9.1. Економічний зміст основних засобів та завдання їх обліку

Термін «основні засоби» є досить складною економічною ка­тегорією та об'єктом бухгалтерського обліку.

Сучасний економічний словник (Ройзбєрг В. А., Лозовс­кий Л. Ш., Стародубцева Е. Б.) до основних фондів відносить за­соби виробництва, що використовуються тривалий час, беруть участь у виробництві впродовж багатьох циклів, мають тривалі строки амортизації. До основних фондів відносять землю, вироб­ничі будинки, будівлі, машини, устаткування, прилади, інструме­нти, тобто фізичний капітал.

Навчальна література з економіки (Економіка підприємства: підручник за ред. С. Ф. Покропивного) основні фонди розглядає як засоби праці, які мають вартість і функціонують у виробництві тривалий час у своїй незмінній споживчій формі, а їх вартість пе­реноситься конкретною працею на вартість продукції, що вироб­ляється (на платні послуги), частинами в міру їх зносу.

Методологічні принципи формування в бухгалтерському об­ліку та звітності інформації про основні засоби, інші необоротні матеріальні активи та незавершені капітальні інвестиції в необо-

188

ротні матеріальні активи (далі — основні засоби) визначаються П(С)БО 7 «Основні засоби».

Норми Положення (стандарту) 7 «Основні засоби» засто­совуються підприємствами, організаціями та іншими юри­дичними особами усіх форм власності (крім бюджетних установ).

Відповідно до нього, як об'єкти бухгалтерського обліку, ос­новні засоби — це матеріальні активи, які підприємство утри­мує з метою використання їх у процесі виробництва або поста­чання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуата­ції) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

В податковому обліку використовується термін «основні фо­нди». Під терміном «основні фонди» слід розуміти матеріальні цінності, що використовуються у виробничій діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

Основні засоби відносяться до активів, оскільки є ресурсами підприємства. Критерії визнання активів, що встановлені П(С)БО 7 «Основні засоби» наступні: об'єкт основних засобів визнається активом, а значить відображається в обліку та в балансі, якщо іс­нує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди від його використання та вартість його може бути достовірно визначена.

Перша вимога передбачає доцільне придбання і використання основних засобів на виробництві в інтересах власника.

Друга вимога передбачає можливість встановлення вартості основних засобів. Вартість основних засобів визначається в пер­винних документах та договорах купівлі-продажу.

Якщо виконуються ці дві умови, основні засоби зараховують­ся на баланс підприємства.

Основні завдання бухгалтерського обліку основних засобів полягають в тому, щоб забезпечити:

— своєчасне відображення на рахунках бухгалтерського облі­ку повної інформації про оцінку, переоцінку і надходження осно­вних засобів, їх внутрішнє переміщення (зі складу в цех, відділ, Дільницю, тощо), вибуття (реалізація, ліквідація, безплатна пере­дача, нестача, псування тощо);

189

• відображення даних про нарахування амортизації основних засобів за звітний період та їх зношення з початку терміну кори­сного використання;

• визначення витрат, пов'язаних з підтриманням основних засобів у робочому стані (технічні огляди, поточне обслугову­вання), їх ремонтом і поліпшенням;

• визначення фінансових результатів від реалізації та іншого вибуття основних засобів;

• інформацією для складання звітності про основні засоби та капітальні інвестиції.

9.2. Класифікація основних засобів

Склад необоротних активів, в тому числі і основних засобів надзвичайно різноманітний. Тому з метою бухгалтерського облі­ку, аналізу використання основних засобів та інших цілей основ­ні засоби класифікуються за відповідними групами.

Група основних засобів — сукупність однотипних за техніч­ними характеристиками, призначенням та умовами використання необоротних матеріальних активів.

Відповідно до Методичних рекомендацій з обліку основних засобів для цілей бухгалтерського обліку основні засоби класифі­куються за трьома групами, всередині яких встановлені підгрупи. При цьому під терміном «основні засоби» розуміються і деякі інші необоротні активи: