- •Тема 5. Класифікація бібліографічних
- •Тема 6. Класифікація бібліографії 133
- •Список скорочень
- •Передмова
- •Частина і. Основи теорії бібліографії вступ
- •Тема 1. Поняття бібліографічної інформації
- •1.1. Система "документ — споживач" як джерело виникнення бібліографічної інформації
- •1.2. Зовнішня структура бі або форми її існування
- •1.3. Документально-бібліографічні потреби як причина виникнення основних суспільних функцій бі
- •1.4. Основні суспільні функції бі та її внутрішня структура
- •1.5. Підсумкове визначення бі. Властивості бі
- •Тема 2. Визначення бібліографії
- •2.1. Виникнення та початковий період розвитку бібліографічної діяльності
- •2.2. Термін "бібліографія" та історичний розвиток його значень до початку XX століття
- •2.3. Трактування бібліографії у XX столітті. Термінологічна праця в галузі бібліографознавства
- •2.4. Визначення бібліографії як галузі діяльності. Принципова схема функціонування бібліографії
- •Тема 3. Структура практичної
- •3.2. Суб'єкти бібліографічної діяльності
- •3.3. Об'єкти бібліографічної діяльності
- •3.4. Бібліографічний пошук як вихідна основа всіх бібліографічних процесів
- •Тема 4. Бібліографування як процес виробництва бібліографічної інформації: його методи
- •4.1. Загальна характеристика методів бібліографування
- •4.2. Бібліографічне виявлення та бібліографічний відбір. Критерії відбору
- •4.3. Бібліографічна характеристика: її способи
- •4.4. Бібліографічне групування: його способи
- •4.5. Розташування бібліографічних записів усередині найдрібнішої рубрики
- •4.6. Складання допоміжних покажчиків до бібліографічного посібника: їх види
- •Тема 5. Класифікація бібліографічних посібників
- •5.1. Загальні поняття та завдання класифікування бібліографічних посібників
- •5.2. Жанри бібліографічних посібників
- •5.3. Види бібліографічних посібників за суспільним призначенням
- •5.4. Види бібліографічних посібників за особливостями об'єкта обліку (документів, що відображені)
- •5.5. Види бібліографічних посібників за особливостями методів бібліографування
- •5.6. Зовнішні форми бібліографічних посібників
- •5.7. Класифікація комп'ютерних бібліографічних ресурсів
- •Тема 6. Класифікація бібліографії
- •6.1. Дискусійність проблеми класифікації бібліографії
- •6.2. Класифікація бібліографії за ознакою її суспільного призначення: перший підхід
- •6.3. Класифікація бібліографії за ознакою її суспільного призначення: другій підхід
- •6.4. Класифікування бібліографії за іншими ознаками
- •6.4.1. Організаційно-відомча структура бібліографії
- •6.4.2. Види бібліографії за ознакою змісту документів, що обліковуються
- •6.4.3. Види бібліографії за територіально-змістовою ознакою
- •6.4.4. Особливі види бібліографії, виділені за особливостями відображених документів
- •6.4.5. Види бібліографії за часом видання документів, що обліковуються
- •6.4.6. Види бібліографії за характером бібліографічної інформації (її місцем у процесі створення та функціонування видання)
- •6.4.7. Поняття "комп'ютерної бібліографії"
- •Тема 7. Бібліографічне обслуговування: його види
- •7.1. Довідково-бібліографічне обслуговування
- •7.2. Бібліографічне інформування споживачів
- •7.3. Рекомендаційно-бібліографічне обслуговування
- •Післямова
- •8.2. Предмет бібліографознавства в порівнянні з предметом бібліографії
- •8.3. Структура бібліографознавства
- •8.4. Завдання бібліографознавства
- •Тема 9. Методологія бібліографії і бібліографознавства
- •9.1. Поняття "методологія бібліографознавства" і "методологія бібліографії"
- •9.2. Поняття "бібліографічного методу"
- •9.3. Принципи бібліографії
- •9.4. Методологія бібліографознавства
- •9. 5. Види бібліографознавчих досліджень та їх методика
- •Тема 10. Бібліографознавство в системі суміжних галузей знань
- •10.1. Основні вимоги до порівнянь бібліографознавства
- •Із суміжними галузями знань
- •10.2. Бібліографознавство і бібліотекознавство
- •10.3. Бібліографознавство і наукова інформатика
- •10.4. Бібліографознавство і книгознавство
- •10.5. Бібліографознавство і соціальна інформатика
- •Список рекомендованої літератури Література основна
- •Іменний покажчик
- •Предметний покажчик
- •Швецова-Водка Галина Миколаївна вступ до бібліографознавства
- •03057, М. Київ, пров. Польовий, 6,
Тема 7. Бібліографічне обслуговування: його види
Розглядаючи структуру практичної бібліографічної діяльності, ми встановили, що її невід'ємною частиною, поряд із бібліографуванням, є бібліографічне обслуговування. Можна сказати, що бібліографічне обслуговування, тобто доведення бібліографічної інформації (БІ) до споживачів — це як би другий бік бібліографування, тому що без споживання бібліографічної інформації не можна говорити про її існування як інформації.
Водночас, є такі процеси практичної бібліографічної діяльності, котрі спрямовують, передусім, на бібліографічне обслуговування конкретних інформаційних потреб, запитів або інтересів споживачів із використанням вже існуючої БІ чи завдяки її переробці та створенню БІ у нових формах.
Розрізняють такі види бібліографічного обслуговування: довідково-бібліографічне обслуговування (ДБО), бібліографічне інформування споживачів (БІС) і рекомендаційно-бібліографічне обслуговування (РБО).
Розглянемо окремо особливості, структуру та форми кожного з цих видів бібліографічного обслуговування.
7.1. Довідково-бібліографічне обслуговування
Довідково-бібліографічне обслуговування (ДБО) — це бібліографічне обслуговування відповідно до разових інформаційних запитів споживачів інформації, пов'язане з наданням довідок та інших бібліографічних послуг.
Як наголошувалося (див. п. 3.4) інформаційний запит — це опосередкований прояв інформаційної потреби, суб'єктивне формулювання інформаційного інтересу. Разовий інформаційний запит — це такий запит, з яким споживач звертається до інформаційної установи, розраховуючи на негайну відповідь і не пов'язуючи своє звертання з бібліографічним обслуговуванням у майбутньому.
На разовий інформаційний запит інформаційний працівник (бібліотекар, бібліограф, книгопродавець тощо.) дає негайну відповідь у тій формі, яка можлива: підбирає відповідні документи
С.157
чи шукає інформацію про такі документи і видає її у вигляді бібліографічної інформації.
Інформаційний запит може бути перетворений споживачем у бібліографічний запит, тобто в інформаційний запит на бібліографічну інформацію, чи у фактографічний запит — вимогу на фактографічну інформацію.
Рис 7.1. Узагальнена структура процесу ДБО
Узагальнену структуру ДБО можна показати схематично (див. рис.7.1). Активною стороною в процесі ДБО є споживач інформації, який звертається до бібліографа із запитом. Відповідь бібліографа може бути надана споживачеві у вигляді довідки, консультації або відмови. Довідки та консультації можуть бути бібліографічні чи фактографічні.
Бібліографічні довідки містять БІ у відповідь на разовий запит споживача. Бібліографічні консультації містять поради щодо самостійного пошуку БІ споживачем.
Фактографічні довідки містять відомості про конкретні факти , події, явища реальної дійсності, дані з різних галузей знань, трактування термінів тощо. Фактографічна довідка може містити також посилання на джерело фактографічної інформації, але тільки після відповідних фактографічних даних. Фактографічні консультації містять поради щодо самостійного пошуку фактографічної інформації споживачем.
Відмова бібліографа у відповідь на інформаційний запит повинна містити мотивування неможливості видати інформацію, яка була б релевантна запиту.
Найбільшу частину відповідей у процесі ДБО складають бібліографічні довідки, які поділяються на адресні, тематичні та уточнювальні.
Адресна бібліографічна довідка встановлює наявність та (або) місцезнаходження документа у певному фонді. Видається вона
С.158
споживачу у вигляді бібліографічного опису документа, що супроводжується шифром зберігання документа у фонді.
Тематична бібліографічна довідка містить бібліографічну інформацію з визначеної теми (як правило, у вигляді бібліографічного списку). Тематична довідка відповідає на питання: "Яка існує література з певної теми?".
Уточнювальна бібліографічна довідка — це та, в якій встановлюються та (або) уточнюються елементи бібліографічного опису документа, що були відсутні або перекручені у запиті споживача. Частіше за все читач не знає прізвища автора і тому не може знайти документ (шукає його під назвою, у той час, як у каталозі він відображений під прізвищем автора), або не знає, був документ виданий у вигляді окремого видання чи частини видання (шукає статтю як окреме неперіодичне видання). Тому бібліографу потрібно
Рис.7.2. Класифікація відповідей у процесі ДБО
С.159
встановити прізвище автора (у першому випадку) або встановити відомості про документ, в якому опублікована стаття.
Уточнювальна бібліографічна довідка часто виконується в тому випадку, коли відповідь на адресний бібліографічний запит була негативною, і тому виникає потреба встановити точні бібліографічні відомості про документ. І навпаки, у разі позитивної відповіді уточнювальна довідка перетворюється на адресну, тому що треба вказати читачу, чи є потрібний документ у фонді бібліотеки.
Класифікацію відповідей у процесі ДБО можна подати на рис. 7.2.
Довідки у процесі ДБО можуть бути усними чи письмовими. Методика виконання бібліографічного пошуку докладніше вивчатиметься в інших бібліографічних курсах, присвячених безпосередньо організації та методиці практичної бібліографічної роботи. Той напрям бібліографознавства, що вивчає методику бібліографічного пошуку, одержав назву "бібліографічна евристика" — від грецького вислову "еврика!", що означає "я знайшов!".