- •1. Культура як наука, її предмет, мета і завдання.
- •2. Категорії, функції, методи вивчення культури.
- •3. Характеристика основних теорій походження культури
- •4.Сутність культури. Ґенеза суспільного осмислення культури.
- •5. Морфологія культури
- •6. Характеристика типології культури
- •7. Характеристика основних рівнів культури.
- •8. Динаміка культури
- •9. Динаміка української культури на сучасному етапі
- •10. Функції культури в сучасному українському суспільстві.
- •11.Стиль у мистецтві.
- •12.Основні етапи розвитку української культури.
- •13. Генезис української культури
- •14.Міфологічна модель світу. Людина в первісній культурі.
- •15.Джерела формування української культури доби Середньовіччя.
- •16. Феномен становлення християнської культури. Східний та західний варіант культури. Християнізація української середньовічної культури.
- •17. Вплив візантійської культури на формування середньовічної України-Русі..
- •18. Культура Галицько-Волинського князівства: особливості розвитку, літописання, освіта, мистецтво.
- •19. Особливості українського Ренесансу. Ранній гуманізм в Україні
- •20. Розвиток освіти в період українського Ренесансу
- •21. Львів як ренесансний центр України (братства, друкарство, освіта, мистецтво)
- •22. Ренесансний центр України - Острог (освіта, наука, друкарство)
- •23. Київ як ренесансний центр української культури (освіта, наука, друкарство)
- •24. Реформаційний рух в Україні: Берестейська унія, полемічна література, і.Вишенський.
- •25. Культура українського Просвітництва
- •26. Особливості становлення та розвитку західноукраїнського бароко.
- •27. Українське козацьке бароко: освіта, наука, література, мистецтво.
- •28. Особливості формування світоглядних засад в культурі Нового часу України.
- •29. Український театр та музика епохи бароко.
- •30. Друге культурно-національне відродження в Україні: причини, періодизація, характеристика основних етапів.
- •31. Українська культура 19ст. (характеристика шляхетного періоду).
- •32. Друге культурно-національне відродження (народний період).
- •33. Культурно-національне відродження в Галичині.
- •34. Характеристика основних періодів культури новітнього часу в Україні.
- •35. Український модернізм (література, театр, архітектура, мистецтво, кіно)
- •36. Українська культура в добу радянського тоталітаризму.
- •37. «Розстріляне відродження» в українській культурі.
- •39. Українська культура в добу розбудови державної незалежності (1991-2009 рр.)
- •40.Проблеми формування молодіжної української культури на сучасному етапі.
28. Особливості формування світоглядних засад в культурі Нового часу України.
Новий час — епоха, яка охоплює період з XVII ст. до кінця XIX ст. Реформація, що розпочалась в епоху Відродження, була вже зародком культури нового типу.
XVII—XVIII століття були вирішальними у формуванні культури Нового часу, що тісно пов'язано з виходом на історичну арену нового класу — буржуазії. Її економічне утвердження, політична боротьба супроводжувалися формуванням нового світогляду. Завдяки численним відкриттям видатних вчених відбувся переворот у поглядах на природу, утвердилася матеріалістична картина світу. Було поставлене питання про справедливий устрій людського суспільства. Відповідь на нього шукали блискучі мислителі епохи Просвітництва. Ускладнюються форми художньої творчості. Якщо в середні віки єдність європейської культури була наслідком її нерозвиненості, то тепер виникають умови для єдності культурного процесу вже на іншому якісному рівні.
29. Український театр та музика епохи бароко.
В добу бароко за розквіту Києво-Мог. академії велика увага приділялася театру .Теорія драми розроблялася у курсах поетики академічної професури. Авторами драматичних творів були самі професори Академії, які здійснювали шкільні постанови. Шкільні драми були обов'язковою частиною педагогічної програми і несли функцію навчання та виховання. Найвищого розквіту українська драма досягла в кінці 17 на поч.18ст. Драма занепадає через заборону в Академії театральних видовищ. Тематично це були драми на шкільні сюжети,про жаття святих, а також драми-мораліте алегоричного змісту(п'єса Кониського"Воскресіння мертвих"-засуджуються вади суспільного життя). Найвищим досягненням давньої укр. драматургії стали іст. драми, серед яких найвідомішою є драма Прокоповича "Володимир" та невідомого автора "Милість Божа". Ці драми відповідали рівню добре розвинутої європейської драматургії і стали основою для появи п'єс Котляревського та драматичних творів 19ст. До драматичного репертуару входили інтермедії, які носили соціальний або побутовий зміст. Вертеп зображали у вигляді двоповерхового будиночка. На верхньому поверсі відбувалася релігійна частина вистави,а на нижньому-комічні сценки. Щодо музики в добу бароко то можна сказати що, кількаголосний гармонійний партесний спів розвивається в практиці церковних хорів по всій Україні, але головними музичними центрами його є хори українських братств та більших монастирів (особливо Лаври). Зберігся «Реєстр нотових тетрадей» хору Львівського братства, в якому налічено 267 партесних співів, розписаних на три й більше, аж до 12 голосів. Микола Донецький - визначний теоретик музичної композиції.
У світській музиці в добу бароко особливо розвинувся репертуар історичних дум. Уже один рух Хмельниччини появив велике число народних дум. До Києва було послано по «старца» Печерської лаври Йосипа Загвойського, якого наказано було привезти «для начальства в партесному пінію» на деякий час.