Тема 5. Класифікація бібліографічних посібників

5.1. Загальні поняття та завдання класифікування бібліографічних посібників

Як наголошувалося (див. тему 3), сукупність бібліографічних посібників являє собою документальний результат практичної бібліографічної діяльності, а також її засіб у тій частині, що відноситься до бібліографічного обслуговування. Вміння аналізувати бібліографічні посібники, розумітися у їхніх відмінностях та особливостях є дуже важливим як для теоретичного пізнання бібліографії, так і для оволодіння вміннями та навичками практичної бібліографічної діяльності.

Одним із наукових методі в пізнання бібліографічної продукції є класифікування бібліографічних посібників. Класифікування — це метод пізнання, у результаті якого створюється класифікація. Класифікація — це система класів, тобто певна наукова побудова, яка визначає місце того чи іншого об'єкта у системі, вказує на його властивості та відмінності від інших об'єктів, встановлює зв'язки між класами об'єктів. " Клас" тут розуміємо як поняття, що означає сукупність (множину) об'єктів, які мають певну спільну ознаку, чим і відрізняються від інших об'єктів. Класифікування — це розподіл будь-яких об'єктів за спільними ознаками з утворенням певної системи класів.

Поняття "класифікування" та "класифікація" розрізняються як метод пізнання та його результат, але частіше за все використовують лише останнє поняття, трактуючи його і як метод, і як результат.

Класифікування повинне відповідати певним правилам, що відомі як правила поділу обсягу поняття. Практична мета поділу обсягу поняття — системний огляд видів об'єктів, узагальнених у понятті.

Поділ обсягу поняття робиться за певною ознакою (або сукупністю ознак), яка називається підставою поділу. Вибір підстави залежить від мети, заради якої робиться поділ. Види об'єктів розподіляються за видозміною ознаки, взятої як підстава поділу.

Класифікування підпорядковується таким правилам поділу обсягу поняття:

С.96

1) Єдність підстави поділу, тобто в одній класифікації всі види об'єктів повинні виділятися за видозміною однієї і тієї самої підстави поділу.

2) Розмірність поділу, тобто треба класифікувати весь обсяг поняття, не залишати чогось неназваного; сукупність усіх видів, які виділяють за однією ознакою, повинна дорівнюватися в цілому обсягу поняття, що класифікується.

3) Взаємовиключення (непересічення) видів, тобто відсутність пересічення обсягів понять, що позначають види об'єктів.

4) Безперервність класифікування, відсутність "стрибків", тобто в одному класифікаційному ряду повинні називатися види одного рівня класифікації.

Результат класифікування — наукова класифікація — може бути поданий у вигляді таблиці, де позначають ознаку класифікації — підставу поділу та види, що розрізняють за цією підставою.

Класифікація бібліографічних посібників здійснюється за різними ознаками поділу, що відповідають певним аспектам аналізу бібліографічних посібників. Кожний аспект аналізу дає можливість визначити певний фасет класифікації (від франц. facette — грань), тобто перелік видів бібліографічних посібників за певною ознакою. Таких фасетів може бути багато, тому класифікація бібліографічних посібників зветься багатоаспектною фасетною.

Всі фасети класифікації бібліографічних посібників можна поділити на п'ять груп, або блоків, що складаються з кількох фасетів, які мають споріднені підстави поділу. І група охоплює поділ за ознакою внутрішньої форми бібліографічних посібників; II — поділ за суспільним призначенням бібліографічних посібників; III — поділ за особливостями об'єкта обліку в бібліографічних посібниках (тобто за особливостями документів, що відображені у бібліографічних посібниках), IV — поділ за особливостями методів бібліографування, що застосовувалися при укладанні бібліографічних посібників; V — поділ за ознаками зовнішньої форми бібліографічних посібників. Послідовність перелічених груп (блоків класифікації бібліографічних посібників) не є усталеною, її можна змінювати.

Таку класифікацію бібліографічних посібників називають ще видовою, тому що при цьому родове поняття — "бібліографічний

С.97

посібник" — поділяється на видові поняття, тобто на види бібліографічних посібників. Кожну ланку цієї видової класифікації можна назвати видом бібліографічного посібника за тією чи іншою ознакою. Тобто можна сказати, що види бібліографічних посібників виділяють за різними ознаками: внутрішньої форми бібліографічних посібників, їх суспільного призначення, особливостей об'єкта обліку, особливостей методів бібліографування, за зовнішньою формою бібліографічних посібників.

Традиційно склалося так, що види бібліографічних посібників за ознакою зовнішньої форми називають "формами бібліографічних посібників", або "зовнішніми формами".

Види бібліографічних посібників за ознаками внутрішньої форми пропонуємо називати "жанрами бібліографічних посібників", тому що поняття "жанр" найбільш відповідає поділу за ознаками внутрішньої форми (до яких належать: масштаб охоплення об'єкта відображення, особливості внутрішньої структури бібліографічного посібника, особливості викладення матеріалу в бібліографічному посібнику тощо.). Поняття "жанр" взагалі не має точного визначення, його тлумачення може бути різним. Пропонується взяти за головний такий підхід до жанрів, який використовують, наприклад, у поділі художньої літератури на жанри: роман, повість, оповідання, поема, вірш тощо.

У деяких навчальних посібниках з бібліографознавства поділ за ознаками внутрішньої форми бібліографічних посібників називають поділом на типи бібліографічних посібників. Але поняття "тип" є дуже невизначеним, нечітким. Одні автори називають типами види бібліографічних посібників за ознаками внутрішньої форми, але не всі види, а тільки вибрані; інші називають типами види бібліографічних посібників за їх суспільним призначенням; ще — певні зразки бібліографічних посібників, які мають визначені особливості 1.

У даному навчальному посібнику пропонується вважати типами бібліографічних посібників не підрозділи класифікації бібліографічних посібників, а підрозділи певних систем бібліографічних

___________________________________

1 Зразок визначення "типів бібліографічних посібників" за різними ознаками (цільового призначення, читацької адреси, характера БІ, структури) лив.: Буран В.Я., Довгопола О.П., Пупченко В.В. Бібліографія. Загальний курс. – К., 1984. - С. 22-25.

С.98

посібників, які визначають не за однією ознакою, а на пересіченні декількох напрямів класифікування, причому найбільш важливих. Система бібліографічних посібників — це цілісна сукупність бібліографічних посібників, що поєднуються якоюсь суттєвою соціальне значущою ознакою (цільовим та читацьким призначенням, змістом, територією, видом бібліографованих документів тощо). За основу можна взяти поділ бібліографічних посібників на системи за суспільним призначенням, а всередині цих систем визначати типи бібліографічних посібників, які мають декілька спільних рис. Наприклад, окремо визначати типи поточних державних, науково-допоміжних, рекомендаційних бібліографічних посібників та інших. У такому разі класифікація бібліографічних посібників розглядається як перший ступінь до майбутнього визначення типів бібліографічних посібників.

Класифікація бібліографічних посібників допомагає встановити ті вимоги, яким повинен відповідати кожний вид бібліографічних посібників. З іншого боку, віднесення окремого бібліографічного посібника до певного виду вказує на відповідні характерні риси даного бібліографічного посібника. Одним словом — назвою виду — можна позначити ці характерні риси. Тому дуже важливо навчитися визначати вид того чи іншого бібліографічного посібника за різними ознаками. Для цього треба вміти аналізувати бібліографічний посібник за його змістом, внутрішньою та зовнішньою формами, знати методи бібліографування та ознаки документів, що використовуються при бібліографічному відборі. Результати цього аналізу треба зіставити з таблицею класифікації бібліографічних посібників і визначити, до якого виду за тією чи іншою ознакою класифікації належить даний конкретний бібліографічний посібник.

Сучасна класифікація бібліографічних посібників є результатом багаторічної науково-дослідної роботи багатьох вчених-бібліографознавців, а також теоретичного осмислення своєї праці з боку практичних діячів —бібліографів. У багатьох класифікаціях бібліографічних посібників використовувалися різні підходи, різні ознаки класифікації, по-різному позначалися окремі види бібліографічних посібників.

Позитивний вплив на утвердження єдності у назвах видів бібліографічних посібників здійснила стандартизація бібліографічної

С.99

термінології у 70—90-ті роки XX ст. Але деякі терміни щодо визначення видів бібліографічних посібників у стандартах відсутні.

Крім того, визначення того чи іншого терміна ще не дає можливості судити про його співвідношення з іншими термінами. Подання класифікації бібліографічних посібників у вигляді таблиці допомагає чітко уявити, за якою ознакою виділяють ті чи інші види бібліографічних посібників.

Кожний фасет класифікації бібліографічних посібників є незалежним від інших фасетів. Така класифікація зветься паралельною. Водночас всередині деяких фасетів класифікація може проводитися за декількома ознаками, що використовуються на різних рівнях. Окремі види, що визначаються на нижчих рівнях, підпорядковуються тим, що визначаються на витому рівні. Така класифікація зветься ієрархічною.

Послідовність фасетів у багатоаспектній класифікації бібліографічних посібників не має принципового значення, тому що кожний фасет являє собою класифікацію за окремою, незалежною від інших, ознакою.

Пропонуємо ознайомитися з таблицею класифікації бібліографічних посібників, де дається перелік назв видів бібліографічних посібників за різними ознаками. Визначення окремих видів та необхідні пояснення містяться у наступних параграфах.

Таблиця 5.1. Класифікація бібліографічних посібників

С.100

С.101

С.102

С.103