8.3. Структура бібліографознавства

Бібліографознавство — це складне суспільне явище, що має деталізовану внутрішню структуру. Розрізняють два напрями диференціації бібліографознавства: аспектний та об'єктний.

Аспектний напрям показує, в якому аспекті вивчається те чи інше явище бібліографії. Частіше за все розрізняють такі аспекти: теорія, історія, організація і методика. Кожний з аспектних розділів бібліографознавства має свій особливий підхід до вивчення об'єкта, тобто має свій предмет.

Теорія бібліографії встановлює закономірності бібліографії; виявляє функції, об'єкт, методи, види; розробляє термінологію та наукові визначення найважливіших понять.

Історія бібліографії вивчає походження та розвиток окремих явищ бібліографії, їх обумовленість соціальними та економічними чинниками, їх зв'язок з позабібліографічними явищами; допомагає виявленню та збереженню цінного досвіду минулого.

___________________________

1 Коршунов О.П. Библиографоведение. Общий курс. Ч. 1. Основы теории библиографии. Раздел 2,3. —М., 2001. —С. 111.

С.173

Організація бібліографії покликана дати наукове обґрунтування функціонування бібліографічних служб, забезпечити координацію та кооперування їх діяльності, планомірний розвиток бібліографії; наукову організацію бібліографічної праці.

Методика бібліографії вивчає та розробляє прийоми, правила та способи практичної бібліографічної діяльності; сприяє впровадженню в бібліографію методів, які розроблені в суміжних галузях знань; має на меті раціоналізацію та підвищення ефективності бібліографічної справи.

Поняття "технологія бібліографії" поки що розроблено недостатньо. Є стандартизований термін "інформаційна технологія", що означає "сукупність методів, виробничих процесів і програмно-технічних засобів, що об'єднуються у технологічний комплекс, який забезпечує збирання, створення, збереження, накопичення, обробку, пошук, виведення, копіювання, передачу та поширення інформації" 1. Відповідно, технологія бібліографії як інформаційної діяльності повинна створювати такий самий комплекс, але щодо одного виду інформації — бібліографічної. Із визначення слідує також, що технологія не є розділом наукової дисципліни, а, швидше, одним із об'єктів її вивчення.

Об'єктний напрям диференціації бібліографознавства пов'язаний із відокремленням особливих ділянок бібліографічної практики, які можуть досліджуватися. Бібліографічну практику можна поділити за різними ознаками, і в кожному випадку виділити особливі об'єкти бібліографознавства. Причому в деяких випадках за різними ознаками розрізняють одні й ті ж самі явища.

Зразок визначення об'єктів бібліографознавства подано О.П. Коршуновим у формі таблиці "Структура бібліографознавства", де по вертикалі перелічені об'єкти дослідження, а по горизонталі — аспекти їх вивчення. На пересіченні об'єкта і аспекту вивчення визначається конкретна ділянка бібліографознавства.

Використовуючи цей досвід, пропонуємо дещо іншу структуру об'єкта бібліографознавства, яка відповідає викладеним раніше поглядам на види бібліографії (див. табл. 8.1). Об'єкти вивчення, які показані в цій схемі, можуть виділятися ще й іншим чином. Головне — те, що будь-який об'єкт може вивчатися у

____________________________

1 ГОСТ 7.0—99. Информационно-библиотечная деятельность, библиография. Термины и определения. Изд. офиц. —Минск, 1999. —С. 4.

С.174

Таблиця 8.1.

Структура бібліографознавства

Аспекти вивчення Об'єкти вивчення	Тео­рія	Істо­рія	Орга­нізація	Мето­дика
І. Види бібліографії за суспільним призначенням
Державна бібліографія	1	2	3	4
Науково-допоміжна бібліографія	5	6	7	8
Рекомендаційна бібліографія	9	10	11	12
Видавничо-книготорговельна біб­ліографія	13	14	15	16
Бібліотечно-каталожна бібліографія	17	18	19	20
ІІ. Види бібліографії за змістом до­кументів
Універсальна бібліографія	21	22	23	24
Галузева бібліографія	25	26	27	28
а) суспільно-політична	29	30	31	32
б) природничо-наукова, сільського­сподарська та технічна	33	34	35	36
в) художньої літератури та мистецт­ва	37	38	39	40
III. Процеси практичної бібліогра­фічної діяльності
Бібліографування	41	42	43	44
Бібліографічне обслуговування	45	46	47	48
IV. Інші напрями диференціації бібліографії
Краєзнавча бібліографія	49	50	51	52
Біобібліографія	53	54	55	56
Бібліографія бібліографії	57	58	59	60
Бібліографічне навчання	61	62	63	64
Бібліографічне управління	65	66	67	68
Бібліографічна наука (бібліографо­знавство)	69	70	71	72
Бібліографічна діяльність бібліотек	73	74	75	76
Бібліографічна діяльність видавництв	77	78	79	80
Бібліографічна діяльність книга­рень	81	82	83	84

С.175

будь-якому аспекті. Конкретна ділянка бібліографознавства позначається цифрами. Наприклад: історія державної бібліографії — 2; теорія науково-допоміжної бібліографії — 5; методика бібліографування — 44 тощо.

Якщо деякі ділянки бібліографознавства, що виділені за різними ознаками, збігаються за об'єктом вивчення, їх можна показати як пересічення. Так, методика науково-допоміжної суспільно-політичної бібліографії: 8/32; історія рекомендаційного бібліографування художньої літератури: 10/38/40/44 тощо.

Взаємозв'язок між аспектним та об'єктним напрямами диференціації бібліографознавства виявляється в тому, що аспекти є знаряддям диференціації вивчення будь-якого об'єкта, та навпаки.

Отже, складна структура бібліографії відбивається у внутрішній структурі бібліографознавства. Водночас усі ділянки бібліографознавства взаємодіють між собою.

Бібліографознавство як наукова та навчальна дисципліна поділяється на загальне та часткове (або спеціальне). Загальне бібліографознавство вивчає бібліографію загалом, без диференціації її за тою чи іншою ознакою. Часткове (чи спеціальне) бібліографознавство — це вивчення будь-якого окремого об'єкта із змісту бібліографії, виділеного за тією чи іншою ознакою. Як загальне, так і часткове бібліографознавство мають однакові аспектні розділи: теоретичний, історичний, організаційно-управлінський та методико-технологічний.

Об'єкт бібліографознавства може диференціюватися ще за іншими ознаками, ніж це показано в таблиці. Окремі наукові та навчальні бібліографознавчі дисципліни присвячуються проблемам складання бібліографічного опису, предметизації, реферування, бібліотечно-бібліографічної класифікації документів тощо. Актуальною наразі є проблема функціонування бібліографії у глобальних інформаційних системах, які в цілому не є бібліографічними.