Післямова

У першому розділі навчального посібника "Вступ до бібліографознавства" викладена не вся теорія бібліографії, а лише та її частина, що стосується головних питань вивчення практичної бібліографічної діяльності: її сутності, структури, методів і видів. Знайомство з практичною бібліографічною діяльністю обмежується тут системою її понять і термінів. Поки що не ставиться завдання навчити студентів використовувати методи бібліографування чи організовувати бібліографічне обслуговування споживачів інформації. Для цього потрібні дисципліни, спрямовані саме на таку мету. Курс загального бібліографознавства має завдання лише підготувати підґрунтя для подальшого глибшого вивчення методів практичної бібліографічної діяльності.

Так само в межах даного курсу не ставиться завдання розглянути всю історію бібліографії, тому що це — завдання окремої дисципліни. До неї можна віднести також історію розвитку бібліографознавства. Для вивчення історії бібліографії дуже важливо знати сучасний стан розробки тих чи інших понять, володіти спеціальною бібліографічною термінологією.

Подальше вивчення бібліографознавства передбачає ознайомлення студентів із сучасним станом бібліографії в Україні та характеристикою бібліографознавства як наукової дисципліни.

С.167

ЧАСТИНА II. БІБЛІОГРАФОЗНАВСТВО ЯК НАУКА

ТЕМА.8. ОБ'ЄКТ, ПРЕДМЕТ І СТРУКТУРА БІБЛІОГРАФОЗНАВСТВА

8.1. Об'єкт бібліографознавства.

Співвідношення бібліографічної науки та практики

Бібліографознавство — це наукова дисципліна, яка вивчає теорію, історію, методологію, технологію, методику та організацію бібліографії.

Отже, бібліографічна наука (тобто бібліографознавство) вивчає бібліографічну практику з погляду її теорії, історії, методології, технології, методики та організації. Або, інакше кажучи, об'єктом бібліографічної науки (бібліографознавства) є бібліографічна практика. Об'єкт — це річ або явище, на які спрямовано певну діяльність, зокрема, діяльність пізнання, тобто наукову діяльність, або наукову дисципліну, науку.

Об'єктом пізнання в бібліографознавстві, перш за все, є практична бібліографічна діяльність, тобто створення і поширення бібліографічної інформації. Практична бібліографічна діяльність, як відомо, має складну структуру. Об'єктом наукового пізнання можуть бути будь-які її компоненти: суб'єкти та об'єкти практичної діяльності, її засоби (методи), процеси, результати, цілі, умови здійснення тощо.

Опосередковано — через практичну бібліографічну діяльність — об'єктом вивчення бібліографознавства є також система документальних комунікацій в усіх її елементах; головним чином, це — документи та споживачі інформації.

Якщо розглядати бібліографію загалом як систему різних видів діяльності, які забезпечують функціонування БІ в суспільстві, то її можна поділити на дві підсистеми. Перша — це суто практична діяльність, але не тільки створення та поширення БІ, а й практична діяльність навчання бібліографів та споживачів інформації, і практична діяльність управління бібліографічними закладами та установами. Друга підсистема — бібліографознавство — забезпечує рефлексію всієї системи, тобто її самоаналіз, роздуми над власним станом, відображення практичних явищ у науці.

С.168

Мета цієї підсистеми — сприяти вдосконаленню всієї бібліографічної практики і розвитку бібліографії як системи загалом. Це співвідношення бібліографічної науки та практики можна показати на рис. 8.1. "Бібліографічна наука та практика".

Друга під­система	Бібліографознавство
Перша підсистема	Бібліографічна практика
	1 .Бібліографування та бібліографічне обслуговування	2. Бібліографічне навчання споживачів і підготовка кадрів бібліографів	3. Управління бібліографі­єю

Рис. 8.1. Бібліографічна наука та практика

Незважаючи на системний зв'язок бібліографознавства з бібліографічною практикою, у кожній з цих підсистем існують власні закономірності розвитку. Бібліографічна наука набуває відносної самостійності, незалежності від практики. Тому іноді можна спостерігати таке явище: бібліографічна практика дуже розвинута, має багаторічний досвід, певні традиції, а її наукове осмислення відсутнє чи запізнюється; або навпаки: бібліографічна теорія дуже глибока, яскрава, переконлива, а її вплив на практику незначний або дуже обмежений. Тобто немає прямої відповідності між станом бібліографічної науки та практики. Бібліографознавство в цілому покликане узагальнювати досвід і вирішувати проблеми бібліографічної практики, випереджати та прогнозувати її розвиток.

Питання про об'єкт бібліографознавства вирішується вченими приблизно однаково. Різні погляди виникають у тому разі, коли об'єкт бібліографознавства розглядають разом із "об'єктом бібліографії", точніше — об'єктом практичної бібліографічної діяльності, спрямованої на створення та поширення БІ (де існують, наприклад, книгознавча, документографічна, інформографічна і когнітографічна концепції бібліографії).

Бібліографічна наука ніби протистоїть бібліографічній практиці; наука має бути відокремлена від практики. Але різкої протилежності між ними немає. Перші наукові уявлення про бібліографію

С.169

виникли як результат практичної бібліографічної діяльності, у ході її розвитку. У відповідь на потребу практики народилася наукова дисципліна, яка покликана вирішувати питання, які висуває практика.

У сучасній бібліографічній практиці також є елементи науково-дослідницької діяльності. Створення бібліографічної інформації (БІ) взагалі має риси наукової праці, її різновиду — науково-інформаційної діяльності. У процесі бібліографування виникає нова інформація — бібліографічна, яка виконує свої завдання в системі документальних комунікацій 1. Але науковий характер бібліографічної діяльності виявляється не тільки в цьому. Творче ставлення бібліографа до праці здатне сприяти виникненню нових методичних прийомів бібліографування, нових жанрів бібліографічних посібників (БП), загалом — виникненню нових явищ у бібліографічній практиці. Безумовно, це супроводжується осмисленням таких явищ, тобто суто бібліографознавчою, науково-дослідницькою діяльністю, в результаті якої можуть з'явитися наукові статті, доповіді на наукових конференціях тощо.

Отже, бібліографічна наука, тобто бібліографознавство, не може існувати у відриві від свого об'єкта — бібліографічної практики, і не тільки тому, що вона його вивчає і впливає на нього, але й тому, що практика впливає на науку. Проміж ними існує тісний двосторонній взаємозв'язок.