10.5. Бібліографознавство і соціальна інформатика

На місце узагальнюючої науки дисциплін документально-книгознавчого комплексу претендувала так звана "соціальна інформатика". Концепцію соціальної інформатики розробив колектив учених — викладачів Ленінградського (Санкт-Петербурзького) інституту культури (нині — Санкт-Петербурзький державний університет культури і мистецтв) під керівництвом А.В. Соколова. Соціальна інформатика була покликана розглядати не тільки наукову комунікацію і науково-інформаційну діяльність, як це робиться у "науковій" інформатиці, а взагалі процеси соціальної комунікації та інформаційної діяльності, тобто стати "метанаукою". Узагальнююча наука, або метанаука (метатеорія) — це наука (теорія), об'єктом дослідження якої є якась інша наука чи теорія. Підкреслювалося, що потрібне "узагальнююче вчення про соціальну інформацію (комунікацію)" 1. Розроблялася структура системи інформаційно-комунікаційних наук 2.

_____________________________

1 Соколов А.В. Общественное знание — обьект обобщающего учения // Соколов А.В. Ретроспектива-60. – СПб., 1994. – С.213-214.

2 Соколов А.В. Общая структура системы информационно-коммуникационных наук // Соколов А.В. Ретроспектива-60. – СПб., 1994. – С.216-221.

С.202

Сама назва запропонованої метанауки з часом змінювалася. Вона почала називатися "Теорія соціальної комунікації"'.

Те, що існує об'єктивна потреба у розвитку загальної теорії (метатеорії) наук інформаційно-комунікаційного циклу, розуміють багато вчених. Але зробити це можна тільки спільними зусиллями вчених усіх споріднених галузей знань. Тому соціальна інформатика, або інформологія, або теорія соціальної комунікації — це не тільки наука, яка дає підстави для розуміння бібліографознавства, але й наука, яка створюється вченими різних галузей знань, і бібліографознавцями, зокрема.

Ураховуючи ідеї теорії соціальної комунікації, пропонуємо весь цикл наук, що вивчають процеси створення та передачі інформації, об'єднати назвою "інформологія": У складі інформології мають відрізнятися: теорія інформації, інформатика соціальна (чи теорія соціальної комунікації) та інформатика прикладна, технічна (або "комп'ютерна наука"). У складі соціальної інформатики виокремлюється цикл наук про документ — документологія, що включає документознавство, архівознавство, книгознавство (чи бібліологію) та музеєзнавство. Бібліологія охоплює науку про видавничу діяльність — едиціологію, бібліополістику, бібліотекознавство, бібліографію (зокрема, науково-практичну діяльність, спрямовану на створення бібліографічної інформації, та бібліографознавство), а також філософію книги, історію книги, соціологію книги тощо.

Питання про співвідношення бібліографознавства із суміжними галузями знань торкається, як ми побачили, багатьох інших питань теорії бібліографії, а також бібліотекознавства, інформатики, книгознавства. Процес вивчення і теоретичного осмислення бібліографічної науки триває.

________________________

1 Соколов А.В. Общая теория социальной коммуникации: Учеб. пособие. – СПб., 2002. – 459 с.

С.203

Питання для самоконтролю

1. Охарактеризуйте основні вимоги до порівнянь бібліографознавства із суміжними галузями знань.

2. Як співвідносяться галузі практичної бібліографічної та бібліотечної діяльностей?

3. Як співвідносяться бібліографознавство та бібліотекознавство?

4. Як співвідносяться практична бібліографічна та науково-інформаційна діяльності?

5. Як співвідносяться бібліографознавство та наукова інформатика?

6. Охарактеризуйте співвідношення практичної бібліографічної діяльності з бібліотечною справою та науково-інформаційною діяльністю.

7. У чому полягає історичний зв'язок бібліографознавства з книгознавством?

8. Які існують концепції щодо співвідношення бібліографознавства з книгознавством?

9. Що таке "соціальна інформатика"?

10. Яку роль виконує соціальна інформатика (або теорія соціальної комунікації) щодо бібліографознавства?

С.204