10.3. Бібліографознавство і наукова інформатика

Значну увагу вчені приділяють співвідношенню бібліографознавства з інформатикою. Інформатика — молода, у порівнянні з бібліотекознавством і бібліографознавством, наукова дисципліна. Вона почала активно розвиватися в 50-ті роки XX ст.

"Інформаційна наука" (англ. — information science), або "основи наукової і технічної інформації", або, пізніше, "інформатика", виникла, перш за все, у відповідь на потребу суспільства щодо вдосконалення його забезпечення науковою інформацією. Сформувалася особлива царина "науково-інформаційної діяльності" (НІД), завданням якої є забезпечення суспільства, головним чином, галузей наукових досліджень та промислового виробництва, відомостями про науково-технічну інформацію.

Значною мірою НІД пов'язана з використанням документів. Тому збирання, обробка, збереження і використання документів входять до обов'язків центрів НІД так само, як і до обов'язків бібліотек. Але є і суттєві відміни. По-перше, органи НІД зобов'язані, крім інформації, що знайдена в документах, ураховувати, збирати й зберігати інформацію, отриману з різних недокументальних джерел. По-друге, органи НІД мають переробляти інформацію таким чином, щоб її можна було безпосередньо застосовувати в наукових дослідженнях чи у виробництві.

Отже, НІД і бібліотечна справа частково збігаються, але мають багато відмінностей. Бібліотека, крім обслуговування потреб науки і виробництва, має задовольняти потреби освіти, самоосвіти, культурного дозвілля, естетичні потреби тощо. Водночас, бібліотека має завдання забезпечити суспільство тільки опублікованими документами; вона не ставить завдання збирання не документальної чи неопублікованої інформації, а також переробки документів з метою створення нової інформації. Співвідношення НІД і бібліотечної справи можна зобразити так само, як і співвідношення бібліографії та бібліотечної справи.

Бібліографія також збігається з НІД лише частково, а саме там, де виконується бібліографічне забезпечення потреб науки та виробництва. Не збігається з НІД бібліографічна діяльність, спрямована на забезпечення потреб освіти, самоосвіти, культурного дозвілля, естетичних потреб.

С.194

Рис. 10.2. Співвідношення бібліографічної практичної

діяльності, бібліотечної справи та науково-інформаційної

діяльності

Умовні позначення: І - Бібліографічна практична діяльність; ІІ -Бібліотечна справа; ІІІ — Науково-інформаційна діяльність

Співвідношення бібліографії, бібліотечної справи та НІД показують разом на одній схемі (див. рис. 10.2). На цій схемі можна виділити і охарактеризувати такі зони:

Зона 1 — зона повного сполучення трьох галузей діяльності (бібліографічної та бібліотечної справи і науково-інформаційної діяльності) — це бібліографічне забезпечення професійних потреб учених і спеціалістів у бібліотеці.

Зона 2 — бібліографічна діяльність бібліотеки, спрямована на забезпечення інших (непрофесійних) потреб читачів.

Зона 3 — бібліотечне обслуговування вчених і спеціалістів, не пов'язане з бібліографічною інформацією.

Зона 4 — позабібліотечне бібліографічне забезпечення професійних інформаційних потреб учених і спеціалістів.

Зони 5, 6, 7 — це бібліографічна, бібліотечна або науково-інформаційна діяльність, які не збігаються одна з одною.

Як бачимо, бібліографія і НІД збігаються одна з одною в зонах 1 і 4. Отже, бібліографознавство і інформатика збігаються у тому разі, коли вивчають бібліографічне забезпечення професійних інформаційних потреб учених і спеціалістів. Слід сказати, що тут йдеться про інформатику, яка вивчає власне науково-інформаційну

С.195

діяльність (НІД), або, як її ще називають, "наукову інформатику".

Співвідношення бібліографічної практичної діяльності з НІД деякі автори трактували по-іншому. Зокрема, А. І. Барсук вважав, що специфіка цих двох галузей практичної діяльності виявляється у підході до документа. Для бібліографії характерний "макро-підхід", коли одиницею обліку є твір або видання: БІ надається про цілісні документи. Для НІД характерний "мікро-підхід": обліковуються не самі документи, а факти, ідеї, закони, концепції, що містяться у документах. Кінцева мета НІД — акумулювати відомості, що розпорошені як у документах, так і в недокументальних джерелах інформації; створити "ідеографічну" інформацію. Відповідно, завдання інформатики полягає в тому, щоб забезпечити теоретико-методичну розробку способів створення "банків фактів" і "фондів ідей". А бібліографознавство повинне враховувати як книгознавчу, так і інформаційну природу бібліографії 1.

У сучасному суспільстві існують ще й інші погляди на інформатику. Зокрема, інформатику розуміють як науку про комп'ютери, тобто — як "комп'ютерну", або "прикладну", або "технічну" інформатику. У такому разі комп'ютерна інформатика і бібліографознавство збігаються, коли вони вивчають застосування комп'ютерів у бібліографічній діяльності.

Є ще інше розуміння інформатики як науки про соціальну інформацію загалом. Це — концепція "соціальної інформатики" , про яку ми будемо говорити окремо.

Існують також інші погляди на співвідношення бібліографії та НІД, і, як наслідок, бібліографознавства та інформатики.