- •1. Понятие и сущность финансов. Финансовые потоки.
- •2. Роль финансов в процессе расширенного воспроизводства.
- •3. Функції фінансів.
- •4. Фінанси як економічна категорія в системі соціально-економічних категорій.
- •5. Державна політика в сфері фінансів.
- •6. Моделі фінансових відносин у суспільстві.
- •7. Фінансовий механізм і його роль у реалізації фінансової політики держави.
- •8. Сутність і структура фінансової системи України.
- •1. Органы управления:
- •2. Финансовые институты:
- •9. Основні сфери і ланки фінансової системи.
- •10. Внутрішня побудова фінансової системи України.
- •11. Організаційна структура фінансової системи України.
- •1. Органы управления:
- •2. Финансовые институты:
- •12. Централізовані та децентралізовані фінанси в структурі фінансової системи.
- •13. Способи мобілізації державних доходів.
- •14. Державні витрати, їх розподіл по ланках фінансової системи.
- •15. Загальні поняття про управління фінансами. Суб’єкти і об’єкти управління.
- •16. Фінансовий менеджмент як система управління.
- •17. Сутність і функції фінансового ринку.
- •18. Структура фінансового ринку.
- •19. Учасники фінансового ринку та їх функції.
- •20. Сутність державних фінансів та їх складники.
- •21. Сутність та призначення бюджету держави.
- •Економічна сутність доходів і видатків бюджету.
- •Бюджетний устрій та бюджетна система України.
- •Принципи побудови бюджетної системи України.
- •Сутність і види податків.
- •Функції податків.
- •Податкова система України.
- •Загальнодержавні фонди цільового призначення.
- •Державний кредит і державний борг.
- •Сутність фінансів підприємств, їх функції і характеристика.
- •31. Фінансові відносини суб’єктів господарювання.
- •32. Методи організації фінансової діяльності підприємств.
- •Фінансові ресурси підприємств та джерела їх формування.
- •Формування фінансових результатів діяльності суб’єктів господарювання.
- •Фінансове право.
- •Сутність фінансового контролю, його види. Об'єкт та методи фінансового контролю.
- •Органи фінансового контролю та їх завдання.
- •Соціально-економічна сутність страхування. Учасники страхових відносин.
- •Форми організації страхового фонду. Класифікація і види страхування.
- •Загальна характеристика страхового ринку і його структура.
- •Економічна природа і призначення міжнародних фінансів.
Фінансове право.
Основним об’єктивним критерієм поділу права кожної держави на окремі галузі є матеріальний зміст тих суспільних відносин, які регулюються правовими нормами цих галузей, тобто предметом правового регулювання.
Предметом фінансового права є суспільні відносини, що виникають в процесі фінансової діяльності держави. Ця діяльність є об’єктивною за своєю сутністю, являє собою процес планомірного збирання, розподілу, перерозподілу і використання централізованих і децентралізованих фондів грошових коштів, що забезпечують виконання державою своїх завдань і функцій. До предмету фінансового права належать державні фінанси, які відіграють провідну роль в системі суспільних відносин.
Нормами фінансового права закріплюються загальні принципи і форми фінансової діяльності держави, методи акумуляції коштів до державних грошових фондів, види обов’язкових платежів, що використовуються для формування цих фондів, порядок одержання і використання державних грошових засобів, джерела утворення фінансових ресурсів державних підприємств, організацій, установ і т.д. Регулюючи цю діяльність, держава, в свою чергу, також повинна дотримуватись правил і вимог права. Інакше неминучі колізії надбудови і базису, негативні наслідки для суспільства і держави.
Основним методом фінансово-правового регулювання тут виступає метод владних приписів. За своєю структурою це органічно цілісна система безперервного впливу на учасників фінансово-правових відносин з метою реалізації ними своїх функцій. Метод владних приписів притаманний і іншим галузям публічного права конституційному, адміністративному, кримінальному.
В них також обсяг прав і обов’язків учасників відповідних правовідносин встановлюється державою. Наприклад, стаття 160 Кодексу України про адміністративні правопорушення за торгівлю з рук у невідведеному місці передбачає попередження або штраф, який накладається особою, уповноваженою застосовувати покарання в залежності від врахування багатьох факторів. Ця особа наділена правом оперативної самостійності.
Крім методу владних приписів, фінансово-правовому регулюванню властиві і інші методи: метод субординації, метод погодження, метод рекомендації і т.д. В даний час вони набувають все більшого застосування. Це обумовлено ускладненням суспільних взаємозв’язків, зростанням рівня самостійності суб’єктів фінансових відносин. Наприклад, в законодавстві України міститься перелік місцевих податків і зборів, з числа яких органи місцевого самоврядування мають право вводити платежі на своїй території. Найчастіше ці методи застосовуються не як самостійні, а в тому чи іншому поєднанні з основним методом фінансово-правового регулювання методом владних приписів.
Таким чином, фінансове право це самостійна галузь публічного права, що регулює суспільні відносини в сфері мобілізації, розподілу і використання централізованих і децентралізованих фінансових ресурсів держави з метою забезпечення виконання нею своїх завдань і функцій.
Фінансове право суверенної України ще остаточно не сформувалось. В ньому, як і в самій українській державі, українському суспільстві в цілому, є чимало залишків минулого (перш за все надмірний фіскальний ухил), основ теперішнього (внутрішня незбалансованість, суперечливість норм, що переростає часто у взаємовиключення), паростки майбутнього (рівність суб’єктів права усіх форм власності, посилення матеріальної відповідальності за правопорушення в галузі фінансів і інше). Останнє поки що проявляється переважно у формі напрямків, тенденцій у розвитку фінансового права України, що потребують всілякої їх підтримки з боку громадянського суспільства і правової держави.