12. Формальні та неформальні критерії ефективності інвестиційних проектів.

Процес прийняття та ухвалення рішення означає вибір однієї з декількох можливих альтернатив, який здійснюється у декілька етапів:

1. Етап діагностики проблеми - дозволяє виявити причини виникнення проблеми з допомогою аналізу всієї внутрішньої і зовнішньої інформації із використанням формальних методів – статистичних даних, інтерв’ю, запрошення консультантів та неформальних – проводячи бесіди з персоналом і аналізуючи власні спостереження;

2. Етап формулювання обмежень і критеріїв – дозволяє виявити існуючі обмеження у вирішенні даної проблеми (обмеженість ресурсів, обмеженість впливом зовнішнього середовища) та основні критерії, по яких будуть оцінюватись варіанти вибору даного рішення;

3. Етап формування набору альтернативних рішень – дозволяє розглянути декілька варіантів подолання проблеми;

4. Етап оцінки альтернатив – дозволяє оцінити всі рішення , визначити переваги і недоліки кожного з них та можливі наслідки від їх реалізації ;

5. Етап вибору альтернативи – дозволяє вибрати альтернативне рішення з найбільш сприятливими загальними наслідками;

6. Етап встановлення зворотнього зв’язку – дозволяє оцінити та виміряти наслідки прийнятого рішення шляхом співставлення фактичних результатів з тими, які керівник сподівався отримати. Це дозволяє скоригувати дане рішення, поки проекту ще не нанесено значного збитку. Оцінка рішення керівництва виконується з допомогою функції контролю.

Існують такі дві групи методів, на підставі яких приймаються рішення щодо ефективності проектів: формальні та неформальні.

Формальні методи дозволяють оцінити ефективність проекту системою показників, які виражають співвідношення вигід і витрат проекту з погляду його учасників.

Виділяють такі показники ефективності проекту:

— показники комерційної ефективності, які враховують фінансові наслідки реалізації проекту для його безпосередніх учасників;

— показники економічної ефективності, які враховують господарські вигоди і витрати проекту, включаючи оцінку екологічних та соціальних наслідків, і допускають грошовий вимір;

— показники бюджетної ефективності, які відображають фінансові наслідки здійснення проекту для державного та місцевого бюджетів.

Для розрахунку цих показників можуть використовуватись одні й ті самі формули, але значення вихідних показників для розрахунків будуть різними. Залежно від тривалості циклу проекту оцінка показників ефективності може бути різною. Показники комерційної ефективності можуть розраховуватися не тільки на весь цикл проекту, а й на місяць, квартал, рік.

До найпростіших показників ефективності інвестицій відносяться:

— капіталовіддача (річні продажі, поділені на капітальні витрати);

— оборотність товарних запасів (річні продажі, поділені на середньо­річний обсяг товарних запасів);

— трудовіддача (річні продажі, поділені на середньорічну кількість зайнятих робітників і службовців).

Однак ці показники відносяться до числа показників моментного статичного ряду і не враховують динамічних процесів у їх взаємозв'язку.

Для оцінки ефективності інвестицій доцільніше використовувати по­казники, які дають змогу розрахувати значення критеріїв ефективності інвестиційних проектів, беручи до уваги комплексну оцінку вигід і витрат, зміну вартості грошей у часі та інші чинники.

До неформальних критеріїв оцінки та вибору інвестиційних проектів відносяться:

— рейтинг країни на основі оцінки інвестиційного клімату;

— рівень здібностей управлінського персоналу до реалізації проекту;

— рівень розвитку інфраструктури, що забезпечує реалізацію проек­ту (транспорт, зв'язок, готельний сервіс).