4.5. Розташування бібліографічних записів усередині найдрібнішої рубрики

У результаті бібліографічного групування весь масив бібліографічних записів буде поділений на розділи, підрозділи, рубрики, підрубрики. Але завжди залишається такий розділ (або підрозділ, рубрика, підрубрика), що більше не поділяється на інші розділи чи рубрики. Такі розділи чи рубрики будемо називати "найдрібнішою рубрикою".

Розташування бібліографічних записів усередині найдрібнішої рубрики часто розглядають як різновид бібліографічного групування, а не окремий метод бібліографування. Дійсно, у деяких способах розташування бібліографічних записів усередині найдрібнішої рубрики є багато спільного з відповідними способами групування. Однак останнє ми пов'язуємо із виділенням розділів чи рубрик з окремими назвами, причому всередині розділу всі документи мають ту ознаку, що вказана в назві розділу.

С.88

Окремі документи з одного розділу (чи підрозділу, рубрики) все ж гаки чимось відрізняються один від одного і повинні подаватися читачеві у певній послідовності. Метод розташування бібліографічних записів усередині найдрібнішої рубрики визначає цю послідовність. Цей метод бібліографування забезпечує упорядкування бібліографічних записів усередині розділів (підрозділів, рубрик бібліографічного посібника), в яких не виділяють інші розділи (підрозділи, рубрики).

Про те, який спосіб розташування бібліографічних записів усередині найдрібнішої рубрики обраний у тому чи іншому бібліографічному посібнику, можна дізнатися з передмови до нього посібника чи визначити самому, уважно розглянувши послідовність бібліографічних записів. Як для-бібліотекаря, так і для читача бібліографічного посібника важливо знати це, щоб правильно використовувати пошукові можливості того чи іншого бібліографічного посібника.

Способи розташування бібліографічних записів усередині найдрібнішої рубрики поділяють на змістові (за змістом документів), формальні (за формально-видавничими ознаками документів) і змішані (формально-змістові).

Змістові способи розташування бібліографічних записів усередині найдрібнішої рубрики можуть бути такі:

1) За ступенем значення документів. При цьому серед документів з однієї теми виділяють такі, що мають найбільше значення для вивчення даної теми. Як правило, це правові чи політичні першоджерела (закони, постанови уряду, затверджені державою офіційні документи, партійні документи). Такі документи подають на першому місці всередині розділу (чи рубрики), а всі інші розмішують далі без якого-небудь відокремлення.

2) Від простого до складного (за ступенем доступності). Такий спосіб розташування документів відповідає одному з головних принципів дидактики — теорії освіти й навчання. Для того щоб втілити його в бібліографічному посібнику, потрібна значна робота: досконале знання проблеми, з якої подаються документи, порівняльний аналіз запропонованих документів, знання рівня підготовки читачів. Такий спосіб розташування бібліографічних записів розрахований на читачів, які потребують значної допомоги у своєму читанні (наприклад, на дітей, учнів певних класів).

С.89

3) Від загального до часткового. Цей спосіб передбачає, що на першому місці вказують документи найбільш загального змісту, що охоплюють тему цілком і повністю, а після цього — документи, присвячені певним аспектам чи напрямам, питанням даної теми.

Такий спосіб відповідає загальним правилам викладення знань і ознайомлення з ними. Його застосування свідчить також про значну підготовчу роботу укладача бібліографічного посібника.

Іноді в бібліографічних посібниках застосовують цей спосіб у зворотному напрямі: від часткового до загального. Таке подання матеріалу характерне для деяких прийомів навчання, коли ставиться завдання зацікавити учня певним фактом або питанням, що ближче за все до його рівня знань та інтересів, а після цього познайомити з працями узагальнювального характеру.

4) За логікою змісту (послідовне розкриття теми). Цей спосіб розташування бібліографічних записів ґрунтується на внутрішніх змістових зв'язках документів, які дозволяють використовувати їх для послідовного розкриття теми рубрики. При цьому всередині рубрики можуть сформуватися певні групи документів, спільні за змістом, але вони не відокремлюються в особливі підрубрики.

Всі змістові способи розташування бібліографічних записів усередині найдрібнішої рубрики ґрунтуються на уважному, а іноді досить ґрунтовному вивченні документів з боку їх змісту, а також вивченні особливостей читачів, яким присвячується бібліографічний посібник.

Слід наголосити, що в деяких випадках навіть в одному розділі (чи рубриці) застосовується не один спосіб розташування бібліографічних записів, а одночасно два чи більше. Наприклад, при розміщенні документів за ступенем значення після виділення на перше місце найбільш важливих документів усі інші можуть бути розташовані від загального до часткового чи за логікою змісту.

Формальні способи розташування бібліографічних записів усередині найдрібнішої рубрики є найпростішими, тому їх застосовують частіше за все, особливо при дефіциті часу на підготовку бібліографічної інформації. Це такі способи, як:

1) алфавітне розташування (за алфавітом прізвищ авторів та назв документів);

2) хронологічне розташування (за датами видання документів у прямій чи зворотній хронології).

С.90

Навіть таке формальне впорядкування масиву документів дає можливість, наприклад, уникнути дублювання бібліографічних записів або відтворити логічні зв'язки між документами, що присвячені одному питанню.

До змішаних — формально-змістових — способів розташування бібліографічних записів усередині найдрібнішої рубрики належать такі:

1) Розташування записів усередині персональної рубрики, якщо в ній немає ніяких підрозділів. Тут спочатку вказують твори даної персони за алфавітом назв або в хронології видань, потім — твори про цю персону за алфавітом авторів або в іншій послідовності (у хронології чи за жанрами, чи за ступенем значення).

2) Розташування записів усередині рубрик, де спочатку вказують найважливіші документи (за ступенем значення), а потім усі інші документи за алфавітом авторів або в хронологічній послідовності.