8.4. Завдання бібліографознавства

Кінцева мета бібліографознавства — не тільки осмислення бібліографії, але й її наукове регулювання та прогнозування. Завдання кожного розділу бібліографознавства узгоджуються з цією

С.176

метою, але відрізняються одне від одного.

Теорія бібліографії має стати основою розвитку бібліографічної практики. Для цього необхідна наукова розробка всіх основних питань теорії.

Історія бібліографії повинна бути базою будь-якого наукового дослідження в галузі бібліографії. Крім того, необхідно створити узагальнюючі праці з історії бібліографії певних періодів; певних видів бібліографії тощо.

Організаційний розділ бібліографознавства повинен забезпечити дійсно наукове управління бібліографічною діяльністю.

Методика бібліографії має сприяти підвищенню якості та ефективності практичної бібліографічної діяльності, вдосконаленню її методів.

Розвиток бібліографознавства має проходити в тісній співдружності із суміжними науковими дисциплінами: книгознавством, інформатикою, бібліотекознавством. Необхідно вивчати та освоювати досягнення цих наук, переймати методику досліджень, застосовувати їх висновки для вирішення бібліографічних проблем.

Як підсумок, бібліографознавство має встановити взаємозв'язок між суспільними потребами в бібліографічній інформації та її наявністю, змістом, засобами та методами подачі. Врешті-решт бібліографознавство має завдання забезпечити безперервний прогрес практичної бібліографічної діяльності.

Питання для самоконтролю

1. Що таке бібліографознавство?

2. Що є об'єктом бібліографознавства?

3. У чому полягають єдність і відміни бібліографічної науки та практики?

4. У чому полягає науковий характер практичної бібліографічної діяльності?

5. Яка роль бібліографознавства в системі різних видів діяльності, що забезпечують функціонування бібліографічної інформації?

6. Порівняйте об'єкт практичної бібліографічної діяльності з об'єктом бібліографознавства.

С.177

7. Що таке предмет наукової дисципліни? Який зв'язок існує між об'єктом і предметом науки?

8. Як визначався предмет практичної бібліографічної діяльності різними вченими?

9. Як визначається предмет бібліографознавства?

10. Які існують напрями диференціації бібліографознавства?

11. Охарактеризуйте аспектні розділи бібліографознавства.

12. Як поділяється об'єктний напрям диференціації бібліографознавства?

13. Як співвідносяться між собою аспектний та об'єктний напрями диференціації бібліографознавства?

14. У чому полягає кінцева мета бібліографознавства та завдання його окремих розділів?

С.178

Тема 9. Методологія бібліографії і бібліографознавства

9.1. Поняття "методологія бібліографознавства" і "методологія бібліографії"

Методологія загалом має такі значення: 1) вчення про методи пізнання і перетворення дійсності; 2) сукупність методів, що їх застосовують у будь-якій науці 1.

Це поняття відрізняється від методики, яка має такі значення: 1) сукупність методів, прийомів доцільного здійснення будь-якої роботи; 2) розділ науки, спрямований на узагальнення способів, прийомів доцільного здійснення будь-якого завдання; 3) галузь педагогічної науки, яка досліджує закономірності викладання певного навчального предмета.

Поняття "методологія" застосовують здебільшого щодо наукової діяльності. У бібліографознавстві поняття "методологія" використовують переважно до бібліографознавства, тобто як методологію науки, яка вивчає бібліографічну практику. У такому значенні поняття "методологія бібліографознавства" виникло у 70-ті роки XX ст., коли бібліографознавці почали розділяти практичну бібліографічну діяльність і науку про неї.

Методологія бібліографознавства вивчає методи пізнання об'єкта бібліографознавства та принципи, способи і форми будування бібліографознавства.

Але бібліографічна практична діяльність також має риси пізнавальної діяльності. Тому вчення про методи і принципи практичної бібліографічної діяльності також у свій час одержало назву "методологія", а саме — "методологія бібліографії".

Методологія бібліографії — це частина науки про бібліографію, тобто частина бібліографознавства. Питання методології бібліографії розглядалися в основному як частина теорії бібліографії. До цих питань належать поняття про методи бібліографії, про її принципи та завдання. Ці питання тісно пов'язані з розумінням сутності бібліографії, її об'єкта та предмета, з її визначенням.

_____________________

1 Словник іншомовних слів / За ред. О.С. Мельничука. — 2-е вид., випр. і доп. -К. Гол. ред. УРЕ, 1985. -С. 536.

С.179

Отже, методологія бібліографії — це вчення про науковий метод пізнання об'єкта бібліографії. У сферу методології бібліографії входить визначення предмета бібліографії, а також методу бібліографії та її принципів.

Метод — це спосіб пізнання, шлях дослідження, прийом або система прийомів для досягнення певної мети.

Принцип — це основне, вихідне положення, керівна ідея певної науки або діяльності.

Ці поняття мають також інші значення, які уточнюються в тих чи інших випадках застосовування. Уданій темі використовуємо вказані значення.