4.2. Зміст інтеграційних процесів у міжнародному бізнесі

В епоху глобалізації потужний імпульс розвитку отримує інтеграція господарської діяльності на рівні компаній: усе зростаючий рівень міжнародної конкуренції вимушує компанії шукати шляхи об'єднання потенціалів і співпраці в боротьбі за виживання або за ринкове лідерство. Встановлення ділових партнерських стосунків між компаніями різних країн і створення корпоративних структур різного ступеня різної міри інтегрованості — одна з найпоширеніших організаційних стратегій в останні десятиліття. Співпрацюючи між собою, фірми все частіше утворюють стратегічні альянси. З середини 1980-х рр. їх число у світі щорічно зростало більш ніж на 25%. 6% всіх доходів, що отримуються 1000 найбільших корпорацій США, доводиться на альянси, що в чотири рази перевищило показник 1987 р. Прагнення до глибшої інтеграції виявилося в останнє десятиліття у потужному сплеску операцій по злиттю фірм і банків у США, Європі й Азії, причому з точки зору як кількості злиття, так і їх обсягу. До найбільш відомих прикладів можна віднести недавні об'єднання банківських груп Citibank і Travellers, телекомунікаційних компаній Worldcom і МС1, автогігантів Daimler і Chrysler, нафтових компаній British Petroleum і Amoco. Важливою особливістю таких операцій і угод, особливо — великомасштабних, є їх міжнародний, міжнаціональний характер, внаслідок чого виникає транснаціональна кооперація і МСА.

За рахунок міжнародної інтеграції компанії досягають всілякі цілі:

Доступ до нових ринків. Ця мета досягається за рахунок подолання правових обмежень входження на зарубіжний ринок, відкриття сприятливих ринків з точки зору каналів збуту і отримання доступу до ресурсів, підвищення ефективності використання виробничих потужностей.

Однією з основних причин утворення міжнародної інтегрованої структури може бути встановлення довгострокових відносин з місцевими фірмами для проникнення на зарубіжні ринки. Підприємства-партнери з приймаючих країн можуть належати до мережі місцевих постачальників, дистриб'юторів, замовників, до яких іноземні партнери можуть приєднатися через альянс або шляхом включення в МНК.

Важливим аспектом входження в новий ринок є торговельні обмеження з боку уряду приймаючої сторони. Зокрема, ці обмеження були першопричиною утворення союзів МНК з фірмами і урядами країн, що розвиваються. Крім того, місцеве законодавство нерідко вимагає від іноземних компаній вступу до альянсів з місцевими партнерами, або визначає їх мінімальний відсоток участі в місцевій організації, що також приводить до створення міжнародної інтегрованої структури. Слід визнати, що вимоги закону і протекціоністські заходи уряду є меншими за значимістю чинниками порівняно з такими, як, наприклад, отримання доступу до нових ресурсів або досягнення економії на витратах за рахунок «ефекту масштабу».

Доступ до нових джерел ресурсів. За допомогою міжнародної інтеграції компанії дістають можливість доступу до додаткових, можливо — дешевшим матеріальним, фінансовим, трудовим, інформаційним та іншим ресурсам зарубіжних країн: МСА — через своїх іноземних партнерів, МНК — через свої зарубіжні підприємства. На початковій стадії задовольняються потреби в сировині та комплектуючих виробах, виробничих потужностях, будівлях, спорудах, у фінансових ресурсах, а також потребі в персоналі (за рахунок доступу до дешевої і кваліфікованої робочої сили, забезпечення підприємств кадрами лінійних і функціональних менеджерів). У сучасних умовах не менш важливого значення набуває доступ до інформаційних і технологічних ресурсів:

• знання національної економіки, політики і культури, умов і особливостей національного ділового середовища (місцеве законодавство, державне регулювання);

• знання сучасної ділової практики, традицій, методів роботи на ринку;

• передача знань в області маркетингу і менеджменту;

• передача технічних ноу-хау, доступ до нових технологій, результатів наукових досліджень.

Чинник «знання ринку», що включає розуміння соціально-культурного й конкурентного середовища, має особливо важливе значення в тому випадку, якщо культурні відмінності між країною базування фірми і країною передбачуваної діяльності великі. Частенько (принаймні — на початковому етапі входження в новий ринок) організації вважають за краще створити стратегічний альянс з місцевою фірмою, щоб отримати необхідні знання про ринок. Особливе значення при цьому має розвиток конкурентних переваг, що породжують потік інновацій на стадіях розробки продукції, виробництва і маркетингу.

Досягнення конкурентних переваг, усунення або пом'якшення конкуренції. Щоб примножити знання і досвід, фірми часто вступають у тісну організаційну взаємодію з конкурентами. Поглинання конкурента в ході експансії МНК є поширеним способом досягнення конкурентної переваги. Більш специфічною є співпраця з конкурентом на світових ринках, аж до створення МСА. В рамках МСА міжнародна компанія має можливість використовувати знання і досвід свого партнера-конкурента шляхом їх інтеграції і впровадження для досягнення деяких загальних цілей. Одночасно за допомогою створення МСА потенційна або існуюча конкуренція для конкретної фірми може бути ослаблена або навіть усунена. Об'єднання ресурсів з конкурентами в рамках стратегії співпраці є одним із засобів для досягнення фірмами необхідного масштабу діяльності. Поширення набули альянси в області НІОКР у високотехнологічних галузях: будучи механізмом розподілення витрат між партнерами, вони дозволяють фірмам здійснювати необхідні інновації. Характерно, що для проведення масштабних НДДКР фірми вважають за краще створювати СП, а не укладати функціональні угоди.

Підвищення ефективності. Раціоналізація міжнародного виробництва передбачає, що певні компоненти більше не виробляються в двох місцях з різними витратами, а переносяться туди, де витрати нижчі. Але тут є ще й додаткова перевага. Оскільки обсяг виробництва в сприятливішому місці тепер вищий, подальше зниження середньої вартості одиниці продукції може бути досягнуте за рахунок «ефекту масштабу» — підвищення ефективності в міру розширення виробництва, яке виражається в зниженні середніх витрат при збільшенні обсягу випуску. Зниженню витрат сприяють також відхід від дублювання інвестицій і витрат на НДДКР, поширення та обмін технологіями і ноу-хау, відкриття сприятливих сировинних ринків, міжнародний розподіл праці, можливості фінансового і податкового планування з урахуванням особливостей функціонування фінансових ринків і державної економічної політики в різних країнах. Мінімальний масштаб розмірів ефективного виробництва в більшості галузей значно збільшився. Так, наприклад, виробник кольорових телевізорів повинен випускати декілька мільйонів штук на рік, щоб досягти економії за рахунок «ефекту масштабу», що дозволяє витримати глобальну конкуренцію. Це більш ніж у 50 разів перевищує мінімальний розмір ефективного виробництва, що існував у даному секторі на початку 1960-х рр.

Зниження ризиків. Зниження ризиків у процесі міжнародної інтеграції досягається шляхом диверсифікації операцій по регіонах і країнах, виходу на нові перспективні ринки, використання різноманітних каналів збуту. З іншого боку, можливе зниження ризику капіталовкладень при залученні до кооперації партнерів з числа національних інвесторів. Діючи в рамках альянсу, фірма може досягти домовленості з партнером про розподіл ринку на сфери впливу. З іншого боку, альянс, порівняно з фірмою, що діє поодинці, може зменшити ризик кожного з партнерів шляхом розподілу етапів великого проекту між декількома учасниками, диверсифікації номенклатури товарів, забезпечення швидкого входження в ринок і коротших термінів окупності, зниження витрат.