- •Передмова
- •Розділ 1. Теоретичні основи міжнародного менеджменту
- •Тема 1. Сутність і характерні риси міжнародного менеджменту
- •1.1. Міжнародний бізнес і міжнародний менеджмент
- •Міжнародні орендні операції
- •1.2. Періодизація розвитку міжнародного бізнесу
- •1.3. Міжнародний бізнес в епоху глобалізації
- •1.4. Предмет, мета і завдання курсу «Міжнародний менеджмент»
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 2. Середовище|середа| міжнародного менеджменту
- •2.1. Структура аналізу зовнішнього середовища|середи|
- •Аналіз соціокультурного середовища.
- •Національно-культурні стереотипи
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 2. Функції міжнародного менеджменту
- •Тема 3. Планування у міжнародному менеджменті
- •3.1. Особливості планування у міжнародному менеджменті
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 4. Функція організації у міжнародному менеджменті
- •4.1. Особливості функції організації у міжнародному менеджменті
- •4.2. Зміст інтеграційних процесів у міжнародному бізнесі
- •4.3. Міжнародні стратегічні альянси
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 5. Управління персоналом у міжнародному менеджменті
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 6. Контроль у міжнародному менеджменті
- •6.1. Види контролю у міжнародному менеджменті та їх особливості
- •6.2. Національні і міжнародні стандарти бухгалтерського обліку
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 3. Актуальні питання міжнародного менеджменту
- •Тема 7. Фінансовий менеджмент у
- •Міжнародному бізнесі
- •7.1. Управління фінансовими ризиками
- •Ступінь ризику для імпортера
- •7.2. Кредитування міжнародного бізнесу
- •7.3. Факторингові й форфейтингові операції
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 8. Проблеми етики у міжнародному менеджменті
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 9. Корпоративна соціальна відповідальність у міжнародному менеджменті
- •9.1. Генезис і еволюція концепції корпоративної соціальної відповідальності
- •9.2. Основні напрями корпоративної соціальної політики
- •Питання для самоперевірки
- •Література Нормативно-правові акти
- •Навчальна література
- •Додаткова література
6.2. Національні і міжнародні стандарти бухгалтерського обліку
Бухгалтерська звітність філій ґрунтується на національних стандартах бухгалтерського обліку. Кожна країна має власні національні стандарти обліку, хоча в багатьох країнах вони схожі. Серед стандартів обліку відрізняють:
1. Британо-американо-голландську групу (Великобританія, США, Нідерланди, Канада, Мексика, Індія, Австралія, Південна Африка, Нова Зеландія, Малайзія, Індонезія, Таїланд, країни Центральної Америки тощо). Ця модель функціонує в умовах розвиненого фінансового ринку. Облік орієнтований перш за все на потребі інвесторів і кредиторів. У країнах, які використовують цю модель, принципи і правила ведення обліку і складання звітності регулюються національними загальноприйнятими стандартами, які розробляються незалежними професійними організаціями бухгалтерів, а не встановлюються національним законодавством. У США такими стандартами є Загальноприйняті принципи обліку (ГААП), у Великої Британії — Закон про компанії, Положення про стандартну практику ведення обліку і ряд інших документів, які інколи називають загальноприйнятою практикою обліку. У Канаді бухгалтерські стандарти розробляє Комітет з досліджень в області бухгалтерських стандартів. Таким чином, у країнах з даним типом ведення обліку існує багато варіантів обліку в рамках професійної загальноприйнятої бухгалтерської методології.
2. Європейсько-японську групу (країни Європейського Союзу і Латинської Америки, Швейцарія, Японія, Єгипет тощо.). Ця модель бухгалтерського обліку орієнтована на державні інтереси оподаткування і макроекономічне планування. Бухгалтерські стандарти затверджуються законодавчо і обов'язкові для виконання. Однорідність досягається єдиним планом рахунків і затвердженою методологією фінансової звітності. Професійні організації бухгалтерів відіграють меншу роль, ніж у Великій Британії і США. Таким чином, у країнах з даною моделлю обліку превалює державна методологія.
Слід мати на увазі, що відмінності в стандартах бухобліку і аудиту в різних країнах часто роблять їх непорівнянними і ускладнюють фінансові розрахунки. Наприклад, у німецькій системі обліку амортизація є статтею пасиву, тоді як у британських компаніях її величина віднімається із суми пасиву. Наявність різних підходів до формування систем обліку ускладнює аналіз фінансового стану підприємств, які знаходяться в різних країнах. Якщо ТНК має філії або дочірні компанії в наведених групах країн, то дані про підсумки їх діяльності можуть бути непорівнянні. Тому багато міжнародних компаній паралельно із застосуванням норм обліку, прийнятим у своїй країні, використовують Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (МСБУ).
Основні завдання МСБУ — гармонізація стандартів, які дозволяють зближувати практику ведення бухобліку в різних країнах. МСБУ не є обов'язковими і мають рекомендаційний характер, але внаслідок розвитку інтеграційних процесів у світі ці стандарти відіграють усе більш помітну роль як засіб взаємодії підприємств різних країн. Важливу роль у гармонізації стандартів обліку відіграє Комітет з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (КМСБО), який був створений у 1973 р. У теперішній час цей Комітет об'єднує 153 професійні організації з 112 країн світу. За роки своєї діяльності КМСБО розробив 41 міжнародний стандарт бухгалтерського обліку, з яких діє 35. Слід звернути увагу і на плідну діяльність іншої організації — Міжнародної федерації бухгалтерів, що була створена на доповнення до КМСБО у 1977 р. Вона розробляє стандарти аудиту, етичні й освітні норми і т. д. За даними КМСБО, Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку використовують понад 600 провідних міжнародних компаній світу.