15. Оцінка життєздатності та фінансової здійсненності проекту

Для прийняття рішення про реалізованість проекту проводять оцінку життєздатності і фінансової здійсненності проекту.

Для оцінки життєздатності проекту порівнюють варіанти проекту з погляду їхньої:

— вартості;

— термінів реалізації;

— прибутковості.

У результаті такої оцінки замовник чи фінансист (інвестор, кредитор, грантодавець) повинен бути упевнений, що на продукцію, що є результа­том проекту, протягом усього життєвого циклу буде триматися стабіль­ний попит, достатній для призначення такої ціни, що забезпечувала б покриття витрат на експлуатацію й обслуговування об'єктів проекту, виплату заборгованостей і задовільну окупність вкладень.

Це завдання зважується в рамках обґрунтування інвестицій і виконується групою замовника чи незалежною консультаційною фірмою.

Фінансова здійсненність — показник, що характеризує наявність фінан­сових можливостей здійснення проекту, (що приймає два значення — «так» чи «ні»).

Вимога фінансової здійсненності визначає необхідний обсяг фінансу­вання.

Фінансова здійсненність перевіряється для сукупного капіталу всіх учасників проекту, крім суспільства (але включаючи державу і всіх комерцій­них учасників, у тому числі і кредиторів). Грошові потоки, що надходять від кожного учасника у проект, є в цьому випадку припливами (і беруть­ся зі знаком «плюс»), а грошові потоки, що надходять до кожного учасни­ка з проекту, - відтоками (беруться зі знаком «мінус»). Крім цього,

розглядається грошовий потік самого проекту (у даному випадку сума потоків від виторгу й інших доходів — це припливи, що записуються зі знаком «плюс», плюс інвестиційні і виробничі витрати, не вважаючи по­датків, — це відтоки, що записуються зі знаком «мінус»).

Отже, проект є фінансово здійсненним, якщо на кожному кроці розрахун­ку алгебраїчна (з урахуванням знаків) сума припливів і відтоків усіх учасників і грошового потоку проекту є не негативною.

Остаточне рішення щодо реалізованості проекту приймається на підставі проведення завершальної оцінки. Вона передбачає ретроспектив­ний аналіз проекту. Вона провадиться переважно тоді, коли проект після здійснення перебував в експлуатації від двох до трьох років.

Ретроспективність — перевага завершальної оцінки. З цього погляду, у ході оцінки майже напевно можна знайти шляхи, за допомогою яких вдалося б досягти кращих результатів.

Важливим моментом проведення такої завершальної оцінки є вста­новлення причин успіху або провалу проекту. Це дає змогу з'ясувати такі особливості, які можуть з успіхом використовуватися в інших проектах. Завершальна оцінка дає інформацію наскільки ефективно і повно проек­ти досягають сподіваних результатів.

17. Поняття, значення, мета, принципи та вихідні дані для оцінки ефективності проекту

Ефективність проекту в цілому оцінюється з метою визначення потенційної привабливості проекту для можливих учасників і пошуку джерел фінансування. Він включає:

• соціально-економічну ефективність проекту;

• комерційну ефективність проекту.

Ефективність участі у проекту визначається з метою перевірки реалізованості проекту і зацікавленості в ньому всіх його учасників. Він включає:

- ефективність участі підприємств і організацій у проекті;

- ефективність інвестування у проект;

- ефективність участі у проекту структур більш високого рівня (народногосподарську, регіональну, галузеву та бюджетну ефективність).

Основними принципами оцінки ефективності проекту є:

1. Розгляд проекту протягом всього його життєвого циклу.

2. Моделювання грошових потоків.

3. Співставленість умов порівняння різних проектів.

4. Принцип достатності та максимуму ефекту.

5. Врахування чинника часу.

6. Врахування лише майбутніх витрат і надходжень.

7. Порівняння станів „з проектом” та „без проекту”.

8. Врахування всіх вагомих наслідків проекту.

9. Врахування наявності різних учасників проекту.

10. Багатоетапність оцінки.

11. Врахування впливу на ефективність проекту потреби в обіговому капіталі.

12. Врахування впливу інфляції і можливості використання при реалізації проекту декількох валют.

13. Врахування впливу невизначеності та ризику.

Загальна схема оцінки ефективності проекту:

1. Експертна оцінка суспільної значимості проекту.

2. Розрахунок показників ефективності в цілому.

3. Уточнення складу учасників і визначення фінансової реалізованості та ефективності участі у проекті кожного з них.

Вихідними даними для розрахунку ефективності проекту є:

1. Мета проекту.

2. Характер виробництва, загальні відомості про використовувану технологію, вид продукції, що виготовляється.

3. Умови початку та завершення реалізації проекту, тривалість розрахункового періоду.

4. Відомості про економічне оточення.

5. Відомості про тривалість реалізації проекту, обсяг капіталовкладень, надходження та витрати за роками.

6. Відомості про учасників проекту, про грошовий потік від інвестиційної, операційної та фінансової діяльності.