21. Заходи щодо зниження інвестиційних ризиків

Залежно від виду проекту, його належності до того чи іншого типу розробляється система заходів протидії ризикам:

1) розподіл ризику між учасниками проекту;

2) заставні операції та гарантування;

3) страхування (хеджування);

4) лімітування;

5) еккаутинг та інші форми захисту.

Розподіл ризику між учасниками проекту – це такий захист, який дає можливість засновникам проекту переносити частину своїх ризиків на інших учасників проекту. Н-д, засновники - організації проекту беруть на себе частково усі ризики; підрядні організації – ризики, пов’язані з затримкою будівництва та перевищення кошторисної вартості проекту; кредитори – ризики, пов’язані з зміною суми кредиту, %-ної ставки та курсу валют; постачальники сировини – ризики, пов’язані з зміною цін на сировину і т.д.

Заставні операції та гарантування – використовуються у випадку залучення кредитних коштів для фінансування інвестиційного проекту.

Позички під заставу – це позички, забезпечені з боку позичальника заставними активами.

Гарантований кредит – видається під письмове зобов’язання третьої сторони (гаранта) сплатити борг у випадку відмови від його сплати позичальником.

Страхування- здійснюється страховими посередниками – страховими агентами і страховими брокерами. На підставі агентської угоди страховий агент діє від імені та за дорученням одного або декількох страхувальників (страхових компаній), надає рекламні, консультативні послуги та пропонує страхові послуги. Страхові брокери діють на підставі договору про надання брокерських страхових послуг, визначають потребу страхувальника у страхових послугах та готують договори страхування. Страховий брокер може укладати угоди на користь одного страхувальника в розмірі не більше ніж 35% від загальної суми платежів, за всіма угодами, що він здійснює впродовж року. При страхуванні розмір страхового відшкодування встановлюється як різниця між страховою сумою та реальними результатами інвестиційної діяльності. Метою страхування є захист страхувальника (інвестора) від можливих збитків в інвестиційній діяльності або втрат інвестицій на період окупності інвестиційного капіталу.

Хеджування – сукупність заходів з страхування ризиків, зміни ціни товару, що реалізується, курсів валют та процентів. Його сутність полягає у регулярному продажу валюти на строк чи обмін процентів за валютами, в яких здійснюються інвестиції; продажі продукції проекту на товарній біржі з майбутньою поставкою за фіксованою ціною. При хеджуванні використовуються такі фінансові інструменти: ф’ючерси, валютні та процентні свопи, кепси та колларси ( в Україні не використовуються).

Лімітування – обмеження розмірів вкладів при капіталізації інвестицій для того, щоб не створювались зайві запаси матеріалів, конструкцій, обладнання. Фінансування, як правило, здійснюється поступово – траншами, тобто ризику підлягають окремі грошові потоки, а не весь обсяг інвестицій.

Еккаутинг - інформаційні послуги, які надають еккаутингові компанії замовникам (за бажанням останнього) у вигляді бізнес-довідок (про ринки, платоспроможність підприємства, кредитоспроможність клієнта, фінансовий стан партнерів по бізнесу, перспективи розвитку конкурентів тощо).