МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

МІЖНАРОДНИЙ НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ АКАДЕМІКА ЮРІЯ БУГАЯ

Чернігівський інститут інформації, бізнесу і права

ЕКОНОМІЧНА ПОЛІТИКА

Методичні вказівки

для самостійного вивчення дисципліни

студентам напряму підготовки

6.030508 «Фінанси і кредит» заочної форми навчання

Чернігів, 2009

Довга Т.О. Методичні вказівки для самостійного вивчення дисципліни «Економічна політика» студентами напряму підготовки 6.030508 «Фінанси і кредит» заочної форми навчання: - Чернігів, 2009. – 44 с.

УКЛАДАЧ:

ДОВГА Тетяна Олександрівна – викладач

РЕЦЕНЗЕНТИ:

Т.О. БОБОРИШЕВА-ШКАРЛЕТ – кандидат економічних наук, доцент (Чернігівський інститут інформації, бізнесу і права)

М.М. ЗАБАШТАНСЬКИЙ – кандидат економічних наук (Державний інститут економіки і управління, м. Чернігів)

Відповідальний за випуск:

В.А. ІВАНЕЦЬ – зав. сектором менеджменту економічної безпеки, доцент

Затверджено на засіданні кафедри економіки та менеджменту

Протокол № 14 від 24 червня 2009 р.

ЗМІСТ

Вступ ……………………………………………………………………………... 4

Тема 1 Економічна політика як наука……………………………………...…..... 5

Тема 2 Економічний порядок суспільства та основні принципи

економічної політики ………..………………………………………… 9

Тема 3 Вплив групових інтересів на економічну політику ………...…………. 11

Тема 4 Основні напрямки структурної політики в перехідній економіці ….…... 13

Тема 5 Економічна політика в умовах трансформації командно-

адміністративної економіки в ринкову ………………………………..….… 16

Тема 6 Еволюція ролі держави та її економічної політики …………….……. 19

Тема 7 Соціальна політика держави …………………………………………... 27

Тема 8 Кон’юнктурна політика держави ………………..……..……………... 30

Тема 9 Фіскальний механізм економічної політики …………..……………... 33

Тема 10 Зовнішньоекономічна політика ……………………….……………... 37

Перелік контрольних питань ………………………………………………….. 40

Контрольна робота ………………………………………….…..……………… 41

Рекомендована література …………………………………..….……………... 43

ВСТУП

Курс «Економічна політика» має на меті вивчення наукових основ державної економічної політики, принципів і практичного досвіду політичного управління економікою в різних країнах світу і, зокрема, в Україні. Навчальна дисципліна «Економічна політика» є нормативною дисципліною, призначеною для бакалаврів напряму підготовки 6.030508 «Фінанси і кредит». Дисципліна «Економічна політика» пов'язана з курсами «Макроекономіка», «Державне регулювання економіки» і базується на основних їх поняттях.

Мета дисципліни полягає в тому, щоб розкрити систему макроекономічних механізмів та моделей, за допомогою яких розкривається роль держави щодо досягнення економічної стабілізації та забезпечення сталого економічного розвитку.

Виходячи з цього основними завданнями курсу є: творче осмислення суті соціально-економічних процесів суспільства, зокрема на стадії переходу економіки до ринку; формування цілісної системи знань щодо необхідності проведення державою економічної політики, спрямованої на перетворення суспільного життя; ознайомлення студентів з основними напрямками та тенденціями в проведенні економічної політики державою. По закінченню вивчення дисципліни фахівець повинен:

Знати:

- мету, цілі, засоби та умови застосування економічної політики;

- монетарний механізм економічної політики;

- фіскальний механізм економічної політики;

- інфляційний процес та механізм антиінфляційної політики;

- зовнішній сектор економіки як об'єкт макроекономічної політики.

Вміти:

- аналізувати сучасну економічну ситуацію, виявляти закономірності та тенденції розвитку;

- розраховувати грошову базу, резерви, активи, грошовий мультиплікатор;

- пояснювати результати впливу монетарної політики на ВВП;

- оцінювати стан бюджету, розраховувати бюджетне сальдо;

- пояснювати «ефект витіснення».

Тема 1 Економічна політика як наука План

1. Економіка і політика: витоки формування та суть

2. Цілі та інструменти економічної політики

3. Суб’єкти економічної політики

4. Регіональна економічна політика: суть, особливості, проблеми

1. Економіка і політика: витоки формування та суть

Для повнішого розуміння суті й завдань курсу «Економічна політика» варто спочатку вияснити зміст поняття «економіка» і «політика», показати історичні процеси розвитку економіки, політики, формування на цій основі окремої науки «економічна політика».

Економічна політика як наука формувалася на базі економіки. «Економіка» виражає два явища. По-перше, це сукупність діяльності людей, яка пов'язана з виробництвом. По-друге, поняття «економіка» вживається також як назва науки, яка вивчає процеси виробництва, виробничі відносини, економічні закони, категорії, що відображають ті чи інші сторони економіки, формулює висновки щодо раціонального ведення господарства та ін.

Аристотель (384-322 рр. до н.е.) вперше ввів поняття «економіка» (від грецького «ойкос» - дім, домашнє господарство, «номос» - вчення, закон). Розумів під цим поняттям мистецтво ведення домашнього господарства.

«Політика» - мистецтво управління державою. Політику поділяють на національну і на міжнародну. Політику національну поділяють на внутрішню і зовнішню, економічну, соціально-політичну, екологічну, оборонну і т.д.

Економіка як цілісна, самостійна наука, з'явилася в період зародження капіталістичного ладу. Вона одержала назву «політична економія» (від давньогрецьких слів «роliticos» - державний, суспільний і «оікоnomіа» - управління домашнім господарством). Вперше цю назву ввів у 1615 р. французький вчений А. Монкретьєн. Політекономія охоплює виробництво, торгівлю, грошовій обіг, розподіл та ін.

У 80-х роках XIX ст. виникає поняття «економікс» як наука про відносини людей на рівні окремого господарюючого суб'єкта. Це Вона дає рекомендації, головним чином, окремим фірмам.

Наприкінці XIX ст. появляється термін «економічна теорія». Вона бере від політекономії теоретичне надбання, наближає його до практики, більше уваги приділяє ринку.

Із економікою нерозривно пов'язана економічна політика. Спершу вона входила в економічну теорію як органічна частина. В наукових працях з економіки одночасно подавалися і теорія і практичні рекомендації. Саме те, що в економічній науці, зокрема в «Економікс», одночасно розглядається економічна теорія і економічна політика, стало підставою виділити дві її сторони: позитивну і нормативну. Позитивна вивчає те, що є, а нормативна виражає суб'єктивні судження про те, що має бути. Оскільки заходи або рішення, які спрямовані на виправлення або усунення тих чи інших проблем, формуються на основі економічної теорії, то цей напрям назвали «прикладною економічною наукою» або «економічною політикою».

Отже, економічна політика все більше відособлювалася від економічної теорії. Це обумовлено тим, що все більше економістів цікавило те, як поліпшити виробництво, зробити його більш ефективними, цілеспрямованим. Так економічна політика в багатьох країнах Заходу набула статусу самостійної галузі економічної науки.

Предметами дослідження економічної теорії і економічної політики виступають економіка, її галузі, виробництво, розподіл, обмін, споживання, економічні закони, категорії. Але кожна з них займається різними аспектами цих явищ. Наприклад, якщо економічна теорія розкриває суть економічних законів, то економічна політика займається розробкою механізмів їх використання.

Економічна політика - це система заходів, спрямована на розв'язання господарських проблем з метою забезпечення збалансованого розвитку суспільного виробництва і гідного рівня життя народу.

Організаційно економічна політика виступає у двох основних формах – юридичних законах і економічних програмах. Юридичні закони видаються порівняно рідко, діють протягом довгого періоду часу. (Наприклад, антимонопольний закон США виданий в 1860 р. і з незначними змінами не втратив своєї сили й понині). Економічні програми змінюються залежно від змін в економіці, політиці, виникнення нових проблем.