- •1. Культура як наука, її предмет, мета і завдання.
- •2. Категорії, функції, методи вивчення культури.
- •3. Характеристика основних теорій походження культури
- •4.Сутність культури. Ґенеза суспільного осмислення культури.
- •5. Морфологія культури
- •6. Характеристика типології культури
- •7. Характеристика основних рівнів культури.
- •8. Динаміка культури
- •9. Динаміка української культури на сучасному етапі
- •10. Функції культури в сучасному українському суспільстві.
- •11.Стиль у мистецтві.
- •12.Основні етапи розвитку української культури.
- •13. Генезис української культури
- •14.Міфологічна модель світу. Людина в первісній культурі.
- •15.Джерела формування української культури доби Середньовіччя.
- •16. Феномен становлення християнської культури. Східний та західний варіант культури. Християнізація української середньовічної культури.
- •17. Вплив візантійської культури на формування середньовічної України-Русі..
- •18. Культура Галицько-Волинського князівства: особливості розвитку, літописання, освіта, мистецтво.
- •19. Особливості українського Ренесансу. Ранній гуманізм в Україні
- •20. Розвиток освіти в період українського Ренесансу
- •21. Львів як ренесансний центр України (братства, друкарство, освіта, мистецтво)
- •22. Ренесансний центр України - Острог (освіта, наука, друкарство)
- •23. Київ як ренесансний центр української культури (освіта, наука, друкарство)
- •24. Реформаційний рух в Україні: Берестейська унія, полемічна література, і.Вишенський.
- •25. Культура українського Просвітництва
- •26. Особливості становлення та розвитку західноукраїнського бароко.
- •27. Українське козацьке бароко: освіта, наука, література, мистецтво.
- •28. Особливості формування світоглядних засад в культурі Нового часу України.
- •29. Український театр та музика епохи бароко.
- •30. Друге культурно-національне відродження в Україні: причини, періодизація, характеристика основних етапів.
- •31. Українська культура 19ст. (характеристика шляхетного періоду).
- •32. Друге культурно-національне відродження (народний період).
- •33. Культурно-національне відродження в Галичині.
- •34. Характеристика основних періодів культури новітнього часу в Україні.
- •35. Український модернізм (література, театр, архітектура, мистецтво, кіно)
- •36. Українська культура в добу радянського тоталітаризму.
- •37. «Розстріляне відродження» в українській культурі.
- •39. Українська культура в добу розбудови державної незалежності (1991-2009 рр.)
- •40.Проблеми формування молодіжної української культури на сучасному етапі.
32. Друге культурно-національне відродження (народний період).
Охоплює 40 -80 рр 19 ст .Основна діюча сила – нова різночинна інтелігенція. При харківському університеті утв. гурток, натхненником був М.Костомаров, членами П.Куліш, В.Білозерський, М.Гулак, О.Маркович. У 1845р. вони утв. таємну організацію – Кирило-Мефодіївське братство – ідея панславізму, програмний твір «Закон Божий» (автор Костомаров). До товариства приймались усі, хто розділяв погляди братчиків. Мета- перебудувати існуюче суспільство на основі християнської моралі, ліквідувати кріпацтво, поширити освіту, об.єднати слов.ян в одну федерацію. 1847-учасників заарештовано. Центр руху тимчасово перемістився в Петербург, де була відкрита укр. друкарня, виходив укр.. журнал «Основа». 1840 – вихід «Кобзаря». Антонович – хлопомани – відновлення суверенної укр.. держави. Перший крок – поширення освіти серед народу, піднесення їх самосвідомості. 1861 – виникла «Громада» у Києві. Недільні школи, видавництво підручників та художніх творів укр.. мовою.1863- Валуєвський циркуляр.Драгоманов емігрував до Женеви.1876 – Емський указ. 1881 – дозвіл на заснування укр.. театральних труп. «Запорожець за Дунаєм» - перша опера з укр. проблематикою, Гулак-Артемовський.
33. Культурно-національне відродження в Галичині.
У 19 ст. Галичина входила до складу Австо-Угорської імперії. Австірйський уряд свою національну політику в Галичині проводив за принципом «поділяй і владарюй». Відень прагнув не допустити єдності Галичини з Надніпрянською Україною. У 1816 році утворився гурток патріотичної інтелігенції « Товариство галицьких греко-католицьких священників» для поширення письма, освіти і куьтури серед вірюючих. У 1817 році з його ініціативи засновано дяко –вчительський інститут у Перемишлі. У цей час активно діє гурток молоді в Галичині « Руська Трійця», до котрого входили Шашкевич, Вагилевич,Головацький. У 1837 році « Руська Трійця» надрукувала новий альманах «Русалка Дністровська».Суперечлива доля руської трійці свідчить про неймовірно тяжкі умови національно-культурного відродження в Галичині початку 19 ст. Проте діяльність Руської Трійці- яскрава сторінка нашого краю. ЇЇ ідею підхопили і розвинули прогресивні діячі Галичини другої половини 19 ст. У 1848 році у Львові була утворен а перша українська політична організація в Галичині - Головна Руська Рада. ЇЇ діяльність здійснювалась із залученням української газети «Зоря Галицька». У 1862 році у Львові почав виходити перший у Галичині літературний часопис « Вечорниці», який відіграв важливу роль у популяризації творів Шевченка та інших класиків української літератури.
У 1873 було створено нове НТШ, його члени придбавши друкарню,розпочали друкувати книжки українських письменників і розповсюджувати їх серед населення. В НТШ вперше почали виходити періодичні видання в галузі природничих та точних наук. Друга половина 19 ст. була переломною для націоналкультурного розвитку на Західній Україні. Таким чином ми можемо визначити виняткове значення 19ст для історії культури України. Саме в цей час набрав сил процес культурно –національного відродження, формувалась і загартовувалась українська національна ідея, яка зуміла виявитись на початку 20 ст.