8.2. Предмет бібліографознавства в порівнянні з предметом бібліографії

Дуже складним теоретичним питанням є поняття предмета бібліографознавства. Іноді поняття "об'єкт" і "предмет" науки ототожнюють, вживають як синонімічні. Але більш поширений погляд, згідно з яким "предмет" і "об'єкт" науки — це різні поняття.

У наукознавстві вважають, що об'єкт пізнання в різних науках може бути один і той самий (наприклад, одні й ті ж явища суспільного життя або мислення). А предмет — це те, чим відрізняється одна

____________________________________

1 Науковий характер практичної бібліографічної діяльності доводить монографія: Астахова Л.В. Библиография как научный феномен: Моногр. / Моск. гос. ун-т культуры. —М., 1997. — 338 с.

С.170

наука від іншої; це ті сторони (боки), з яких кожна наука вивчає свій об'єкт. Різні науки про один і той самий об'єкт мають різні предмети пізнання (наприклад, анатомія вивчає будову організму людини, фізіологія — функції його органів, медицина — хвороби тощо).

Основна відміна предмета від об'єкта — в тому, що в предмет входять лише головні, найбільш суттєві з погляду даної науки властивості та ознаки об'єкта.

У бібліографознавстві складність питання про його предмет пов'язана ще з тим, що дуже часто об'єкт і предмет бібліографознавства не відмежовують від об'єкта і предмета бібліографії (точніше — практичної бібліографічної діяльності).

Коли практичну бібліографічну діяльність називали словом "бібліографія", а "об'єктом бібліографії" визнавали книгу (твори друку), то предметом бібліографії вважали вивчення творів друку з метою сприяння їх розповсюдженню та використанню (наприклад, Михайло Аркадійович Бріскман) 1.

Ірина Василівна Гудовщикова об'єктом бібліографії називала "джерела інформації", серед яких головне місце відводилося творам друку. Предмет бібліографії, за її словами, "збирання та розповсюдження відомостей про джерела інформації (головне, про твори друку) з метою пропаганди фактів, знань та ідей, що в них містяться, або для того, щоб перешкодити такій пропаганді 2.

Абрам Ілліч Барсук розумів об'єкт бібліографії як систему " книга — читач" або "твори писемності та друку в їх взаємодії з читачем", а предмет був вказаний у визначенні бібліографії як її мета: "вплив на розповсюдження та використання літератури в суспільстві" або "вплив на процеси читання в суспільстві через організацію пошуково-орієнтовних етапів читацької діяльності" 3.

Олег Павлович Коршунов визначає об'єкт бібліографії як систему "фіксовані джерела інформації (документи) — споживачі

____________________

1 Брискман М.А. Спорные вопросы теории библиографии и построение учебника "Общая библиография"// Сов. библиогр. —1960. —№ 3. —С.82.

2 Гудовщикова И.В. Библиография и ее общественная роль// Библиография. Общий курс: Учеб. для библ. фак. ин-тов культури / Под ред. М.А. Брискмана й А.Д. Эйхенгольца. -М.: Книга, 1969. -С. 10.

3 Барсук А.И. Библиографоведение в системе книговедческих дисциплин: Методолог. очерк. – М.: Книга, 1975.- С. 12; Барсук А.И. Теоретико-методологические проблемы общего библиографоведения: Автореф. дис. д-ра пед. наук. – М., 1978. – С. 28.

С.171

інформації", а її предмет — як "інформаційний зв'язок між документом та споживачем", або як "реалізацію інформаційного зв'язку" 1.

Емілія Костянтинівна Беспалова погоджується з О.П. Коршуновим у визначенні об'єкта бібліографії, а предметом бібліографії називає "реалізацію зв'язку між елементами об'єкта на вторинно-документальному рівні" 2.

Близько до цього визначає предмет практичної бібліографічної діяльності Маргарита Георгіївна Вохришева: як реалізацію зв'язків у системі "документ—споживач" бібліографічними засобами 3.

Аркадій Васильович Соколов зазначає, що предмет науки треба виводити через відношення об'єкта до принципу відмежування даної науки. Об'єктом бібліографознавства він вважає систему документальних комунікацій (тобто, об'єкт науки — бібліографознавства — збігається у даній концепції з об'єктом практичної бібліографічної діяльності), а принципом відмежування — наявність бібліографічної інформації. Предмет бібліографознавства тоді визначається як "закономірності розвитку системи документальної комунікації суспільства в залежності від бібліографічної інформації" 4.

Олександр Андрійович Гречихин розуміє бібліографію як сукупність суто практичних процесів та їх осмислення. Об'єктом бібліографії він вважає "книжкову справу як процес інформаційного спілкування", а предметом бібліографії — бібліографічну інформацію як зміст бібліографічної діяльності. Об'єктом бібліографознавства, на його думку, є "сама бібліографічна діяльність" в її широкому розумінні, а предметом — "наукова бібліографічна інформація, або бібліографічне знання" 5.

_________________________________

1 Коршунов О.П. Проблемы общей теории библиографии: (Моногр.). —М., 1975. -С. 20.

2 Беспалова З.К. Структура советской библиографии как области деятельности: Лекция для студентов библ. фак. ин-тов культури / МГИК. -М., 1982. -С. 47.

3 Вохрышева М.Г. Библиографическая деятельность: структура и эффективность. -М.: Кн. палата, 1989. -С. 40.

4 Соколов А.В. Объекты и предметы библиотековедения, библиографоведения и информатики (метатеоретический анализ) // Соколов А.В. Ретроспектива-60. -СПб., 1994. -С. 105.

5 Гречихин А.А. Общая библиография: Теорет.-методолог. основы: Учеб. пособие / Моск. полигр. ин-т. -М., 1990. -С. 43, 46, 50.

С.172

О.П. Коршунов об'єктом бібліографознавства вважає бібліографічну практику, а "основний предмет бібліографознавства" називає у визначенні останнього: "наукова дисципліна, що вивчає структуру та властивості бібліографічної інформації, закономірності процесів її створення та доведення до споживачів" 1.

На наш погляд, всі перелічені думки щодо характеристики предмета бібліографознавства не суперечать одна одній, але найбільш чітко сформульованою є позиція О.П.Коршунова, яку і можна взяти за основу.

Поняття предмета бібліографознавства доповнює характеристику його об'єкта, показує мету вивчення бібліографічної практики: встановлення закономірностей створення БІ та її доведення до споживачів. Бібліографознавство має такі цілі, як вдосконалення методів і процесів підготовки та поширення БІ в суспільстві; встановлення відповідностей між суспільними потребами в інформації, змістом документів та їх відображенням у БІ; встановлення відповідностей між потребами споживачів і засобами їх задоволення в практичній бібліографічній діяльності.