1. Культура як наука, її предмет, мета і завдання.

Термін «культурологія» вперше запропонував у 1909 році німецький філософ і фізик В. Освальд. У 1939 році незалежно від В. Освальда до тлумачення терміну «культурологія» повернувся американський філософ Леслі Уайт. Такою була його праця «Наука про культуру». Вперше визначення культури дав філософ Пуфендорф. Він писав, що культура це діяльність, яка відрізняє людину від тваринного способу існування. Пізніше було сформоване сучасне визначення культури. Отже, культура - це сукупність матеріальних та духовних цінностей, створена внаслідок цілеспрямованої діяльності людства протягом його історії, а також взаємовідносини, що склалися в процесі споживання, відтворення цих цінностей та їх розподілу і обміну. Предметом культурології є смисли буття людства, тобто ціннісно-смислові аспекти культури. Метою культурології є розуміння культур.

Завдання культурології:

1. аналіз культури як системи культурних феноменів;

2. виявлення ментального змісту культури;

3. дослідження типології культури;

4. розв'язання проблем соціокультурної динаміки;

5. вивчення культурних кодів та комунікацій.

Важливим є донесення до студентства сутності культуротвірного змісту обраного фаху, що реалізується через формування моральних, соціальних, естетичних орієнтирів, необхідних для досягнення особистого успіху та діяльності в інтересах суспільства.

2. Категорії, функції, методи вивчення культури.

До найбільш усталених культурологічних категорій можна зарахувати такі: культурні об'єкти (культурні риси, артефакти, культурні системи і конфігурації), культурогенез, культурні властивості (функціональність, семантичність, комунікативність, універсальність, локальність), культурні смисли, ментальність, культурні тексти, знаки, символи, культурні норми (традиція, мода, інновація, стиль), міжкультурні взаємодії (запозичення, відторгнення, синтез). Одним з найбільш використовуваних понять у культурології є поняття картини світу як вищої форми узагальнення, систематизації та інтеграції пізнавального досвіду людства.Особливою категорією культурології є ментальність. Ментальність народжується з природних даних і соціально зумовлених компонентів і розкриває картину світу, яка закріплює єдність культурної традиції певної спільноти. Картина світу, закарбована у ментальності - стійке утворення, що змінюється дуже повільно. Важливою категорією культурології є категорія космосу в його протиставленні хаосу. Зміст цього поняття багатозначний, поліфункціональний. Це протилежність усьому беззмістовному й безформному у світі та людині. Основними функціями культури можна вважати адаптаційну, інтеграційну_, нормативну, пізнавальну та комунікативну. Адаптаційна функція культури забезпечує пристосування людських спільнот до динамічних природних і суспільних умов їхнього існування. Вона виступає основним фактором культурогенезу. Інтеграційна функція культури здійснює соціальну консолідацію людей, підтримує комфортні умови їхнього колективного існування. Нормативна функція передбачає існування системи конвенцій, що впорядковують життєдіяльність людей у суспільстві. Пізнавальна функція сприяє здійсненню процесу накопичення соціальне значущих раціональних або ірраціональних знань і досвіду, процесу впорядкування і систематизації уявлень про навколишній світ з метою перетворення і реформування навколишньої дійсності. Основним результатом реалізації цієї функції є створення універсальної картини світу. Процес взаємодії між суб'єктами соціокультурної діяльності шляхом обміну інформацією між людьми забезпечується комунікативною функцією. Важливими функціями культури є також етноформуюча та етнозахисна. Методами вивчення культури прийнято вважати логічний метод, хронологічний, порівняльний, метод індукції, метод дедукції а також метод, уведений в науку Максом Вебером - метод, який полягає в єдності пояснення і розуміння.