33. Сутність фінансового контролю, його види. Об'єкт та методи фінансового контролю.

Фінансовий контроль – це  діяльність державних і недержавних організацій з забезпечення законності фінансової дисципліни усіх економічних суб’єктів (держави, підприємств, установ, організацій) і її доцільності при мобілізації, розподілі і використанні грошових коштів  та пов’язаних з цим матеріальних цінностей. За часом проведення фінансовий контроль поділяється на попередній, поточний та наступний.

Попередній фінансовий контроль здійснюється на стадії розгляду і прийняття рішень з фінансових питань. Це стосується насамперед процесу визначення обсягів фінансових ресурсів держави на планований період і їхосновної частини, що мобілізується в державному бюджеті, та їх розподілуміж окремими суспільними потребами й адресатами фінансових ресурсів, що виділяються. Попередній фінансовий контроль необхідно здійснювати і на стадії розробки і прийому законів й інших нормативних актів з фінансових питань. 

Поточний фінансовий контроль здійснюється фінансовими органами. Це контроль за оперативною поточною діяльністю, і він виявляється в регулярній перевірці дотримання фінансової дисципліни, тобто дотриманні фінансових норм і нормативів, дотриманні встановлених показників з платежів у бюджет і державні позабюджетні фонди. Цей вид фінансового контролю робить найбільший вплив на процес формування і використання фінансових ресурсів у всіх структурах суспільного відтворення.

Наступний фінансовий контроль - це контроль за фінансовими результатами діяльності, він звичайно проводиться або після настаннязвітного періоду, або після завершення визначених етапів діяльності з метою виявлення її ефективності. Наступний фінансовий контроль - база для аналізу й оцінки не тільки ефективності використання фінансовихкоштів, але й ефективності організації фінансової роботи і застосування конкретних фінансових норм і нормативів.

Об'єктом фінансового контролю є фінансові показники діяльності, але оскільки вони або регламентують процес формування, розподілу,перерозподілу і використання фінансових ресурсів, або відображають результативність їх кругообігу, то фактичним об'єктом фінансового контролю стає весь процес виробничо-господарської діяльності. 

Необхідною умовою ефективності фінансового контролю є система бухгалтерського обліку, що забезпечує достовірність і повноту відображення руху вартісних показників діяльності підзвітної юридичної або фізичної особи. Тільки за такої умови результати фінансового контролю дають можливість для аналізу й об'єктивної оцінки динаміки фінансових показників і коригування ходу реалізації фінансової політики навизначений період розвитку, як окремої сфери діяльності, так і всієї держави.

У процесі проведення перевірок на основі звітної документації і видаткових документів розглядаються окремі питання фінансової діяльності і намічаються заходи для усунення виявлених порушень. Для цього застосовуються такі методи контролю:

1. Обстеження.  Воно охоплює більш широкий спектр фінансово-економічних показників обстежуваного економічного суб'єкту, що обстежується для визначення його фінансового стану і можливих перспектив розвитку.

2. Нагляд. Він провадиться контролюючими органами за економічними суб'єктами, що одержали ліцензію на той чи інший вид діяльності, і припускає дотримання ними встановлених правил і нормативів.

3. Аналіз фінансового стану. Цей метод припускає детальне вивчення періодичної або річної фінансово-бухгалтерської звітності з метою загальноїоцінки результатів фінансової діяльності і ліквідності, забезпеченостівласним капіталом і ефективності його використання.

4. Спостереження (моніторинг). – Це постійний контроль з боку кредитних організацій за використанням виданої позички і фінансовогостану підприємства-клієнта; неефективне використання отриманої позички і зниження ліквідності може призвести до жорсткості умов кредитування, вимоги дострокового повернення позички.

5. Ревізія. – На практиці - це найбільш глибокий і всеосяжний метод фінансового контролю. Це повне обстеження фінансово-господарськоїдіяльності економічного суб'єкта з метою перевірки її законності, правильності, доцільності, ефективності. Ревізії бувають: повні і часткові; комплексні і тематичні; планові і позапланові.