6.4. Класифікування бібліографії за іншими ознаками

6.4.1. Організаційно-відомча структура бібліографії

У сучасній теорії бібліографії (у концепціях О. П. Коршунова, М.Г. Вохришевої та інших) велике значення надається класифікуванню бібліографії за ознакою суб'єкта діяльності, тобто за характеристиками суб'єкта діяльності. Це, перш за все, поділ бібліографічної діяльності на професійну та непрофесійну.

Професійна бібліографічна діяльність здійснюється особами, які за своєю професією (спеціальністю) та місцем у суспільному виробництві є бібліографами, тобто вони професійно займаються створенням бібліографічної інформації (БІ) та її поширенням і допомогою споживачам у її використанні. Виділення професійної бібліографічної діяльності є результатом суспільного поділу праці: суспільству потрібні бібліографи і воно оплачує їх працю.

Разом з тим значний обсяг бібліографічної діяльності у суспільстві виконується непрофесіоналами (небібліографами). Це автори будь-яких праць, які вказують літературу, що була використана, або рекомендують читачам певні твори. Деякі автори, що не є професійно бібліографами, створюють навіть окремі бібліографічні видання, які входять до сукупної бібліографічної продукції і використовуються суспільством як джерела БІ.

________________

1 Там само. — С. 56. Цитується з орфографією автора.

С.146

Суб'єктами непрофесійної бібліографічної діяльності стають також споживачі інформації, коли вони самі здійснюють бібліографічний пошук або створюють бібліографічні характеристики документів, що їм потрібні (бібліографічні описи, анотації, реферати), або коли вони самі стають авторами документів, у яких міститься бібліографічна інформація.

Отже, бібліографічна діяльність є органічно вплетеною у діяльність будь-яких учасників системи документальної комунікації: авторів, комунікаційних посередників або споживачів інформації. Але професійною вона є тільки для комунікаційних посередників (якщо ми не будемо враховувати, що бібліограф-професіонал теж може бути автором або споживачем інформації, а не тільки посередником між авторами та споживачами).

У діяльності комунікаційних посередників у системі соціальних комунікацій бібліографія посідає певне місце, яке О. П. Коршунов визначив як "бібліографічний контур", на відміну від "безпосередньо-документального контуру" інформаційної діяльності. Але перелік комунікаційних посередників, на наш погляд, повинен бути дещо іншим: видавнича справа, книгорозповсюдження (книжкова торгівля), бібліотечна справа, науково-інформаційна діяльність, масово-інформаційна діяльність. Це —комунікаційні посередники, що сприяють перетворенню первісного документа в книгу та розповсюдженню і використанню книг.

Серед них не може бути архівної справи, тому що інформація про документи, які зберігаються в архівах, не є бібліографічною (хоча її можна назвати документографічною). Звичайно, архіви можуть створювати бібліографічну інформацію, коли вони складають покажчики опублікованих документів даного архіву. Але ця діяльність не є основною для архівної справи, вона посідає особливе місце: в ній архіви виступають як автори та видавці бібліографічних посібників. Так само бібліографічною діяльністю займаються, скажімо, науково-дослідні інститути та вищі навчальні заклади, що створюють покажчики праць своїх співробітників чи списки літератури в навчально-методичних посібниках, однак їх працю ми не виділяємо як організаційно оформлені види бібліографії.

Немає також потреби особливо виділяти діяльність книжкових палат, які здійснюють державну бібліографічну реєстрацію книг. Як відомо, у деяких країнах цю функцію виконують бібліотеки чи видавничо-книготорговельні фірми.

С.147

Науково-інформаційна діяльність тут розуміється як галузь господарської діяльності, спрямована на задоволення потребу науково-технічній інформації. Науково-технічна інформація являє собою документальні або публічно оголошувані відомості про досягнення науки, техніки та виробництва, одержані в процесі науково-дослідної, дослідно-конструкторської, проектно-технологічної, виробничої та громадської діяльності.

Масово-інформаційна діяльність —це діяльність так званих "засобів масової інформації", чи засобів масової комунікації: періодичних видань (часописів), радіо, телебачення та інших технічних засобів зв'язку, спрямована на передачу доволі широкому, не обмеженому наперед колу споживачів різноманітної інформації.

Науково-інформаційна та масово-інформаційна діяльності широко використовують документальний контур комунікації. Вони мають також і бібліографічний контур, тобто передають споживачеві інформацію про документи. Але, поряд з названими, масово-інформаційна та науково-інформаційна діяльність мають також бездокументальний контур комунікації, тобто передачу інформації поза документальним каналом, через безпосереднє спілкування комунікаторів або технічні засоби зв'язку (радіо, телебачення), коли повідомлення не фіксується в документі.

Бібліографіч­ний контур комунікації	Б	І Б Л І	О Г Р	А Ф І	Я
Безпосередньо-документальний контур комунікації	видав­нича справа	Книгороз­повсюджен­ня (книжко­ва торгівля)	бібліотеч­на справа	науково-інформа-ційна діяльність	масово-інформа­ційна діяльність
Бездокументальний контур комунікації (передачі інфор­мації)

Рис.6.1. Місце бібліографії у діяльності комунікаційних посередників у системі соціальних комунікацій

Місце бібліографії у діяльності комунікаційних посередників у системі документальних комунікацій можна показати на рис. 6.1. Бібліографія забезпечує передачу інформації про документи книжкового типу, враховуючи широке трактування поняття

С.148

"книга", тому вона є галуззю книжкової справи. Водночас, бібліографію можна розглядати як різновид інформаційної діяльності, оскільки вона пов'язана з передачею соціальної інформації і функціонуванням знань у суспільстві.

Отже, за ознакою колективного суб'єкта професійної бібліографічної діяльності, тобто суспільного інститута — комунікаційного посередника — можна виділити такі види бібліографії: видавнича, книготорговельна, бібліотечна, науково-інформаційна, масово-інформаційна. Однаку зв'язку з тим, що функції видавця та розповсюджувача книг часто виконує одна й таж установа (фірма, видавництво, видавничо-книготорговельне об'єднання тощо), доцільно об'єднати видавничу та книготорговельну бібліографію в один вид: видавничо-книготорговельну.

Усі ці комунікаційні посередники можуть займатися різними видами бібліографії за ознакою суспільного призначення: державною, науково-допоміжною, рекомендаційною. Тільки видавничо-книготорговельна та бібліотечно-каталожна бібліографії притаманні більш за все відповідним установам.

Різні види бібліографічної діяльності, обумовлені специфікою суспільного інституту — комунікаційного посередника, вивчаються окремо у спеціальних навчальних дисциплінах, розрахованих на підготовку професіоналів видавничо-книготорговельної, бібліотечної, науково-інформаційної чи масово-інформаційної справи. Але, безумовно, бібліографічна діяльність у всіх цих суспільних інститутах має спільні риси.