- •Українські землі у стародавні часи Первісний лад на території УнраТни
- •Політична роздробленість Київської Русі
- •Соціально-еиононічний і політичний устрій Русі за княжих часів
- •Культура Київської Русі
- •Монголо-татарсьна навала
- •Галицькі і Волинські землі до об'єднання
- •Об'єднання Галичини й Волині. Правління Романа Мстиславича
- •Галицько-волинська держава за правління Данила Романовича
- •Галицько-волинське князівство за наступників Данила Галицького
- •Культура Галицько-волинсько! держави
- •Українські землі у складі іноземних держав у XIV - першій половині XVI ст.
- •Соціально-економічний розвиток українсьних земель у XIV - першій половині XVI а.
- •Українські землі під владою інших держав
- •Українські землі у складі речі посполито! у друпй половині XVI - XVII а. Люблінська унія та її наслідки для України
- •Брестсьна церковна унія
- •Братства
- •Зростання феодальної експлуатації
- •Виникнення козацтва і утворення Запорозької Січі
- •Селянсько-козацькі повстання наприкінці XVI - у першій половині XVII ст.
- •Культура України у XIV - першій половині XVII ст.
- •Визвольна війна українського народу в середині XVII ст. Причини, характер і рушійні сили
- •Початок Визвольної війни
- •Формування української державності під час Визвольної війни
- •Зборівський мир
- •Вступ України під протекторат Московської держави
- •Українські землі у другій половині XVII а. Віленсьне перемир'я
- •Гетьманство Івана Виговсьного
- •Петро Дорошенко.
- •Народні повстання на Лівобережжі
- •Гетьманство д. Многогрішного
- •Ситуація на Правобережжі під час Руїни
- •Соціально-економічне і політичне становище в Україні у другій половині XVII ст.
- •Антифеодальна і національно-визвольна боротьба
- •Культура України у другій половині XVII ст.
- •Україна наприкінці XVII - у першій половині XVIII п. Гетьманство Івана Мазепи (1687-1709)
- •Пилип Орлик та його Конституція
- •Наступ царизму на автономію України у першій половині XVIII ст.
- •Соціально-економічний устрій Лівобережжя і Слобожанщини у першій половині XVIII ст.
- •Запорозькі козани у першій половині XVIII ст.
- •Правобережні і західні землі
- •Національно-визвольний рух у першій половині XVIII ст.
- •Українські землі у другій половині XVIII а. Ліквідація автономного устрою Гетьманщини і Слобожанщини
- •Переділ українських земель у другій половині XVIII ст. І зміни в них
- •Народні рухи у другій половині XVIII ст.
- •Унраїнська культура у XVIII ст.
- •Українські землі у першій половині XIX ст. Політичний статус Наддніпрянської України та її населення у складі Росії
- •Україна і війни Російської імперії
- •Соціальні рухи
- •Початок національного відродження Наддніпрянщини
- •Опозиційний рух царському режиму в Україні
- •Політизація українського національного руху
- •Кирило-Мефодіївське товариство
- •Адміністративно-територіальний устрій західноукраїнських земель у складі Австрійської імперії та становище їх населення
- •Соціально-економічний розвиток західноукраїнських земель у першій пол. XIX ст.
- •Антифеодальна боротьба в західноукраїнських землях
- •Початок національного відродження на західноукраїнських землях
- •«Руська трійця»
- •Українська культура у першій половині XIX ст.
- •Наддніпрянська україна у другій половині XIX а. Кримська війна та п наслідки для України
- •Підготовка і проведення селянської реформи 1861 р.
- •Адміністративно-політичні реформи 60—70-х рр. XIX ст.
- •Економічний і соціальний розвиток Наддніпрянської України у другій половині XIX ст.
- •Суспільно-політичний і національний рух в Наддніпрянській Україні.
- •Західноукраїнські землі у другій половині XIX а. Політичне і соціально-економічне становище Західно! України
- •Національно-визвольний рух в західноукраїнських землях
- •Формування політичних партій у Галичині
- •Наука і освіта
- •Література і мистецтво
- •Економічний розвиток Західної України
- •Соціальні рухи в Україні на початку XX ст.
- •Національно-визвольний рух на початну XX ст.
- •Українські землі під час Російської революції 1905-1907 рр.
- •Післяреволюційна реанція
- •Столипінсьна аграрна реформа
- •Український національний рух напередодні Першої світової війни
- •Українська культура початку XX ст.
- •Україна у першій світовій війні Воснні дії на території України
- •Національний рух у Галичині і Наддніпрянщині в роки Першої світової війни
- •Українська національно-демократична революція Лютнева демократична революція і Україна
- •Утворення Центральної Ради
- •Боротьба за автономію України. І Універсал Центральної Ради
- •Події влітку-восени 1917 р. В Україні
- •Жовтневий переворот і Україна
- •III Універсал Центральної Ради
- •Війна більшовицької Росії проти унр. IV Універсал уцр
- •Більшовицька влада в Україні наприкінці 1917 - на початку 1918 р.
- •Брестський договір уцр з Німеччиною та її союзниками
- •Боротьба за збереження незалежності україни у1918-1920 рр. Падіння Центральної Ради
- •Внутрішня і зовнішня політика п. Скоропадського
- •Політичні партії в умовах гетьманського режиму
- •Боротьба проти гетьманського режиму та його повалення
- •Політика Директорії
- •Поразка Директорії і встановлення більшовицького контролю над Україною у 1919 р.
- •Західноукраїнська народна республіка
- •Українське питання на Паризькій мирній конференції
- •Політина більшовиків в Україні у 1919 р.
- •Україна у другій половині 1919 р.
- •Повернення більшовиків в Україну
- •Радянсько-польська війна і Україна
- •Розгром військ генерала Врангеля та придушення повстанського руху в Україні
- •Розвиток культури України в 1917-1920 рр.
- •Україна в умовах нової економічної політики (1921-1928 рр.) Економічна і політична криза в Україні наприкінці 1920 - на початку 1921 рр.
- •Упровадження нової енономічної політики
- •Входження України до складу срср
- •Суспільно-політичне життя у 20-х рр.
- •Церковно-державні відносини
- •Культурне і духовне життя у 1920-ті рр.
- •Радянська україна у1928-1939 рр. Індустріалізація в Україні
- •Колективізація сільського господарства
- •Суспільно-політичне становище в України
- •Культурне життя
- •Західноукраїнські землі у 1920-1930-х рр. Українські землі у складі Польщі
- •Українські землі у складі Румунії
- •Закарпаття у складі Чехословаччини
- •Проголошення незалежності Карпатської України та окупація її Угорщиною
- •Приєднання західноукраїнських земель до срср
- •«Радянізація» західних земель України
- •Окупаційний режим в Україні
- •Рух опору в Україні
- •Визволення України у 1943-1944 рр.
- •Відновлення радянської влади на звільнених територіях
- •Антибільшовицький опір у Західній Україні в 1944-1945 рр.
- •Культура України в роки Другої світової війни
- •Втрати України у Другій світовій війні
- •Україна у перші повоєнні роки Відбудова народного господарства
- •Друга хвиля «радянізації» західних областей
- •Суспільно-політичне та культурне життя
- •Вихід урср на міжнародну арену
- •Україна у 1953-1964 рр. Зміни у суспільно-політичному житті
- •Зародження дисидентського руху
- •Економічні реформи у промисловості
- •Реформування аграрної сфери
- •Суперечності в розвитку культури
- •Україна в1964-1985 рр. Соціально-екононічний розвиток
- •Ситуація у суспільно-політичному житті
- •Опозиційний рух
- •Розвиток культури
- •Україна у1985-1991 рр. Перебудова в Україні
- •Політизація українського суспільства
- •Декларація про державний суверенітет України
- •Проголошення незалежності України
- •Україна в умовах незалежності Розбудова держави і суспільно-політична ситуація
- •Помаранчева революція
- •Українська політика в умовах «помаранчової» влади
- •Вибори 2006 і 2007 рр. Та наступні політичні події
- •Україна за часів Президента в. Януковича.
- •Економічна ситуація
- •Розвиток культури в незалежній Україні
- •Релігійна і міжконфесійна ситуація у незалежній Україні
- •Зовнішня політина незалежної України
- •Хронологія
Розвиток культури в незалежній Україні
Розвиток національної культури тісно пов'язаний з розбудовою державності в суверенній Україні. Культура в Україні позбавилася ідеологізації радянських часів і стала орієнтуватися на світові загальнолюдські цінності. їй став притаманний плюралізм.
1992 р. Верховна Рада України ухвалила «Основи законодавства про культуру». Фактично це програма розвитку культури, де підкреслюється, що національно-духовне відродження можливе лише на основі демократизації культурного процесу, припинення його денаціоналізації, при наявності відповідної матеріальної бази.
В Україні відкриваються нові музеї, історико-культурні центри (Батурин, Глухів, Збраж). Створено спеціальну урядову комісію, що займається поверненням в Україну вивезених із неї цінностей.
Видаються раніш заборонені твори українських письменників: І. Багряного, В. Барки, О. Теліги, М. Зерова, С. Гординського, Є. Плужника, М. Хвильового, Б. Антоненка-Давидовича та ін. Почали виходити журнали «Київська старовина», «Літературно-науковий вісник». Читачі України дістали змогу познайомитися з творами письменників-дисидентів В. Стуса, І. Світличного, Є. Сверстюка та ін.
Розвивається народна творчість. Проводяться різні фестивалі («Таврійські ігри»); конкурси («Червона рута», «Золоті ворота»).
Як і в усьому світі, в Україні спостерігається тенденція комерціалізації культури, особливо масової. Зокрема, за роки незалежності виник вітчизняний шоу-бізнес. Популярними стали пісні Т. Повалій, Н. Могилевської, О. Пономарьова, групи «Воплі Відоплясова» та ін. Однак разом із тим він програє поки що у конкурентній боротьбі російському шоу-бізнесові, краще організованому, з великою кількістю талановитих виконавців.
У травні 2004 р. вітчизняний шоу-бізнес досяг найбільшого за роки свого існування успіху, коли на конкурсі «Євробачення» у Туреччині перемогу здобула українська співачка Руслана Лижичко. Країна-переможниця, за умовами конкурсу, проводить конкурс наступного року. «Євробачення» у травні 2005 р. в Києві стало визначною подією в культурному житті України.
Велику роль відіграли вітчизняні виконавці і під час подій Помаранчевої революції.їх регулярні виступи на Майдані сприяли підтриманню духу учасників цих подій.
Досить у скрутному становищі в Україні опинилася видавнича справа через невдале податкове законодавство. Великою проблемою для сучасних українських літераторів є друкування своїх творів. Ринок друкованої продукції в Україні, особливо на сході та півдні заполонили російськомовні видання — більш дешеві, а головне — тематично різнобічні.
Занепад переживає українська освіта, оскільки реформи під гаслом її демократизації пробуксовують і здебільшого підміняються «показухою». Розбіжності між словом і ділом калічать моральність молодого покоління. 2001 р. набув сили новий закон України «Про загальну середню освіту в Україні», що передбачає демократизацію, гуманітаризацію системи освіти і впровадження 12-річного терміну навчання та 12-бальної системи. Однак старі недоліки — гіпертрофований бюрократичний контроль за роботою середньої школи, оцінка роботи вчителів за успішністю їх учнів, та ж сама «показуха», а також відсутність стимулів до навчання — зводять усі реформи у системі середньої освіти нанівець.
Відбулися зміни й у вищій школі: впровадження обов'язкового вступного іспиту з української мови; обов'язкове вивчення студентами всіх спеціальностей ІсторіїУкраїни та українознавства (що нагадує собою обов'язкове вивчення історії КПРС та наукового комунізму за радянських часів); набір на контрактній основі; відкриття приватних ВНЗ; скорочення підготовки спеціалістів вечірньої та заочної форм навчання.
Як і інші галузі суспільного життя, система освіти пронизана корупцією на всіх рівнях. Певна частина освітян через низький рівень оплати праці просто змушена «комплексно і безвідходно» використовувати службове становище. Все це підриває престиж освіти в Україні і знов-таки негативно впливає на моральну атмосферу в суспільстві.
Важливим досягненням вітчизняної освіти за весь період незалежності України виступає впровадження з 2009 р. зовнішнього незалежного тестування (ЗНО) при вступі до вищих навчальних закладів, що в цілому звужує корупційні можливості, принаймні при вступі до вишу. Однак з приходом до влади «команди» В. Януковича і призначенням на посаду міністра освіти та науки Д.Табачника (відомого своїми антинаціональними поглядами і орієнтованого на Росію) ситуація у сфері освіти змінилася. Знову відбулося повернення до 11-річного навчання, за рахунок врахування при вступі до вишу середнього балу атестату дещо звужена дія ЗНО. Крім того уряд взяв курс на зменшення у майбутньому питомої ваги осіб з вищою освітою шляхом зменшення державного замовлення на підготовку спеціалістів у вишах та скорочення їх кількості. Якщо у попередні роки освітня концепція України була орієнтована на гуманітарну освіту, то зараз відбувається повернення до технічного напряму, який був притаманний радянській системі. Однак це епвним чином пояснюється і об`єктивною ситуацією на ринку праці. Він дійсно перенасичений фахівцями з юриспруденції та економіки, тоді як бракує фахівців з вищою технічною освітою та робітничих спеціальностей.
Україна має значний науковий потенціал. Сучасний науковий комплекс країни складається з науково-дослідних інститутів, ВНЗ, проектно-конструкторських та технологічних бюро. АН України, здобувши статус національної, стала провідним координуючим центром країни. ЇЇзаклади розміщені по всій території держави. Українські науковці мають численні зв'язки з науковими товариствами і провідними університетами Росії, Європи і США. Встановлені тісні зв'язки з науковими центрами української діаспори: Українським вільним університетом у Мюнхені, Українським інститутом при Гарвардському університеті (США), Канадським інститутом українських студій.
Наукові розробки Національного космічного агентства України дозволяють досліджувати і освоювати космічний простір. Україна бере участь у міжнародній програмі ракетно-космічного комплексу морського базування «Морський старт» і «Глобал старт».
Конструкторське бюро заводів ім. Антонова в Києві, ім. Малишева в Харкові, «Південмаш» у Дніпропетровську, «Мотор-Січ» у Запоріжжі створюють сучасну цивільну і воєнну техніку. Державні і наукові установи США підтримують з ними контакти в галузі академічної і прикладної космічної науки, здійснюють спільні розробки космічних літальних апаратів. Підписана угода між інститутом електрозварювання ім. Патона і американським аерокосмічним агентством НАСА про розробку технології зварювання у космосі.
Певних успіхів досягли вітчизняні гуманітарні науки, зокрема історична. За роки незалежності вивчення ІсторіїУкраїни переживає справжній ренесанс. Значний внесок в історичну науку зробили В. Степанков, С. Кульчицький, Є. Верстюк, академік П. Толочко, Ф. Турченко, Я. Грищак та багато інших дослідників, праці яких присвячені найрізноманітнішим аспектам вітчизняної історії. Стали відомими праці істориків діаспори Н. Полонської-Василенко,Д. Дорошенка, Т. Гунчака. О. Субтель-ного. Водночас існує чимало праць, які фальсифікують українську історію, намагаються прикрасити і виставити історичні події у нібито вигідному для українського народу світлі.
Великого резонансу в Україні набула мовна проблема. У роки незалежності проходить друга хвиля українізації всіх сфер життя суспільства, але адміністративно-бюрократичні методи її впровадження викликають опір і невдоволення досить значної російськомовної частини українського суспільства, що не сприяє згуртуванню населення України.
На тлі передвиборної боротьби у 2006 – 2011 рр. час від часу (особливо під час передвиборних кампаній) загострювалося мовне питання. Спираючись на Європейську хартію регіональних мов, у ряді областей сходу та півдня України російську мову було визнано регіональною. Проте це стосується лише її використання у діяльності органів місцевого самоврядування, але не в інших сферах.