- •Донецький університет економіки та права
- •Кафедра фінансів
- •А.Ю. Литвин, канд. Наук з держ. Упр.
- •Соціальне страхування
- •Курс лекцій
- •Донецьк ДонУеп 2009
- •Тема 1. Сутність, принципи та роль соціального страхування
- •1.1. Сутність соціального страхування
- •1.2. Функції соціального страхування
- •1.3. Види загальнообов'язкового державного соціального страхування
- •1.4. Суб'єкти й об'єкти соціального страхування
- •1.5. Принципи соціального страхування
- •1.6. Система соціальних гарантій населення: соціальні нормативи і джерела фінансування соціальних гарантій, індексація
- •1.6.1. Система соціальних гарантій населенню
- •1.6.2. Державні соціальні стандарти і нормативи
- •1.6.3. Державний моніторинг у сфері соціального страхування
- •1.6.4. Індексація у системі соціального захисту
- •Тема 2. Становлення і розвиток соціального страхування
- •2.1. Етапи розвитку системи соціального страхування
- •2.1.1. Етапи реформування системи соціального страхування в Україні
- •2.1.2. Етапність становлення Пенсійного фонду України
- •2.2. Загальні поняття загальнообов'язкового державного соціального страхування
- •Державні цільові фонди (дцф)
- •2.3. Особливості систем соціального страхування у розвинутих країнах
- •Тема 3. Державне регулювання соціального страхування
- •3.1. Загальні положення про нагляд та контроль у системі соціального страхування
- •3.1.1. Організація державного нагляду
- •3.1.2. Організація управління фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування
- •3.1.3. Характеристика платників зборів на загальнообов'язкове державне соціальне страхування
- •3.2. Соціальні послуги та їх матеріальне забезпечення
- •3.2.1. Розмір матеріальної допомоги
- •3.2.2. Особливості обчислення матеріальної допомоги
- •3.2.3. Види державної допомоги
- •3.3. Органи нагляду та контролю в системі державного пенсійного забезпечення
- •3.4. Органи нагляду та контролю в системі недержавного пенсійного забезпечення
- •3.5. Державне регулювання рівня та якості життя населення
- •Тема 4. Управління коштами соціального страхування
- •4.1. Особливості фінансування соціальної сфери
- •4.2. Формування джерел надходження у Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності
- •4.3. Джерела надходжень у Фонд соціального страхування від нещасних випадків
- •4.4. Характеристика загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття
- •4.5. Управління коштами Пенсійного фонду України
- •4.5.1. Джерела надходження у Пенсійний фонд України
- •4.5.2. Напрямки використання коштів Пенсійного фонду України
- •4.6. Доходи і витрати недержавних пенсійних фондів
- •4.7. Нетрадиційні джерела фінансування соціальної сфери
- •Тема 5. Страхування тимчасової втрати працездатності
- •5.1. Загальна характеристика Фонду соціального страхування тимчасової втрати працездатності
- •5.2. Напрямки використання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності
- •5.3. Управління Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності
- •Тема 6. Медичне страхування
- •6.1. Економічна необхідність медичного страхування
- •6.2. Форми медичного страхування та їхні організаційні основи
- •6.2.1. Обов'язкове медичне страхування
- •6.2.2. Добровільне медичне страхування
- •6.3. Сучасний стан медичного страхування в Україні та шляхи його поліпшення
- •6.3.1. Загальний підхід до побудови системи медичного страхування
- •6.3.2. Новітній підхід до реформування системи організації охорони здоров’я
- •Тема 7. Страхування від нещасних випадків на виробництві та від професійного захворювання
- •7.1. Сутність страхування від нещасних випадків
- •7.1.1. Обов'язкове державне страхування від нещасних випадків на виробництві
- •7.1.2. Обов'язкове особисте страхування від нещасних випадків
- •7.1.3. Соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та від професійного захворювання
- •7.2. Соціальні виплати Фонду соціального страхування від нещасних випадків
- •Тема 8. Страхування на випадок безробіття
- •8.1. Характеристика сучасного стану ринку праці в Україні
- •8.2. Сутність та види соціального страхування на випадок безробіття
- •8.2.1. Характеристика соціального страхування на випадок безробіття
- •8.2.2. Види допомоги з безробіття
- •8.3. Страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття
- •8.4. Перерахування страхових внесків до Фонду, облік та звітність платників страхових внесків
- •8.5. Управління страхуванням на випадок безробіття через Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття
- •8.6. Тенденції розвитку системи обов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття
- •Тема 9. Державне пенсійне страхування
- •9.1. Сутність пенсійного страхування
- •9.2. Порядок обчислення пенсій
- •9.3. Особливості пенсійного забезпечення наукових працівників
- •9.4. Завдання Пенсійного фонду України
- •9.5. Реформування системи пенсійного забезпечення
- •9.5.1. Досвід реформування пенсійної системи Польщі
- •9.5.2. Пенсійна реформа в Україні
- •Тема 10. Недержавне пенсійне страхування
- •10.1. Недержавне пенсійне страхування
- •10.1.1. Сутність недержавного пенсійного страхування
- •10.1.2. Асоціації недержавних пенсійних фондів
- •10.1.3. Договір про недержавне пенсійне страхування
- •10.1.4. Стан розвитку недержавного пенсійного забезпечення
- •10.1.4.1. Загальний рівень організації недержавних пенсійних фондів
- •10.1.4.2. Діяльність недержавного пенсійного фонду працівників бюджетних установ
- •10.1.5. Зарубіжний досвід недержавного пенсійного страхування
- •Тема 11. Зарубіжний досвід соціального страхування
- •11.1. Огляд систем соціального страхування зарубіжних країн
- •11.2. Проблеми розвитку системи соціального страхування за кордоном та в Україні
- •11.3. Зарубіжний досвід медичного страхування
- •11.3.1. Організація обов'язкового медичного страхування
- •11.3.2. Особливості складання договору «асистанс»
- •11.4. Медичне страхування в країнах світу
- •11.4.1. Організація національних систем охорони здоров'я
- •11.4.2. Особливості медичного страхування у Німеччині
- •11.4.3. Медичне страхування у Франції
- •11.4.4. Особливості бюджетної системи охорони здоров'я у Швеції
- •11.4.5. Особливості системи охорони здоров'я у Великій Британії
- •11.5. Світовий досвід страхування на випадок безробіття
- •11.5.1. Добровільне страхування від безробіття
- •11.5.2. Страхування від безробіття у Швеції
- •11.5.3. Страхування від безробіття в інших країнах світу
- •Висновки
- •Список ЛітературИ
- •Додатки Додаток а
- •Розділ I загальні положення
- •Розділ II забезпечення прав громадян, які перебувають у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги, на соціальні послуги
- •Розділ III організація діяльності з надання соціальних послуг
- •Розділ IV професійна діяльність у сфері надання соціальних послуг
- •Розділ V відповідальність за порушення законодавства про соціальні послуги
- •Розділ VI міжнародне співробітництво
- •Прикінцеві положення
- •Додаток в порядок підвищення розміру пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (1058-15) у зв'язку із збільшенням середньої заробітної плати
- •Додаток г Порядок призначення і виплати державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам і державної соціальної допомоги на догляд
11.4.3. Медичне страхування у Франції
У Франції діє система загального страхування на випадок хвороби, якою охоплено 80 % населення. Система обов'язкового медичного страхування регламентується Законом «Про медичне страхування і фінансування охорони здоров'я», який передбачає внесення страхових сум як тими, хто працює, так і роботодавцями; останні сплачують 12,5 %, а наймані працівники – 7 %.
На чолі системи лікарняних кас стоїть національна каса (каса страхування найманих робітників), яка перебуває під контролем Міністерства соціального забезпечення та праці. Національна каса виконує функції визначення розмірів допоміг і внесків, загальний контроль за діяльністю лікарняних кас, контроль якості й вартості медичної допомоги. Вона має 129 місцевих відділень (регіональних кас), кожне з яких відповідає за страхування в окремому регіоні і не конкурує з іншими. Страхування в касах здійснюється за територіальним принципом. Клієнти практично позбавлені права вибору страхової організації. Державою забезпечується невисока вартість ліків. Так, державні витрати на медикаменти значно вищі, ніж у Німеччині, і становлять більше 22–24 % від загальних витрат на охорону здоров'я.
Фінансування системи охорони здоров'я у Франції здійснюється в основному за рахунок трьох джерел фінансування: загального бюджету, обов'язкового медичного страхування (основне джерело фінансування), особистих коштів громадян.
Розподіл фінансових ресурсів у системі обов'язкового медичного страхування покладено на недержавні структури – страхові лікарняні каси. Державні органи на основі законів установлюють розміри допомоги і способи фінансування лікарняних кас.
Державне медичне страхування здебільшого фінансується системою внесків, які визначаються на основі середнього заробітку, залежно від специфічності очікуваного ризику.
Франція має розвинуту мережу приватних страхових компаній. У разі отримання страхового поліса остання, як і будь-яка страхова каса, сплачує госпітальні витрати й рахунки пацієнта за прийом лікарями. Шкала додаткових послуг варіюється і є предметом конкуренції приватних страхових компаній.
Перевагою цієї форми організації медичного страхування є відносна простота управління, незначні адміністративні витрати, а недоліком – обмежені можливості при залученні місцевих ресурсів, недостатньо оперативна реакція на потреби населення.
11.4.4. Особливості бюджетної системи охорони здоров'я у Швеції
Особливості бюджетної системи охорони здоров'я розглянемо на прикладі Великобританії та Швеції, де держава в неявній формі є єдиним страховиком усього населення, що створює державну монополію. Основна частина коштів надходить із державного бюджету і розподіляється згори вниз по управлінській вертикалі. Централізоване фінансування дає змогу стримувати зростання вартості лікування.
У Швеції страхові закони про медичне страхування були прийняті у 1898 році. Загальне обов'язкове медичне страхування було введено у 1955 році.
Національна система соціального страхування– загальна й обов'язкова для всього населення країни.
Власником засобів виробництва у системі охорони здоров'я є держава, тобто органи центрального, місцевого й міського управління. Вони також здійснюють керівництво службою охорони здоров'я, планують і фінансують її діяльність. Однією з особливостей шведської системи страхування є передача застрахованими страховикам своїх юридичних прав із питань медичного страхування.
Система фінансування охорони здоров'я Швеції має такий вигляд: 18 % становлять кошти держави; 51 % – кошти місцевих органів влади; 31 % – кошти роботодавців.
Національна система охорони здоров’я у Швеції має чітке соціальне спрямування. Лікарі як наймані працівники працюють за контрактами. Лікарняна допомога майже повністю фінансується регіональним бюджетом, лікарні перебувають у володінні рад графств. Існує суворе районування лікарняної допомоги. Населення обмежене у виборі лікаря й у можливості госпіталізації.