опису, класифікації та інших постійних способів, або дається ідентифікація книг та повідомлення щодо характеристики книг з боку їх видавничої форми чи предмету".
Аналогічно розвивалися теоретичні погляди відомого російського бібліографа Миколи Михайловича Лісовського (кінець XIX— початок XX ст.). Спочатку він ототожнював бібліографію і книгознавство, але врешті-решт визнав, що бібліографія — це частина книгознавства, яка займається книгоописуванням.
___________________________
1 Про П.О. Ярковського докладніше див.: Корнєйчик І.І. Історія української бібліографії: (Нариси). - X., 1971. - С. 62—67.
С.42
Отже, на довгому шляху розвитку бібліографії до початку XX ст. з'явилося кілька значень терміна "бібліографія" 1. Всі вони вкладаються у так звану "книгознавчу концепцію" бібліографії, в якій об'єктом бібліографії визнавалася книга.