82. Особи, які можуть бути усиновителями Стаття 211. Особи, які можуть бути усиновлювачами

1. Усиновлювачем дитини може бути повнолітня дієздатна особа.

2. Усиновлювачем може бути особа, що старша за дитину, яку вона бажає усиновити, не менш як на п'ятнадцять років.

У разі усиновлення повнолітньої особи різниця у віці не може бути меншою, ніж вісімнадцять років.

3. Усиновлювачами можуть бути подружжя, а також особи, зазначені у частинах п'ятій та шостій цієї статті.

Усиновлювачами не можуть бути особи однієї статі.

4. Особи, які не перебувають у шлюбі між собою, не можуть усиновити одну і ту ж дитину.

Якщо такі особи проживають однією сім'єю, суд може постановити рішення про усиновлення ними дитини.

5. Якщо дитина має лише матір, вона не може бути усиновлена чоловіком, з яким її мати не перебуває у шлюбі.

Якщо дитина має лише батька, вона не може бути усиновлена жінкою, з якою він не перебуває у шлюбі.

Якщо такі особи проживають однією сім'єю, суд може постановити рішення про усиновлення ними дитини.

6. Якщо дитина має лише матір або лише батька, які у зв'язку з усиновленням втрачають правовий зв'язок з нею, усиновлювачем дитини може бути один чоловік або одна жінка.

7. Кількість дітей, яку може усиновити один усиновлювач, не обмежується.

Стаття 212. Особи, які не можуть бути усиновлювачами

1. Не можуть бути усиновлювачами особи, які:

1) обмежені у дієздатності;

2) визнані недієздатними;

3) позбавлені батьківських прав, якщо ці права не були поновлені;

4) були усиновлювачами іншої дитини, але усиновлення було скасовано або визнано недійсним з їхньої вини;

5) перебувають на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері;

6) зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами;

7) не мають постійного місця проживання та постійного заробітку (доходу);

8) страждають на хвороби, перелік яких затверджений Міністерством охорони здоров'я України.

2. Крім осіб, зазначених у частині першій цієї статті, не можуть бути усиновлювачами інші особи, інтереси яких суперечать інтересам дитини.

83. Переважне право на усиновлення

Стаття 213. Особи, які мають переважне перед іншими пра­во на усиновлення дитини

1. За наявності кількох осіб, які виявили бажання усиновити одну і ту ж дитину, переважне право на її усиновлення має грома­дянин України: 1) в сім'ї якого виховується дитина; 2) який є чоловіком матері, дружиною батька дитини, яка усиновлюється; 3) який усиновлює кількох дітей, які є братами, сестрами; 4) який є родичем дитини. 2. Крім осіб, зазначених у частині першій цієї статті, переваж­не право на усиновлення дитини має подружжя.

У статті, що коментується, міститься перелік осіб, яким згід­но з законом надається переважне право на усиновлення пев­ної дитини за наявності кількох осіб, які виявили бажання уси­новити її.

Насамперед таке право має громадянин України, незалежно від того, проживає він на території нашої держави чи за її ме­жами, в сім'ї якого виховується дитина. Таким громадянином може бути фактичний вихователь, тобто особа, яка добровільно взяла на себе функції виховання й утримання дитини, не буду­чи зобов'язаною до цього законом.

До осіб, які мають переважне перед іншими особами право на усиновлення дитини, закон відносить одного з подружжя, який бажає усиновити дитину другого з подружжя, яка прожи­ває в його сім'ї.

Як правило, усиновлення рідних братів і сестер різними осо­бами небажане, за винятком випадків, коли це відповідає інте­ресам дітей, зокрема якщо вони не знають про своє споріднен­ня, не проживали і не виховувались спільно, не можуть жити і виховуватися спільно за станом здоров'я.

Водночас особам, які виявили бажання усиновити двох або більше дітей, які є братами чи сестрами, закон надає переваж­не право на усиновлення тому, що внаслідок цього діти зали­шаються проживати в одній сім'ї й між ними зберігаються ро­динні зв'язки.

Переважне перед іншими особами право на усиновлення ди­тини має також особа, яка є її родичем. При цьому ступінь спо­ріднення значення не має. Отже, такими родичами можуть бу­ти як родичі прямої лінії споріднення, так й інші родичі (див. коментар до ст. 26).

У ч. 2 коментованої статті зазначено, що переважне право на усиновлення дитини має подружжя. Це пояснюється тим, що усиновлення є однією з форм сімейного виховання, а нормаль­ні умови для цього можуть бути забезпечені насамперед у пов­ній сім'ї. А це відповідає інтересам як дитини, так і усиновлю­вачів.