- •Питання на іспит зі «Статистики»
- •Асиметрія та ексцес
- •Види динамічних рядів.
- •Види індексів.
- •9.1. Суть і функції індексів
- •Види ознак.
- •Види середніх та способи їх розрахунку.
- •Середня арифметична
- •Ставлення населення до смертної кари
- •Середня гармонічна
- •Середня геометрична
- •Види статистичного групування.
- •Розподіл населення регіону за місцем проживання
- •Ступінь зубожіння населення Росії протягом 1992 — 1993 рр.
- •Характеристика процесу зубожiння населення Росiї протягом 1993 року
- •Розподiл молодих робiтникiв за ступенем задоволеностi умовами працi та професiйною мобiльнiстю
- •Залежнiсть урожайностi озимої пшеницi вiд термiну збирання
- •Відносні величини.
- •4.3. Відносні величини
- •Відношення одноіменних показників.
- •Відносні величини динаміки
- •Відносні величини просторових порівнянь
- •Відносні величини порівняння зі стандартом
- •Відносні величини структури
- •Відносні величини координації
- •Відношення різноіменних показників.
- •Відносні величини інтенсивності
- •Динамічні ряди. Абсолютні показники динаміки.
- •Динамічні ряди. Відносні показники динаміки.
- •Абсолютні та відносні характеристики динаміки
- •8.3. Середня абсолютна та відносна швидкість розвитку
- •Дисперсійний аналіз.
- •5.5. Види та взаємозв’язок дисперсій
- •Розрахунок дисперсії тарифного розряду робітників
- •Розрахунок загальної та групових дисперсій якості сиру
- •Розрахунок міжгрупової та середньої з групових дисперсій
- •Змикання динамічних рядів. Метод середньої ковзної.
- •Розрахунок ковзних середніх урожайності зернових
- •Індекси змінного, фіксованого складу та структурних зрушень.
- •9.6. Індекси середніх величин
- •Розрахунок індексів середніх величин
- •Розрахунок системи індексів структурних зрушень
- •Індивідуальні та групові індекси.
- •9.2. Методологічні основи побудови зведених індексів
- •Квартилі та децилі ряду розподілу. Квартильний та децильний коефіцієнти варіації ряду.
- •Коефіцієнти варіації та їх значення.
- •Комбінаційне та аналітичне групування.
- •Розподiл домашнiх господарств Угорщини за ступенем бiдностi, 1992 р. (в %)
- •Розподіл працюючих за рівнем середньомісячної заробітної плати
- •Вторинне групування працюючих за рівнем середньомісячної заробітної плати
- •Методи аналізу концентрації ознаки.
- •Розрахунок коефіцієнта концентрації
- •Методи графічного аналізу рядів розподілу.
- •Параметри рівняння парної лінійної регресії.
- •Мода та медіана у варіаційних та інтервальних рядах розподілу.
- •Розподіл домогосподарств мережі бюджетних обстежень міста за рівнем забезпеченості житлом
- •Оцінювання ваги факторів у рівняннях регресії.
- •Показники динаміки. Ланцюговий та базисний способи розрахунку.
- •Абсолютні та відносні характеристики динаміки
- •Показники концентрації та локалізації ознаки.
- •Розрахунок коефіцієнта концентрації
- •Розрахунок коефіцієнтів територіальної локалізації
- •Показники приросту та зростання.
- •Показники середнього та дисперсій нормальної та біномінальної сукупностей.
- •Правило розкладання дисперсій. Кореляційне відношення.
- •Розрахунок загальної та групових дисперсій якості сиру
- •До розрахунку міжгрупової та середньої з групових дисперсій
- •Рівні та нерівні інтервали. Кількість та ширина інтервалів. Частоти та частки. Величина щільності.
- •Варіанти формування інтервалів групувань за рівнем прибутковості, %
- •Поділ працюючих за рівнем середньомісячної заробітної плати
- •Вторинне групування працюючих за рівнем середньомісячної заробітної плати
- •Середні показники динамічного ряду.
- •Структурні середні.
- •Характеристики центра розподілу величини.
- •Розподіл домогосподарств мережі бюджетних обстежень міста за рівнем забезпеченості житлом
- •Дискретні та інтервальні ряди розподілу.
- •Частотні характеристики рядів розподілу
- •Розподіл фірм регіону за рівнем фондоозброєності праці
- •Розподіл робітників за рівнем кваліфікації
- •Коефіцієнти концентрації та локалізації.
- •Розрахунок коефіцієнта концентрації
- •Розрахунок коефіцієнтів територіальної локалізації
- •Крива Лоренца.
- •Гістограма, полігон, кумулята. Ряды распределения
- •Графическое изображение рядов распределения
- •Полигон
- •6.1. Распределение домохозяйств по размеру
- •Статистическая таблица
- •Гистограмма
- •Кумулята
- •Зважені та прості середні.
- •Середня арифметична
- •Ставлення населення до смертної кари
- •Середня гармонічна
- •Середня геометрична
- •Коефіцієнт кореляції.
- •Коефіцієнт детермінації.
- •Нелінійні рівняння регресії.
Мода та медіана у варіаційних та інтервальних рядах розподілу.
Окрім типового рівня важливе значення має домінанта, тобто найбільш поширене значення ознаки. Таке значення називають модою (Мо). У дискретному ряду модальне значення визначають безпосередньо за найбільшою частотою (часткою). Наприклад, якщо депозитна ставка у восьми комерційних банків — 12 % річних, а в двох — 10 %, то модальною є ставка 12 %.
В інтервальному ряду за тим самим принципом визначається модальний інтервал, а в разі потреби конкретне модальне значення в середині інтервалу розраховується за інтерполяційною формулою
де та h — відповідно нижня межа та ширина модального інтервалу, — частоти (частки) відповідно модального, передмодального та післямодального інтервалів.
За даними табл. 5.4 найбільшу частоту має інтервал 7 — 9, ; ширина інтервалу h = 2; нижня межа х0 = 7; передмодальна частота = 39, післямодальна — = 42. За такого співвідношення частот модальне значення забезпеченості населення житлом:
.
Таблиця 5.4
Розподіл домогосподарств мережі бюджетних обстежень міста за рівнем забезпеченості житлом
Житлова площа на одного члена домогосподарства, м2 |
Кількість домо- господарств |
|
|
Кумулятивна частка |
До 5 |
17 |
4 |
68 |
17 |
5 — 7 |
39 |
6 |
234 |
56 |
7 — 9 |
51 |
8 |
408 |
107 |
9 — 11 |
42 |
10 |
420 |
149 |
11 — 13 |
29 |
12 |
348 |
178 |
13 — 15 |
15 |
14 |
210 |
193 |
15 і більше |
7 |
16 |
112 |
200 |
Разом |
200 |
* |
1800 |
* |
Для моди як домінанти число відхилень (х – Мо) мінімальне. Оскільки мода не залежить від крайніх значень ознаки, то її доцільно використовувати тоді, коли ряд розподілу має невизначені межі.
Характеристикою центра розподілу вважається також медіана (Ме) — значення варіюючої ознаки, яка припадає на середину впорядкованого ряду, поділяє його навпіл — на дві рівні за обсягом частини. При визначенні медіани використовують кумулятивні частоти або частки . У дискретному ряду медіанним буде значення ознаки, кумулятивна частота якого перевищує половину обсягу сукупності, тобто (для кумулятивної частки ).
В інтервальному ряду за цим принципом визначають медіанний інтервал, а значення медіани в середині інтервалу, як і значення моди, обчислюють за інтерполяційною формулою
,
де та h — відповідно нижня межа та ширина медіанного інтервалу, — частота медіанного інтервалу, — кумулятивна частота передмедіанного інтервалу.
За даними табл. 5.4 половина обсягу сукупності припадає на інтервал 7 — 9 з частотою = 51; передмедіанна кумулятивна частота = 56. Отже, медіана забезпеченості населення житлом:
м2.
У симетричному розподілі всі три зазначені характеристики центра розподілу однакові: , у помірно асиметричному відстань медіани до середньої втричі менша за відстань до моди, тобто . Саме таке співвідношення характеристик центра розподілу в розглянутому прикладі:
3 (9 – 8,7) = 9 – 8,1.
Медіана, як і мода, не залежить від крайніх значень ознаки. Сума відхилень варіант від медіани мінімальна:
.
Цю властивість медіани можна використати при проектуванні розміщення зупинок міського транспорту, заготівельних пунктів тощо.