Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ИУ с хронологией.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
25.04.2019
Размер:
1.67 Mб
Скачать

Втрати України у Другій світовій війні

Під час Другої світової війни втрати УРСР були величезні. Було зруйновано 714 міст і селищ міського типу, 28 тис. сіл, причому 250 з них були повністю знищені, а їх жителі страчені. Україна втратила понад п'яту частину населення: 3 млн на фронтах і 5,5 млн — в зоні окупації. Промисловість і сільське господарство перебували у стані розрухи. Лише прямі збитки народному господарству республіки становили 289 млрд крб.-

Надзвичайно ускладнювало ситуацію різке скорочення трудових ресурсів, особливо кваліфікова­них кадрів. Це призвело до масового використання на важких роботах жіночої робочої сили. Різко знизився рівень життя населення. Не вистачало продовольства та найнеобхідніших промислових товарів.

Україна у перші повоєнні роки Відбудова народного господарства

Процес відбудови народного господарства республіки був складний і суперечливий. Основні напрями програми відбудови були викладені в законі про п'ятирічний план на 1946—1950 рр., ухва­леному в серпні 1946 р. VIII сесією Верховної Ради УРСР. Особлива увага приділялась відродженню важкої промисловості і залізничного транспорту, вугільної промисловості республіки.

Обсяг капіталовкладень на п'ятирічку становив понад 65 млрд карбованців, що перевищува­ло рівень капіталовкладень у народне господарство Радянського Союзу в першій п'ятирічці. У 1945—1946 рр. Україна одержала устаткування десятків заводів, демонтованих у радянській зоні окупації Німеччини. Почало надходити й устаткування деяких підприємств, евакуйованих свого часу з України. До кінця 1945 р. було відновлено близько третини довоєнного індустріального виробни­цтва республіки. У перший післявоєнний рік в основному завершилося переведення виробництва на випуск мирної продукції.

Промисловий розвиток відбувався в умовах зовнішньої ізоляції, за відсутності внутрішнього ринку засобів виробництва. І все ж таки післявоєнна п'ятирічка була виконана достроково, а про­мислове виробництво в Україні зросло на 15 % порівняно з 1940 р. На той час вартісні показники внаслідок деформацій і змін цінових пропорцій втратили надійність, а за натуральними показниками довоєнного рівня вдалося досягти тільки у п'ятій п'ятирічці.

Відбудова промисловості відбувалася виключно за рахунок зусиль населення і примусових за­ходів уряду щодо нього. Знову вводилася примусова трудова повинність. 1947 р. була проведена грошова реформа, що мала на меті примусове вилучення коштів у населення на відбудову про­мисловості. Ту саму мету мав і примусовий займ, на який трудящі мусили жертвувати щонайменше місячну заробітну плату.

Особливі труднощі переживало сільське господарство. Зменшилися посівні площі та поголів'я худоби, знизилася врожайність сільськогосподарських культур і продуктивність тваринництва. Внаслідок великих людських втрат за час війни основною робочою силою на землі стали жінки. Становище ускладнювалося голодом 1946—1947 рр., причинами якого був, з одного боку, неврожай 1946 р., а з іншого — політика держави, спрямована на максимальне збереження продовольчих запасів, виконання експортних поставок, що вилилося у проведення продрозкладки в колгоспах і радгоспах. Голодувало близько 3 млн селян, померло близько 900 тис.

На відбудову сільського господарства було виділено лише 7 % капітальних витрат. Тому воно і на початку 1950-х рр. було збитковим. Це зводило нанівець саму ідею матеріального стимулювання колгоспників. Усе це разом узяте призвело до невиконання планів четвертої п'ятирічки. На початку 1950 р. сільське господарство залишалось відсталою галуззю.