27. Значення, завдання соціального аналізу. Оцінка впливу проектів на соціальне середовище

Метою соціального аналізу є визначення прийнятності варіантів реалізації проекту з позиції користувачів, населення регіону, де здійснюється проект, розробка стратегії реалізації проекту для здобуття підтримки населення, досягнення цілей проекту та поліпшення х-ки його соціального середовища.

Основними компонентами соціального аналізу є:

• оцінка населення, що проживає в зоні реалізації проекту, з позиції демографічних та соціально-культурних особливостей, умов їх проживання, зайнятості, відпочинку та впливу проекту на ці параметри;

• визначення рівня відповідності проекту культурним традиціям населення у даному регіоні;

• розробка заходів щодо підтримки проекту з боку населення регіону на всіх стадіях його підготовки, реалізації та експлуатації.

Головна увага при підготовці проекту має бути спрямована на дослідження соціального середовища, спосіб і рівень життя населення і соціальної структури суспільства.

Аналізуючи вплив соціального середовища на реалізацію проекту, треба усвідомити, що ключовим моментом у ньому є характеристика населення, яке проживає у даному регіоні, його склад та чисельність. Вивченню підлягає інформація про:

• осіб, що проживають у регіоні і залучаються до роботи на будівництві чи експлуатації об'єкта, а також членів їх родин;

• робочу силу, яку залучають до проектних робіт з інших місць;

• людей, у способі життя яких відбуваються зміни внаслідок реалізації проекту;

• споживачів продукції проекту.

Особливої уваги потребує етнічно-демографічна характеристика регіону. Адже культурні традиції та поведінкові мотиви зумовлені соціальним сере­довищем, причому культурні традиції залишаються незмінними протягом жит­тя багатьох поколінь, і це треба враховувати. Надзвичайно важливим аспектом вивчення регіону є характеристика демографічних процесів, які належать до числа найбільш стійких, оскільки формуються десятиліттями під впливом при­родно-кліматичних, соціально-економічних, історико-релігійних та інших фак­торів. Глибина демографічних досліджень коливається від статистичного ви­вчення населення до вивчення виробничих колективів. Етнографічна структура подається за статтю, віком, належністю до певної етнографічної групи, станом здоров'я, рівнем освіти та територіальним розподілом населення. Вивчення демографічної ситуації має охоплювати культурні традиції, структуру зайнятос­ті, рівень доходів, житлові умови, забезпеченість робочими місцями, рівень конкуренції поколінь, соціальної мобільності та міграційних потоків. Обов'яз­ковими є такі показники, як чисельність населення, у т. ч. сільського і міського, очікувана тривалість життя, міграція населення, зростання частки міського населення, скорочення чисельності.

29. Значення, завдання економічного аналізу

Економічний аналіз має за мету визначити, чи існують альтернативні шляхи досягнення тих самих економічних вигід з меншими витратами та чи сприяє даний проект здійсненню цілей розвитку національної еконо­міки.

Економічний аналіз призначений оцінити відповідність проекту його економічному середовищу, що регламентує розподіл доходів, обмеження або стимулювання виробництва й торгівлі тощо, і безпосередньо впливає на фінансову здійснимість проекту.

Базовою концепцією економічного аналізу є концепція альтернатив­ної вартості, яка говорить, що, оскільки всі ресурси суспільства обмежені і можуть мати різне застосування, їх вартість повинна вимірюватися з по­гляду втраченої можливості займатися найкращим з доступних альтерна­тивних видів діяльності, які вимагають використання тих самих ресурсів.

Відмінність фінансового та економічного підходів до оцінки проекту: фінансист оцінює проект з огляду на грошові потоки, сформовані відпо­відно до цін внутрішнього ринку на ресурси проекту та його готову про­дукцію, а економічний аналітик, розглядаючи проект, оцінює реальну вартість продукції, що виготовляється. У своєму аналізі він використо­вує ціни вільного ринку на сировину й матеріали, беручи їх значення на рівні світових. Оцінка праці здійснюється не за реальними доходами, які фактично одержуються в результаті роботи, а за величиною можливої ви­нагороди, що її можна було б заробити, маючи вільний вибір місця докла­дання праці, і, нарешті, він оцінює дохід від виготовлення продукції на основі цін, які б держава заплатила при закупівлі його на світовому рин­ку, а не тих закупівельних цін, які вона заплатила виробникові.

Наведений приклад показує зовсім інший підхід економіста до оцінки вартості використовуваних матеріалів, праці та продукції, що виробляєть­ся. Цей підхід визначає цінність проекту на основі очікуваних витрат і вигід, які має одержати суспільство у разі його реалізації.