- •Питання на іспит зі «Статистики»
- •Асиметрія та ексцес
- •Види динамічних рядів.
- •Види індексів.
- •9.1. Суть і функції індексів
- •Види ознак.
- •Види середніх та способи їх розрахунку.
- •Середня арифметична
- •Ставлення населення до смертної кари
- •Середня гармонічна
- •Середня геометрична
- •Види статистичного групування.
- •Розподіл населення регіону за місцем проживання
- •Ступінь зубожіння населення Росії протягом 1992 — 1993 рр.
- •Характеристика процесу зубожiння населення Росiї протягом 1993 року
- •Розподiл молодих робiтникiв за ступенем задоволеностi умовами працi та професiйною мобiльнiстю
- •Залежнiсть урожайностi озимої пшеницi вiд термiну збирання
- •Відносні величини.
- •4.3. Відносні величини
- •Відношення одноіменних показників.
- •Відносні величини динаміки
- •Відносні величини просторових порівнянь
- •Відносні величини порівняння зі стандартом
- •Відносні величини структури
- •Відносні величини координації
- •Відношення різноіменних показників.
- •Відносні величини інтенсивності
- •Динамічні ряди. Абсолютні показники динаміки.
- •Динамічні ряди. Відносні показники динаміки.
- •Абсолютні та відносні характеристики динаміки
- •8.3. Середня абсолютна та відносна швидкість розвитку
- •Дисперсійний аналіз.
- •5.5. Види та взаємозв’язок дисперсій
- •Розрахунок дисперсії тарифного розряду робітників
- •Розрахунок загальної та групових дисперсій якості сиру
- •Розрахунок міжгрупової та середньої з групових дисперсій
- •Змикання динамічних рядів. Метод середньої ковзної.
- •Розрахунок ковзних середніх урожайності зернових
- •Індекси змінного, фіксованого складу та структурних зрушень.
- •9.6. Індекси середніх величин
- •Розрахунок індексів середніх величин
- •Розрахунок системи індексів структурних зрушень
- •Індивідуальні та групові індекси.
- •9.2. Методологічні основи побудови зведених індексів
- •Квартилі та децилі ряду розподілу. Квартильний та децильний коефіцієнти варіації ряду.
- •Коефіцієнти варіації та їх значення.
- •Комбінаційне та аналітичне групування.
- •Розподiл домашнiх господарств Угорщини за ступенем бiдностi, 1992 р. (в %)
- •Розподіл працюючих за рівнем середньомісячної заробітної плати
- •Вторинне групування працюючих за рівнем середньомісячної заробітної плати
- •Методи аналізу концентрації ознаки.
- •Розрахунок коефіцієнта концентрації
- •Методи графічного аналізу рядів розподілу.
- •Параметри рівняння парної лінійної регресії.
- •Мода та медіана у варіаційних та інтервальних рядах розподілу.
- •Розподіл домогосподарств мережі бюджетних обстежень міста за рівнем забезпеченості житлом
- •Оцінювання ваги факторів у рівняннях регресії.
- •Показники динаміки. Ланцюговий та базисний способи розрахунку.
- •Абсолютні та відносні характеристики динаміки
- •Показники концентрації та локалізації ознаки.
- •Розрахунок коефіцієнта концентрації
- •Розрахунок коефіцієнтів територіальної локалізації
- •Показники приросту та зростання.
- •Показники середнього та дисперсій нормальної та біномінальної сукупностей.
- •Правило розкладання дисперсій. Кореляційне відношення.
- •Розрахунок загальної та групових дисперсій якості сиру
- •До розрахунку міжгрупової та середньої з групових дисперсій
- •Рівні та нерівні інтервали. Кількість та ширина інтервалів. Частоти та частки. Величина щільності.
- •Варіанти формування інтервалів групувань за рівнем прибутковості, %
- •Поділ працюючих за рівнем середньомісячної заробітної плати
- •Вторинне групування працюючих за рівнем середньомісячної заробітної плати
- •Середні показники динамічного ряду.
- •Структурні середні.
- •Характеристики центра розподілу величини.
- •Розподіл домогосподарств мережі бюджетних обстежень міста за рівнем забезпеченості житлом
- •Дискретні та інтервальні ряди розподілу.
- •Частотні характеристики рядів розподілу
- •Розподіл фірм регіону за рівнем фондоозброєності праці
- •Розподіл робітників за рівнем кваліфікації
- •Коефіцієнти концентрації та локалізації.
- •Розрахунок коефіцієнта концентрації
- •Розрахунок коефіцієнтів територіальної локалізації
- •Крива Лоренца.
- •Гістограма, полігон, кумулята. Ряды распределения
- •Графическое изображение рядов распределения
- •Полигон
- •6.1. Распределение домохозяйств по размеру
- •Статистическая таблица
- •Гистограмма
- •Кумулята
- •Зважені та прості середні.
- •Середня арифметична
- •Ставлення населення до смертної кари
- •Середня гармонічна
- •Середня геометрична
- •Коефіцієнт кореляції.
- •Коефіцієнт детермінації.
- •Нелінійні рівняння регресії.
Оцінювання ваги факторів у рівняннях регресії.
Різні явища по-різному реагують на зміну факторів. Для того щоб відобразити характерні особливості зв’язку конкретних явищ, статистика використовує різні за функціональним видом регресійні рівняння. Якщо зі зміною фактора х результат у змінюється більш-менш рівномірно, такий зв’язок описується лінійною функцією Y = a + bx. Коли йдеться про нерівномірне співвідношення варіацій взаємозв’язаних ознак (наприклад, коли прирости значень у зі зміною х прискорені чи сповільнені або напрям зв’язку змінюється), застосовують нелінійні регресії, зокрема:
степеневу ;
гіперболічну ;
параболічну тощо.
Вибір та обґрунтування функціонального виду регресії ґрунтується на теоретичному аналізі суті зв’язку. Нехай вивчається зв’язок між урожайністю та кількістю опадів. Надто мала і надто велика кількість опадів спричинюють зниження врожайності, максимальний її рівень можливий за умови оптимальної кількості опадів, тобто зі збільшенням факторної ознаки (опади) урожайність спершу зростає, а потім зменшується. Залежність такого роду описується параболою Y = a + bx + cx2.
Вивчаючи зв’язок між собівартістю у та обсягом продукції х, використовують рівняння гіперболи , де а — пропорційні витрати на одиницю продукції, b — постійні витрати на весь випуск.
Зауважимо, що теоретичний аналіз суті зв’язку, хоча й дуже важливий, лише окреслює особливості форми регресії і не може точно визначити її функціонального виду. До того ж у конкретних умовах простору і часу межі варіації взаємозв’язаних ознак х і у значно вужчі за теоретично можливі. І якщо кривина регресії невелика, то в межах фактичної варіації ознак зв’язок між ними досить точно описується лінійною функцією. Цим значною мірою пояснюється широке застосування лінійних рівнянь регресії:
.
Параметр b (коефіцієнт регресії) — величина іменована, має розмірність результативної ознаки і розглядається як ефект впливу x на y. Параметр a — вільний член рівняння регресії, це значення y при x = 0. Якщо межі варіації x не містять нуля, то цей параметр має лише розрахункове значення.
Параметри рівняння регресії визначаються методом найменших квадратів, основна умова якого — мінімізація суми квадратів відхилень емпіричних значень y від теоретичних Y:
.
Математично доведено, що значення параметрів a та b, при яких мінімізується сума квадратів відхилень, визначаються із системи нормальних рівнянь:
,
.
Розв’язавши цю систему, знаходимо такі значення параметрів:
,
.
Розглянемо порядок обчислення параметрів лінійної регресії на прикладі зв’язку між урожайністю зернових і кількістю внесених добрив (у центнерах діючої поживної речовини — д. р.).
Показники динаміки. Ланцюговий та базисний способи розрахунку.
Швидкість та інтенсивність розвитку різних суспільних явищ значно варіюють, що позначається на структурі відповідних динамічних рядів. Для оцінки зазначених властивостей динаміки статистика використовує низку взаємозв’язаних характеристик. Серед них: абсолютний приріст, відносний приріст, темп зростання, інші.
Розрахунок характеристик динаміки грунтується на порівнянні рівнів ряду. При порівнянні певної множини послідовних рівнів база порівняння може бути постійною чи змінною. За постійну базу вибирається або початковий рівень ряду, або рівень, який вважається вихідним для розвитку явища, що вивчається. Характеристики динаміки, обчислені відносно постійної бази, називаються базисними. Якщо кожний рівень ряду порівнюється з попереднім , характеристики динаміки називаються ланцюговими. Схематично варіанти порівняння ілюструє рис. 8.1.
Рис. 8.1. Схеми порівняння при обчисленні ланцюгових і базисних характеристик динаміки
Абсолютний приріст характеризує абсолютний розмір збільшення (чи зменшення) рівня ряду за певний часовий інтервал і обчислюється як різниця рівнів ряду:
базисний приріст = – ,
ланцюговий приріст = – .
Знак «+», «–» свідчить про напрям динаміки.
Темп зростання показує, у скільки разів рівень більший (менший) від рівня, узятого за базу порівняння. Він являє собою кратне відношення рівнів:
базисний темп = ,
ланцюговий темп = .
При збільшенні рівня > 1, при зменшенні < 1. Темпи зростання виражаються як у коефіцієнтах, так і в процентах.
Ланцюгові і відображують відповідно абсолютну і відносну швидкість динаміки. Вони взаємозв’язані. Якщо подати = + , то
.
Отже, при стабільній абсолютній швидкості темпи зростання зменшуватимуться. Стабільні темпи зростання можливі за умови прискорення абсолютної швидкості.
Величину називають відносним прискоренням або темпом приросту і позначають символом . Вона функціонально пов’язана з темпом зростання, але на відміну від останнього завжди виражається в процентах:
= 100 ( – 1).
Отже, темп приросту показує, на скільки процентів рівень більший (менший) від бази порівняння.
Співвідношенням абсолютного приросту і темпу приросту визначається абсолютне значення 1% приросту. Нескладні алгебраїчні перетворення цього відношення показують, що воно становить соту частину рівня, узятого за базу порівняння:
.
У табл. 8.2 наведені всі розглянуті характеристики динаміки на прикладі виробництва синтетичних волокон за три роки. Очевидно, що ланцюгові й базисні характеристики динаміки взаємопов’язані:
а) сума ланцюгових абсолютних приростів дорівнює кінцевому базисному:
.
У нашому прикладі: 12 + 9 = 21 тис. т;
б) добуток ланцюгових темпів зростання дорівнює кінцевому базисному:
.
У нашому прикладі: 1,072 · 1,051 = 1,127 або 186 : 165 = 1,127.
Щодо темпів приросту, то вони не мають таких властивостей, як абсолютні прирости чи темпи зростання. Ланцюгові й базисні темпи приросту співвідносяться через темпи зростання.
Таблиця 8.2