Ступінь зубожіння населення Росії протягом 1992 — 1993 рр.

Доход, % до	Ідентифікація	% до підсумку		Структурні зрушення,
межі бідності	групи	1992р.	1993р.	пунктів
50 і менше	Дуже бідні	6,5	9,4	+2,9
51—100	Бідні	21,4	18,4	–3,0
101 і більше	Не бідні	72,1	72,2	+0,1
Разом	Ч	100	100	Ч

За даними таблицi 1992 року за межею бiдностi перебувало 6,5 % населення, 1993 року питома вага цiєї групи зросла до 9,4 %, тобто на 2,9 пункта.

Докладніший аналiз процесу трансформацiї типiв можна виконати за допомогою динамiчних групувань — таблиць переходу. На основi «шахової» таблицi переходу (табл. 3.3) можна зробити висновок, що перша група (дуже бiдних) не була сталою. За 1993 р. 32,4 % чисельностi цiєi групи перейшло в другу групу та 40,1 % — у третю. Водночас перша група поповнилась за рахунок переходу з другої й третьої груп. У другій групі збереглося лише 26,3% чисельностi 1992 р., у третій групі — 78,7%.

Таблиця 3.3

Характеристика процесу зубожiння населення Росiї протягом 1993 року

Доход, в % до межі	Доход, % до межі бідності 1993 року			Частка групи,
бідності 1992 року	50 і менше	51—100	101 і більше	%, 1992 р.
50 і менше	27,5	32,4	40,1	6,5
51—100	13,9	26,3	59,8	21,4
101 і більше	6,4	14,9	78,7	72,1
Частка групи, % 1993 р.	9,4	18,4	72,2	100

Отже, структурнi й типологiчнi групування описовi, вони характеризують структуру сукупностi, видiляють характернi риси та особливостi, але вiдрiзняються рiвнем якiсних вiдмiнностей мiж групами.

За допомогою групувань можна виявити наявнiсть та напрям зв’язку мiж ознаками, з яких одна розглядається як результат, iнша (iншi) — як фактор (фактори), що впливає на результат. Висновок про наявнiсть зв’язку можна зробити на основi розподiлу за двома взаємозв’язаними ознаками згідно з характером розмiщення частот. Так, за даними табл. 3.4 намiр змiнити професiю найближчим часом мають переважно незадоволенi умовами працi (15 iз 22) i, навпаки, серед задоволених бiльшiсть (26 iз 35) зовсiм не планує змiнювати свiй професiйний статус.

Таблиця 3.4

Розподiл молодих робiтникiв за ступенем задоволеностi умовами працi та професiйною мобiльнiстю

Ступінь задово-	Чи маєте намір змінити професію?
леності умовами праці	Так, найближчим часом	Так, у перспективі	Ні	Разом
Задоволений	—	20	26	46
Не визначився	7	18	9	34
Не задоволений	15	5	—	20
Разом	22	43	35	100

Якщо результативна ознака кiлькiсна, для кожної групи за факторною ознакою можна визначити середнє значення результативної ознаки. За наявностi зв’язку мiж ознаками груповi середнi результативної ознаки систематично змiнюються вiд групи до групи (збiль­шуються чи зменшуються). Таке групування називається аналiтич­ним. Очевидно, аналiтичне групування докладніше i виразно описує взаємозв’язок порiвняно з комбiнацiйним розподiлом. Приклад ана­лiтичного групування наведено в табл. 3.5. Основа групування — термiн збирання врожаю озимої пшеницi пiсля настання повної стиглостi зерна (факторна ознака). Кожна група характеризується питомою вагою посiвної площi, з якої зібрано врожай, та середньою врожайнiстю (результативна ознака). За даними таблицi, чим бiль­ший термiн збирання врожаю, тим менша врожайнiсть i бiльшi втрати зерна. Рiзниця врожайностi мiж першою i третьою групами становить 20 ц/га.

Таблиця 3.5