5. Набір, підготовка і перепідготовка персоналу підприємства

Здійснюючи набір необхідних підприємству категорій пра­цівників, використовують зовнішні та внутрішні джерела.

До зовнішніх належать ті, які забезпечують поповнення персоналу через:

• регіональні біржі праці та державні бюро з працевлаш­тування;

• комерційні агентства з працевлаштування;

• систему контрактів з навчальними закладами різних рівнів;

• оголошення на телебаченні, радіо, в пресі тощо.

В ідбір кадрів складається з певних етапів:

Система набору з використанням зовнішніх джерел ін­коли малоефективна, оскільки на підприємство приходять люди, які не знайомі із специфікою виробництва і тому слід затратити достатньо часу, коштів і зусиль, щоб працівник досягнув необхідного рівня кваліфікації.

Тому підприємства частіше використовують внутрішні джерела набору:

• підготовку робітників через учнівство на підприємстві;

• просування по службі своїх працівників;

• перепідготовку своїх працівників;

• інформування колективу працівників про наявні вакан­сії тощо.

Формами підготовки і перепідготовки робітників є:

1) навчальні заклади з підготовки молодших спеціалістів;

2) індивідуальне і бригадне навчання робітників безпосередньо на виробництві;

3) курси з оволодіння другою і суміжними спеціальнос­тями;

4) перепідготовка кадрів за допомогою бірж праці.

Підготовку і підвищення кваліфікації службовців, спеці­алістів та керівників здійснюють вищі навчальні заклади різних рівнів (коледжі, інститути, університети, академії), інститути післядипломної освіти, курси підвищення квалі­фікації з відривом від виробництва та ін.

Підготовка кадрів для підприємств нових (недержавних) форм господарювання здійснюється державними і недер­жавними навчальними закладами на основі укладених до­говорів між підприємствами і навчальними закладами. Під­приємства відшкодовують витрати на ці цілі за рахунок власних коштів.

6. Розрахунок чисельності працюючих на підприємстві

Слід розрізняти спискову, середньоспискову і явочну чисельність працівників.

До спискової чисельності включаються всі постійні, тимчасові і сезонні працівники, які прийняті на роботу на один і більше днів, незалежно від того, чи перебувають вони на роботі, у відпустці, відрядженні, звільнені з роботи у зв'язку з непрацездатністю та ін.

Середньоспискову чисельність працівників за місяць ви­значають, розраховують сумуванням спискової чисельності за всі дні місяця і діленням на число календарних днів у місяці.

Середньоспискову чисельність працівників за квартал (рік) визначають як середньоарифметичну величину серед­ньоспискової чисельності за відповідні місяці.

Явочна чисельність включає всіх працівників, які з'явилися на роботу.

Обчислення планової потреби у працівниках підприємства розпочинається із визначення їх загальної чисельності.

Вона складається із чисельності промислово-виробничого і непромислового персоналу.

Розрахунок планової чисельності промислово-виробничого персоналу (Ч_{пвп. пл}) здійснюється за формулою:

де: Ч _пвп.б - базова чисельність промислово-виробничого пер­соналу, чол.;

Іg - індекс росту обсягу виробництва в плановому році;

І_пп - запланований індекс росту продуктивності праці.

Планова чисельність основних робітників (Ч_ор) визна­чається трьома методами:

/. За трудомісткістю виробничої програми:

де: Т_сум- сумарна трудомісткість виробничої програми, н-год.;

Ф_д - дійсний фонд часу роботи одного середньосписко­вого робітника, год. (визначається за балансом робочого часу середньоспискового робітника);

К_вн - середній коефіцієнт виконання норм по підприєм­ству.