Типові кореспонденції з надходження основних засобів

Зміст операції	Сума, грн	Дебет	Кредит
І. Придбання у постачальників за плату
1. Сплачено постачальнику (рахунок-фактура) авансом за основні засоби	24 000,00	371	31
2. Відображення податкового кредиту (для об'єктів виробничого призначення)	4 000,00	641	644
3. Після отримання об'єктів відображені витрати— капітальні інвестиції— на суму купівельної вартості без ПДВ	20 000,00	152	631
4. На суму ПДВ. Підстава: рахунок-фактура, податкова накладна	4 000,00	644	631
5. Списані послуги власного автотранспорту по транспортуванню придбаних ос­новних засобів на підприємство	150,00	152	23
6. Оприбутковано придбані об'єкти у склад основних засобів за фактичною собі­вартістю на основі Акта приймання-передачі основних засобів (форма ОЗ-І)	21 380,00	104	152
7. Відображені інші витрати, що пов'язані з придбанням об'єктів відповідно до П(С)БО 7:
нарахування зборів і платежів, пов'язаних з придбанням об'єктів основних засобів:
— реєстраційних зборів		152	685
— державного мита		152	685
— збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у зв'язку з придбанням нерухомого майна, легкового автомобіля		152	651
— суми непрямих податків, якщо їх не відшкодовують з бюджету		152	631
— витрати на страхування ризиків доставки		152	685

Продовження табл. 9.2

Зміст операції	Сума, грн	Дебет	Кредит
— витрати транспортної організації (без ПДВ) з доставки об'єкта до підприємства		152	685
— інші витрати, безпосередньо пов'язані з приведенням об'єктів до стану, в якому вони придатні для використання в запланованих цілях (пуско­налагоджувальні, монтажні та інші)		152	20, 65, 66, 91 та ін.
При надходженні основних засобів невиробничого призначення або від неплат­ника ПДВ:
Відображена купівельна вартість постачальника (включаючи ПДВ)	24 000,00	152	631
Оприбутковано	24 000,00	10	152
2. Надходження основних засобів в результаті обміну на подібні об'єкти Наприклад, первісна вартість трактора ЮМЗ-6 — 25 000,00 грн, знос — 8 600,00 грн залишкова вартість — 16 400,00 грн, справедлива вартість — 16 000,00 грн. Обмінюється на трактор МТЗ-52 справедливою вартістю 16 000,00 грн. Об'єкти виробничого призначення.
2а. Відображення капітальних інвестицій (на меншу із вартості: залишкову чи справедливу вартість об'єкта що передається)	16 000,00	152	685
Нараховано суму податкового кредиту з ПДВ	3 200,00	641	685
Включено до вартості основних засобів отриманий об'єкт	16 000,00	10	152
26. Передано в обмін об'єкт:
Списання залишкової вартості (її частини в межах справедливої вартості)	16 000,00	685	10
Відображення податкового зобов'язання з ПДВ	3 200,00	685	641
Списання зносу	8 600,00	13	10
Списується різниця між залишковою та справедливою вартістю обміняного об'єкта, якщо залишкова вартість перевищує справедливу вартість	400,00	972	10

3. Надходження основних засобів в результаті обміну на неподібні активи. Передається готова продукція вартістю справедливою 2 000,00 грн на верстат такою ж справедливою вартістю (виробничого призначення).
Відображено капітальні інвестиції при отриманні станка в обмін на готову про­дукцію	2 000,00	152	685
Нарахована сума податкового кредиту	400,00	641	685
Зараховано до складу основних засобів	2 000,00	104	152
Відображення доходу від переданої продукції	2 400,00	685	701
Відображення суми податкового зобов'язання	400,00	701	641
4. Виготовлення у власних майстернях об'єктів основних засобів
Списані матеріали	240,00	153	205
Нарахована оплата праці	108,00	153	661
Відрахування на соціальні заходи	42,00	152	65
Інші витрати	120,00	152	23,91
Оприбутковано у склад основних засобів (інші необоротні матеріальні активи), Акт на приймання-передачу основних засобів, форма 03-1	510,00	10, 11	153
5. Внески до статутного капіталу
Відображення заборгованості по внесках до статутного капіталу за вартістю, що наведена в засновницьких документах	3 000,00	46	40
Одержання від учасників об'єктів основних засобів	3 000,00	10	46
Витрати на транспортування, монтаж об'єкта	500,00	15	685
Відображення суми ПДВ по наданих послугах з транспортування, монтажу чи інше	100,00	641	685

Закінчення табл. 9.2

Зміст операції	Сума, грн	Дебет	Кредит
Списання затрат на монтаж, транспортування з включенням до первісної вартос­ті об'єкту основних засобів (як капітальних інвестицій), що внесено до статутно­го капіталу	500,00	10	15
6. Безоплатне отримання основних засобів
Згідно Акта приймання-передачі оприбутковано у склад основних засобів легко­вий автомобіль	18 000,00	105	424
Нараховано та сплачено реєстраційний збір за перереєстрацію автомобіля (П(С)БО 7 дозволяє ці витрати включати у вартість основних засобів)	160,00	152	377
	160,00	377	311
Нараховно і сплачено внески до Пенсійного Фонду (3 % від договірної вартості, вказаної в документах на передачу автомобіля 18000 • 30 % = 540,00 грн)	540,00	152	651
	540,00	651	311
Витрати, пов'язані з отриманням та оформленням легкового автомобіля дода­ються до первісної вартості автомобіля.	700,00	105	152
Нарахована амортизація виходячи з первісної вартості	156,00	92	131
Одночасно визнається дохід на суму амортизації виходячи з вартості, що отри­мана безоплатно	150,00	424	745
7. Інші випадки надходження основних засобів
Оприбутковані раніше не враховані основні засоби		10	746
Переведення помилково не зарахованих малоцінних та швидкозношуваних предметів, які знаходяться на складі, до складу основних засобів		112	22
Включення до складу основних засобів предметів, які знаходяться в експлуатації та які помилково були зараховані до складу малоцінних та швидкозношуваних предметів		106	746

При придбанні об'єктів виробничого призначення сума спла­ченого ПДВ відноситься на податковий кредит, а невиробничо­го — на вартість об'єкта. Ця вимога узгоджена з П(С)БО 7 «Ос­новні засоби», відповідно до якого, суми непрямих податків у зв'язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємству) включаються до його первіс­ної вартості.

Не включається до складу податкового кредиту та відноситься до складу валових витрат сума податку, сплачена платником по­датку при придбанні легкового автомобіля (крім таксомоторів), що включається до складу основних фондів.

9.8. Облік зносу (амортизації) основних засобів

В процесі експлуатації основні засоби зношуються, тобто по­ступово втрачають свою вартість. Отже, знос — це поступова втрата вартості основних засобів, що експлуатуються. Розрізня­ють фізичний та моральний знос.

Фізичний знос основних засобів відбувається в результаті їх експлуатації (зношуються окремі частини об'єкта і весь об'єкт).

На розміри фізичного зносу впливають фактори:

1. ступінь навантаження виробничих основних засобів;

2. якість основних засобів;

3. особливості технологічного процесу і ступінь захисту осно­вних засобів від впливу зовнішніх умов (температура, вологість, опади);

4. агресивність середовища, в якому експлуатуються основні засоби (контакт та вплив хімічних речовин);

5. якість догляду за основними засобами;

6. кваліфікація працівників, і їх ставлення до основних засо­бів.

Моральний знос настає в результаті науково-технічного про­гресу. Основні засоби стають відсталими за своєю технічною ха­рактеристикою та економічною ефективністю.

На сучасному етапі велику увагу слід приділяти моральному зносу, оскільки основні засоби старіють морально швидше ніж фізично. Наприклад, комп'ютери, технологічне обладнання та ін.

Вартісним еквівалентом зносу є амортизація.

П(С)БО 7 «Основні засоби» визначено основні облікові термі­ни та встановлено методику нарахування і відображення в обліку суми нарахованого зносу. Значення термінів приводиться нижче.

215

Знос необоротних активів — сума амортизації об'єкта основ­них засобів з початку його корисного використання.

Амортизація — систематичний розподіл вартості необорот­них активів, яка амортизується, протягом строку їх корисного використання.

Вартість, яка амортизується — це первісна або переоцінена вартість за вирахуванням їх ліквідаційної вартості.

Ліквідаційна вартість — сума коштів або вартість інших ак­тивів, яку підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення строку їх корисного вико­ристання (експлуатації), за вирахуванням витрат, пов'язаних з продажем (ліквідацією).

Термін корисного використання — очікуваний період часу, протягом якого необоротні активи будуть використовуватись підприємством, або з їх використанням буде виготовлено очіку­ваний підприємством обсяг продукції (робіт, послуг).

Термін корисного використання об'єкта встановлюється під­приємством з врахуванням таких чинників:

• передбачувана інтенсивність використання об'єкта підпри-мством з урахуванням його потужності або продуктивності;

• фізичний або моральний знос, що передбачається;

— правові чи інші обмеження стосовно термінів використання об'єкта, тощо.

Норма амортизації — доля вартості основних засобів, що пе­реноситься на готову продукцію за певний проміжок часу, як правило за рік (річна норма) та місяць (місячна норма).

Об'єктами амортизації є вартість основних засобів (окрім вар­тості землі і незавершених капітальних інвестицій).

Зважаючи на те, що одиницею обліку основних засобів є кож­ний окремий об'єкт, то і амортизація нараховується на кожний окремий об'єкт основних засобів.

Нарахувати амортизацію — значить визначити (розрахувати) ту частину вартості об'єкта, яка повинна бути віднесена до ви­трат поточного періоду.

При нарахуванні амортизації треба дотримуватись таких основних правил:

1. Амортизація нараховується тільки на власні основні за­соби.

1. Не нараховується на такі об'єкти:

• земля, незавершені капітальні вкладення;

• основні засоби, що взяті в операційну оренду;

• основні засоби, що взяті на тимчасове зберігання;

216

— основні засоби, що перебувають на реконструкції, модерні­зації, добудові, дообладнанні, на консервації. На час проведення цих робіт нарахування амортизації призупиняється, а після заве­ршення — відновлюється.

3. Нарахування амортизації здійснюється протягом терміну корисного використання об'єкта, який встановлюється підприєм­ ством при визнанні його активом і зарахуванні на баланс.

Термін корисного використання об'єкта переглядається в разі зміни очікуваних економічних вигод від використання об'єкта. Наприклад, після проведення добудови, реконструкції та інше. Амортизація в цьому випадку нараховується виходячи з нового строку корисного використання, починаючи з місяця, наступного за місяцем зміни строку корисного використання.

У випадках, коли об'єкт повністю амортизований, але ще експлуатується, то він може бути переоцінений відповідно до П(С)БО 7 «Основні засоби». Призначена керівником комісія визначає його нову справедлива вартість, новий термін експлуа­тації та встановлює метод нарахування амортизації по цьому об'єкту.

4. Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому об'єкт став придатним для корисного вико­ристання, тобто, після зарахування на баланс.

5. Нарахування амортизації припиняється, починаючи з міся­ця, наступного за місяцем вибуття об'єкта, а також при переве­денні його на реконструкцію, модернізацію, добудову, дооблад­нання, консервацію.

6. Нараховується амортизація щомісяця, а підприємства із се­зонним характером виробництва мають право річну суму аморти­зації нараховувати протягом періоду роботи в звітному році.

7. Підприємство самостійно обирає методи нарахування амор­тизації з урахуванням очікуваного способу отримання економіч­них вигод від його використання. Якщо очікуваний спосіб отри­мання економічних вигод змінюється, обирається інший метод нарахування амортизації.

Якщо за вибраним методом розраховується річна сума амор­тизації, то сума за місяць визначається діленням річної суми амо­ртизації на 12 місяців.

Методи та порядок нарахування амортизації і відображення її в обліку регулюється П(С)БО 7 «Основні засоби».

Під методом нарахування амортизації слід розуміти розпо­діл вартості основних засобів за роками їх служби у певному сис­темному порядку.

217

Наприклад, Первісна вартість об'єкта 60 000,00 грн. Ліквіда­ційна — 8000,00 грн. Термін корисного використання — 5 років.

Річна сума амортизації буде становити 10 400,00 грн (52 000,00 / 5).

Щомісячна сума амортизації буде визначатись діленням річної суми — 10400,00 грн на 12 і буде становити 866,66 грн.

Метод зменшення залишкової вартості. За цим методом рі­чна сума амортизації визначається як добуток залишкової варто­сті об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на да­ту початку нарахування амортизації та річної норми амортизації. Річна норма амортизації (у відсотках) обчислюється як різниця між одиницею та результатом кореня ступеня кількості років ко­рисного використання об'єкта з результату від ділення ліквіда­ційної вартості об'єкта на його первісну вартість.

218

Річна норма амортизації визначається за формулою:

Щомісячна сума визначається діленням річної суми на 12.

Кумулятивний метод. За цим методом річна сума амортиза­ції визначається як добуток вартості, яка амортизується та куму­лятивного коефіцієнта.

219

Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця очікуваного строку використан­ня об'єкта основних засобів на суму числа років його корисного використання. Тобто кумулятивний коефіцієнт є нормою аморти­зації і визначається щороку.

Виробничий метод. За цим методом щомісячна сума аморти­зації визначається як добуток фактичного місячного обсягу про­дукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації. Вироб­нича ставка амортизації обчислюється діленням вартості яка амортизується на загальний обсяг продукції (робіт, послуг) який підприємство очікує виробити із використанням цього об'єкта за весь період його використання.

На сільськогосподарських підприємствах цей метод може за­стосовуватись до тракторів (на 1 ум. ет. га), автомобілів (на 1 км пробігу), сільськогосподарських машин (на 1 га площі).

Послідовність дій по нарахуванню амортизації за виробничим методом наступна:

1. визначається виробнича ставка амортизації на одиницю продукції (робіт, послуг);

2. нараховується амортизація за поточний місяць множенням ставки амортизації на виконаний обсяг робіт (послуг), отриману продукцію в поточному місяці.

220

Метод нарахування амортизації згідно з податковим зако­нодавством.

Підприємство може використати норми амортизації та метод нарахування амортизації за встановленим податковим законодав­ством. Але при цьому в бухгалтерському обліку слід дотримува­тись вимог П(С)БО 7 «Основні засоби» щодо формування пер­вісної та залишкової вартості, які з вимогами Закону України «Про оподаткування підприємств» не співпадають.

З метою встановлення норм амортизації основні фонди поді­ляються на чотири групи:

група 1 — будівлі, споруди, їх структурні компоненти та пе­редавальні пристрої, в тому числі жилі будинки та їх частини (квартири і місця загального користування), вартість капітально­го поліпшення землі;

група 2 — автомобільний транспорт та вузли (запасні части­ни) до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеха­нічні прилади та інструменти, інше конторське (офісне) облад­нання, устаткування та приладдя до них;

група 3 — будь-які інші основні фонди, не включені до груп 1, 2 і 4;

група 4 — електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, пов'язані з ними за­соби зчитування або друку інформації, інші інформаційні систе­ми, комп'ютерні програми, телефони (у тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів (предметів). Термін «комп'ютерна програма» розуміється у значенні, наведеному у законодавстві з питань охорони авто­рських та суміжних прав.

Норми амортизації встановлені у відсотках до балансової (за­лишкової) вартості кожної з груп основних фондів на початок звітного (податкового) періоду (в розрахунку на квартал):

1. група — 2%; 3 група — 6 %;

2. група — 10 %; 4 група — 15%.

До цих груп включають витрати на придбання та створення основних засобів, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення та вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення, а також витрат на поліп­шення основних засобів (проведення всіх видів ремонту, реконс­трукції, модернізації тощо).

Не підлягають амортизації та повністю відносяться до складу валових витрат звітного періоду витрати платника податку на:

— придбання і відгодівлю продуктивної худоби;

221

• вирощування багаторічних плодоносних насаджень;

• придбання основних фондів або нематеріальних активів з метою їх подальшого продажу іншим особам чи їх використання як комплектуючих (складових частин) інших основних фондів, призначених для подальшого продажу іншим особам;

• утримання основних фондів, що знаходяться на консервації.

Бухгалтерський облік зносу основних засобів ведеться на па­сивному рахунку 13 «Знос (амортизація) основних засобів». Він має субрахунки:

• 131 «Знос основних засобів»;

• 132 «Знос інших необоротних матеріальних активів»;

• 133 «Накопичена амортизація нематеріальних активів»;

• 134 «Накопичена амортизація довгострокових біологіч­них активів».

За кредитом цих рахунків відображається нарахування амор­тизації та індексації зносу (накопиченої суми амортизації) необо­ротних активів, а за дебетом — зменшення суми зносу (накопи­ченої амортизації) внаслідок вибуття основних засобів, уцінки зносу.

Аналітичний облік зносу (накопиченої амортизації) необорот­них активів ведеться відповідно за видами основних засобів, ін­ших необоротних матеріальних активів та нематеріальних активів.

Нарахування амортизації відображається в документі бухгал­терського складання: відомість або розрахунок нарахування амо­ртизації. В залежності від вибраного способу амортизації форми розрахунків можуть бути різними. Проте в ньому повинні бути такі дані:

• назва об'єкта та його класифікаційна група;

• первісна та залишкова вартість;

• річна норма амортизації;

• сума амортизації на рік та на місяць;

• об'єкт витрат, кореспондуючий рахунок.

Дані про нарахований знос обов'язково слід заносити в реєст­ри аналітичного обліку для того, щоб можна було визначити су­му зносу кожного об'єкта та його залишкову вартість.

Для журнально-ордерної форми бухгалтерського обліку на сільськогосподарських підприємствах встановлені такі форми документів:

1. ф. 10-2.5 «Розрахунок нарахування амортизації основних засобів за прямолінійним методом на початок року».

2. ф. 10-2.6 «Розрахунок нарахування амортизації основних засобів по тих, що надійшли або, що вибули».

222

3. ф. 10-2.7 «Відомість наражування амортизації основних засобів та інших необоротних матеріальних активів».

4. ф. 10-2.8 «Відомість нарахування амортизації за мето­дом, передбаченим податковим законодавством».

В цих реєстрах амортизація нараховується за місяць за кож­ним об'єктом (групі об'єктів) і одночасно розподіляється на об'єкти витрат.

Таблиця 9.3

КОРЕСПОНДЕНЦІЯ РАХУНКІВ З НАРАХУВАННЯ ЗНОСУ (АМОРТИЗАЦІЇ)

№з/п	Зміст операції	Дебет	Кредит
1 1.1	Нарахована амортизація на основні засоби, що: — зайняті в рослинництві	231	13
1.2	— зайняті в тваринництві	232	13
1.3	— зайняті в промислових виробництвах	233	13
2. 2.1	Нарахована амортизація на об'єкти: — загальновиробничого призначення	91	13
2.2	— адміністративного призначення	92	13
2.3	— за основними засобами соціальної сфери	94	13
2.4	— за тими, що зайняті на збуті	93	13
3	Списується сума зносу основних засобів при їх вибутті	13	10
4	Дооцінка зносу при дооцінці основних засобів	423	13
5	Уцінка зносу при уцінці основних засобів	13	10

Синтетичний облік нарахованої амортизації ведеться в жур-налі-ордері № 10-2 с-г. Записи в нього здійснюються на підставі розрахунків та відомостей про нарахування амортизації, докуме­нтів про вибуття об'єктів, розрахунків з переоцінки основних за­собів. Схема облікових записів з обліку зносу необоротних акти­вів представлена в додатку 21.

9.9. Облік господарських операцій з вибуття основних засобів

Відповідно до П(С)БО 7 «Основні засоби» основні засоби виключаються з активів (списуються з балансу) в разі їх вибуття внаслідок продажу, безоплатній передачі або невідповідності критеріям визнання активом.

223

Невідповідність основних засобів критеріям визнання активом може бути з таких причин:

• непридатність об'єктів до їх корисного використання в ре­зультаті фізичного та морального зносу;

• в результаті аварії, стихійного лиха, які призвели до непри­датності об'єкти основних засобів;

• недостача, розкрадання і псування об'єктів;

• інші причини.

Методичні рекомендації з обліку основних засобів вказують, що для визначення непридатності основних засобів до викорис­тання, можливості їх використання іншими підприємствами, ор­ганізаціями та установами, неефективності або недоцільності їх поліпшення (ремонту, модернізації тощо) та для оформлення від­повідних первинних документів керівником підприємства ство­рюється постійно діюча комісія.

Постійно діюча комісія здійснює такі функції:

1. Проводить огляд об'єкта, що підлягає ліквідації;

1. Встановлює причини ліквідації (невідповідності критеріям активу);

2. Визначає осіб, з вини яких відбулося передчасне вибуття основних засобів з експлуатації, вносить пропозиції щодо їх від­повідальності;

3. Встановлює можливість продажу або передачі основних за­собів іншим підприємствам, організаціям, установам або викори­стання окремих вузлів, деталей, матеріалів, що можуть бути оде­ржані при демонтажі, розбиранні (ліквідації) основних засобів, а також встановлює їх кількість та вартість;

4. Складає і підписує акти на списання основних за­собів.

Для оформлення ліквідації основних засобів (крім транспорт­них засобів) використовуються типові форми «Акта на списан­ня основних засобів» (форма № ОЗ-З) та для транспортних за­собів — «Акт на списання автотранспортних засобів» (форма № 03-4). В актах приводяться дані, що характеризують об'єкт основних засобів, рік виготовлення чи будівництва, дата надхо­дження на підприємство і початок експлуатації, первісна (пере­оцінена) вартість, сума нарахованого зносу, передбачений і фак­тичний строк корисного використання, проведені ремонти, причини вибуття тощо.

У разі списання основних засобів з причин аварії до акта до­дається копія акта аварії, а якщо з причин стихійного лиха, то за­значаються обставини стихійного лиха.

224

До актів на списання основних засобів додаються Інвентарні картки обліку основних засобів (ф. ОЗ-б) чи інші регістри ана­літичного обліку цих об'єктів.

Складені комісією акти затверджуються посадовою особою (керівним органом), уповноваженим згідно законодавства (стату­ту підприємства) приймати рішення щодо ліквідації, відчуження основних засобів.

Після цього об'єкти можуть демонтуватись, розбиратись чи іншим способом ліквідуватись. Деталі, вузли, агрегати та інші матеріали, отримані при розбиранні засобів, що ліквідуються, оприбутковуються у підзвіт матеріально відповідальній особі: за­відувачем складом, завідувачем майстернею чи керівнику іншого виробничого підрозділу для використання в господарській діяль­ності.

У всіх випадках вибуття об'єкта списуються залишкова вар­тість об'єкта та сума накопиченого зносу по цьому об'єкту.

Операції з ліквідації, реалізації та іншого вибуття основних засобів відноситься до іншого виду діяльності, а тому при відо­браженні витрат при їх вибутті використовується рахунок 97 «Інші витрати», а для обліку отриманих доходів використову­ється рахунок 74 «Інші доходи».

Для визначення фінансових результаті порівнюють суми відо­бражені за кредитом рахунку 74 «Інші доходи» (відповідні суб­рахунки) з сумами, відображеними по дебету рахунку 97 «Інші витрати» (відповідні субрахунки). Як всі рахунки 7 та 9 класу відображені на них суми списуються на рахунок 793 «Результат іншої звичайної діяльності», де і визначається фінансовий ре­зультат таких операцій.

Відповідно до Закону України «Про податок на додану вар­тість» (п. 4.9), в якому зазначено, що якщо основні виробничі або невиробничі фонди ліквідуються за самостійним рішенням плат­ника податку чи безоплатно передаються особі, не зареєстрованій платником податку, а також у разі переведення основних фондів до складу невиробничих фондів така ліквідація, безоплатна пере­дача чи переведення розглядаються для цілей оподаткування як поставка таких основних виробничих фондів або невиробничих фондів за звичайними цінами, що діють на момент такої постав­ки, а для основних фондів групи 1 — за звичайними цінами, але не менше їх балансової вартості. Тобто, ці операції розглядають­ся як операції з продажу.

Правила цього пункту не поширюються на випадки, коли ос­новні виробничі фонди або невиробничі фонди ліквідуються у

1₅398

225

зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійс­нюється без згоди платника податку, в тому числі в разі викра­дення основних фондів, або коли платник податку надає органу державної податкової служби відповідний документ про знищен­ня, розібрання або перетворення основного фонду іншими спосо­бами, внаслідок чого основний фонд не може використовуватися у майбутньому за первісним призначенням.

У разі коли внаслідок ліквідації основного фонду отримують­ся комплектуючі, складові частини, компоненти або інші відходи, які мають вартість, ліквідація таких комплектуючих, складових частин, компонентів або інших відходів проводиться за правила­ми, встановленими для ліквідації основного фонду.

Для відображення витрат з ліквідації основних засобів за рі­шенням підприємства використовується рахунок 976 «Списання необоротних активів», за дебетом якого відображається залиш­кова вартість списаних необоротних активів та витрати, пов'язані з їх ліквідацією (демонтаж, розбирання).

Для відображення доходів з ліквідації необоротних активів використовується рахунок 746 «Інші доходи від звичайної дія­льності». За кредитом його відображається вартість отриманих вузлів, деталей, інших матеріалів, отриманих від ліквідації осно­вних засобів.

При вибутті об'єкта в результаті продажу для відображення витрат та доходів використовуються субрахунки 972 «Собівар­тість реалізованих необоротних активів» та 742 «Дохід від ре­алізації необоротних активів».

За дебетом субрахунку 972 «Собівартість реалізованих не­оборотних активів» відображається балансова (залишкова) вар­тість реалізованих необоротних активів (на дату реалізації) та інші витрати, пов'язані з їх реалізацією. Рахунок 93 «Витрати на збут» не використовується, оскільки ці операції належать до опе­рацій іншої (інвестиційної) діяльності.

За кредитом субрахунку 742 «Дохід від реалізації необорот­них активів» відображається інформація про доходи від реаліза­ції необоротних активів. За дебетом цього рахунку одночасно з визнанням доходу відображається сума непрямих податків (пода­тку на додану вартість), акцизного збору та інших обов'язкових платежів, що виникають при реалізації основних засобів.

Операції з реалізації основних засобів оподатковуються пода­тком на додану вартість, який визначається виходячи з їх догові­рної вартості, але не нижче звичайної ціни.

226

Таблиця 9.4

ТИПОВІ КОРЕСПОНДЕНЦІЇ РАХУНКІВ ПРИ ЛІКВІДАЦІЇ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ

№ з/п	Зміст операції	Сума, грн	Дебет	Кре­дит
1	Списується об'єкт основних засобів. Його первісна вартість 14 300,00 грн. Сума зносу за весь період експлуатації — 13 680,00 грн. Записи будуть наступні:
2	Списана залишкова вартість об'єкта, що ліквідується	620,00	976	10
3	Списано знос	13 680,00	131	10
4	Відображено податкові зобов'язання з ПДВ при списанні об'єктів за рішенням підприємства — платника ПДВ виходя­чи з звичайної ціни, яка для об'єктів 1 групи не може бути меншою залишко­вої вартості	124,00	976	641
5	Витрати із розбирання, демонтажу ос­новних засобів:
5.1	Нарахована оплата праці	120,00	976	661
5.2	Відрахуванні на соціальні заходи	48,00	976	65
5.3	Видані МШП	56,00	976	22
6	Отримання доходів від ліквідації об'єкта:
6.1	Оприбутковані запчастини	526,00	207	746
6.2	Оприбутковані будівельні матеріали	320,00	205	746
6.3	Оприбутковано металобрухт, зношені шини, що не підлягають реставрації	450,00	209	746
7	Закриття рахунків та визначення фінан­сового результату:
7.1	Списані доходи	1296,00	746	793
7.2	Списані витрати	968,00	793	976
8	Отримано збиток	—	442	793
9	Отримано прибуток	328,00	793	441
10	При ліквідації дооціненого об'єкта та на­явності суми дооцінки щодо даного об'єк­та на рахунку 423 «Дооцінка активів»	149,00	423	441

В обліку фінансовий результат визначається не за кожною операцією, а в цілому за звітний період, шляхом порівняння до­ходів та витрат. При необхідності фінансовий результат за кож­ною операцією можна визначати оперативно.

15*

227

Таблиця 9.5

ТИПОВІ КОРЕСПОНДЕНЦІЇ РАХУНКІВ З ПРОДАЖУ ТА ОБМІНУ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ

Зміст операції	Сума, грн	Дебет	Кредит
1. Продаж основних засобів за грошові кошти
Наприклад, реалізовано об'єкт основних засобів, первісна вартість якого 14 586,00 грн, сума накопиченого зносу — 7 580,00 грн. При реалізації складаються наступні записи:
Списана залишкова вартість реалізованого об'єкта	7 006,00	972	10
Списана сума зносу	7 580,00	13	10
Відображено продаж об'єкта за договірною (продажною) вартістю включа­ючи ПДВ	9 600,00	377	742
Відображені податкові зобов'язання з ПДВ	1 600,00	742	641
Відображені витрати з реалізації	209,00	972	66, 65, 68
Отримано виручку на поточний рахунок	9 600,00	311	377
Списано дохід від реалізації (без ПДВ)	8 000,00	742	793
Списано витрати	7 215,00	793	972
Відображено фінансовий результат: прибуток	785,00	973	441
Збиток	-	442	793
2. Обмін основних засобів на подібні активи
Підприємство передає об'єкт основних засобів в обмін на подібний актив. Його первісна вартість 1 000,00 грн, сума зносу — 800,00 грн, залишкова вартість 200,00 грн. Справедлива вартість отриманого в обмін об'єкта — 200,00 грн. Складаються такі кореспонденції:

А) Списано знос по переданому об'єкту	800,00	13 1 10 1
Б) Списано залишкову вартість об'єкта, що передають	200,00	377 10
Нараховано суму податкового зобов'язання з ПДВ на справедливу вартість переданого об'єкта	40,00	377 641
Суму перевищення залишкової вартості над справедливою вартістю об'єкта віднесено до витрат поточного періоду		972	10
Отримано в обмін об'єкт основних засобів	200,00	10	377
Нараховано суму податкового кредиту з ПДВ	40,00	641	377
3. Обмін неподібними активами
Підприємство здійснює обмін автомобіля на трактор. Первісна вартість ав­томашини становить 30 000,00 грн, знос— 16 000,00 грн, справедлива вар­тість за домовленістю сторін — 24 000,00 грн (в т. ч. ПДВ 4000,00). В обмін на автомобіль підприємство отримує трактор, справедливою вартістю 25 200,00 грн (в т. ч. ПДВ —4200,00 грн). Записи будуть наступні.
Списано об'єкт, що передається: на залишкову вартість	14 000,00	972	10
На суму зносу	16 000,00	13	10
Нараховано заборгованість за передану автомашину	24 000,00	377	742
На cvmv ПДВ	4 000,00	742	641
Отримано об'єкт основних засобів в обмін на неподібний об'єкт та відобра­жено витрати на капітальні вкладення по отриманню трактора	21 000,00	15	377
Відображено податкові зобов'язання з ПДВ	4 200,00	641	377
Доплачено різницю 1200,00 грн, в т. ч. ПДВ — 200,00 грн	1 200,00	377	311
Відображено введення об'єкта в експлуатацію за справедливою вартістю переданого об'єкта, збільшеного на суму переданих коштів (20 000,00 грн + + 1 000.00 грн)	21 000,00	10	15

Безоплатна передача основних засобів іншим особам пов'я­зана із вибуттям основних засобів, що призводять до витрат ін­шої діяльності. При цьому доходи від передачі не визнаються, а сума витрат буде становити залишкову вартість об'єкта та облі­ковуватись на субрахунку 976 «Списання необоротних акти­вів». Інші витрати, що пов'язані з безоплатною передачею слід відображати на рахунку 977 «Інші витрати звичайної діяльності».

Операції з безоплатної передачі за Законом України «Про по­даток на додану вартість» прирівнюються до операцій з продажу, а тому виникають податкові зобов'язання з ПДВ. Сума податку на додану вартість визначається із застосуванням фактичної ціни реалізації, але не нижче звичайних цін, а для основних засобів 1 групи — не менше від їх балансової вартості.

Таблиця 9.6.

ТИПОВІ КОРЕСПОНДЕНЦІЇ З БЕЗОПЛАТНОЇ ПЕРЕДАЧІ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ

№ з/п	Зміст операції	Дебет	Кредит
1	Списано об'єкт з балансу та передано новому власнику (за залишковою вартістю)	976	10
2	Списано знос переданого об'єкта	131	10
3	Нараховується податок на додану вартість, ви­ходячи із фактичної ціни операції, але не нижче звичайної ціни	977	641
4	Відображені збитки від передачі майна	442	976, 977

Передача основних засобів до статутного капіталу інших під­приємств для інвестора є операцією з вибуття активів взамін на отримані корпоративні права. При цій операції майно передаєть­ся на поворотній основі, а інвестор здійснює пряму інвестицію для отримання доходів від участі в капіталі. Методичні рекомен­дації не дають роз'яснень щодо відображення цієї операції на ра­хунках бухгалтерського обліку. Виходячи з суті такої операції її можна прирівняти до операцій з продажу, оскільки передача ос­новних засобів здійснюється за компенсацію. Також ця операція відноситься до операцій іншої діяльності, а тому витрати і дохо­ди від передачі будуть відображатись на рахунках 97 «Інші ви­трати» та 74 «Інші доходи».

Операція внесення до статутного капіталу основних засобів обкладається податком на додану вартість з 2005 року. Так, у разі

230

отримання основних засобів, за винятком легкових автомобілів (крім таксомоторів, які внесені платником податку до статутного капіталу та призначаються для їх подальшого використання у в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку), сума податкового кредиту з ПДВ відобража­ють в бухгалтерському обліку платником податку на рахунку 64 «Розрахунки за податками й платежами». Нараховану суму податку на додану вартість можна вважати витратами підприємс­тва, оскільки доходу від продажу в момент передачі не виникає.

Вартість основних засобів, що передаються в статутний капі­тал є їх справедлива вартість, погоджена із засновниками. Ця ва­ртість може бути вищою або нижчою ніж облікова, а тому в облі­ку інвестора на різницю у вартості відображаються доходи або витрати.

9.10. Облік витрат на поліпшення основних засобів

Термін «поліпшення основних засобів» означає проведення витрат на підтримання в робочому стані основних засобів, а та­кож таких витрат, які підвищують якісні характеристики та екс­плуатаційні можливості об'єкта. У зв'язку з цим певні витрати можуть бути віднесені до вартості об'єкта, а інші— списуватись на відповідні витрати поточного періоду.

П(С)БО 7 «Основні засоби» встановлює, що первісна вар­тість основних засобів збільшується на суму витрат, пов'язаних з поліпшенням об'єкта (модернізація, модифікація, добудова, до­обладнання, реконструкція тощо), якщо такі витрати призводить до збільшення майбутніх економічних вигод від використання такого об'єкта. Наприклад, реконструкція виробничого примі­щення дозволяє обладнати більше робочих місць, або ж модерні­зувати обладнання, добудова виробничих приміщень — утри­мання більшої кількості голів тварин. Ці витрати дозволяють отримувати більше продукції, тобто економічних вигод для під­приємства, а тому збільшують первісну вартість таких об'єктів.

Ті ж витрати, що здійснюються для підтримання об'єктів в робочому стані та одержання первісно визначеної суми майбут­ніх економічних вигод від його використання, включаються до складу витрат.

Первинний, аналітичний та синтетичний облік витрат на мо­дернізацію, добудову, дообладнання, реконструкцію здійснюєть­ся аналогічно, як витрати по капітальних інвестиціях, тобто на

231

рахунку 15 «Капітальні інвестиції» за відповідним субрахун­ком. По закінченню вказаних робіт на підставі Акта приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів (форма № 03-2) відповідний об'єкт вводиться в екс­плуатацію, а вказана в ньому сума витрат відноситься на збіль­шення вартості цього об'єкта. При цьому використовуються ті ж облікові реєстри.

Облік витрат на капітальний, поточний ремонт, технічне об­слуговування здійснюється як облік поточних витрат і не збіль­шують вартість основних засобів.

На сільськогосподарських підприємствах ремонти сільського­сподарської техніки, автомобілів здійснюються як правило, в ре­монтних майстернях.

При проведенні ремонтних робіт на кожний об'єкт оформля­ють Відомість дефектів на ремонт машин, в якій зазначають стан ремонтованого об'єкта, перелік робіт, що необхідно викона­ти та вказують необхідні запчастини та ремонтні матеріали. На підставі Відомості дефектів або складеної на її підставі Лімітно-забірної картки в складі підприємства отримують матеріали, запчастини для виконання ремонтних робіт. Також виписують Наряд на відрядну роботу для оплати праці ремонтних праців­ників.

По закінченні некапітальних ремонтних робіт автомобілі та сільськогосподарська техніка передається в підрозділ для експлу­атації без складання окремого акта.

Приймання обладнання після капітального ремонту здійснює комісія, яка оглядає відремонтований об'єкт, проводить випробу­вання обладнання та за їх результатами складає Акт приймання-здавання відремонтованих, реконструйованих та модернізо­ваних об'єктів (ф. 03-2).

Аналітичний облік витрат на ремонт ведеться у виробничому звіті ф. 10.36 с.-г. за кожним складним об'єктом, що ремонтуєть­ся або ж за групою простих об'єктів. В цьому звіті витрати гру­пуються також за статтями витрат, перелік яких встановлює під­приємство.

Ремонт будівель та споруд має свої особливості. Так, поточ­ний ремонт будівель передбачає виконання комплексу робіт по оновленню її конструкцій і систем інженерного обладнання, а та­кож підтримки експлуатаційних якостей, не пов'язаних із зміною основних техніко-економічних показників. Поточний ремонт пе­редбачає підтримку будівель і споруд у нормальному санітарно-технічному стані. При такому ремонті, як правило проводять ма-

232

лярні роботи (фарбування, побілка, штукатурні роботи, наклею­вання шпалер та інше). Для виконання таких робіт не складається проектна документація.

Капітальний ремонт будівель і споруд вимагає виконання ро­біт пов'язаних з оновленням або поліпшенням експлуатаційних показників, можуть замінюватись або підсилюватись конструкції, інженерне обладнання, тощо без зміни об'ємів та розмірів буді­вель. Для виконання капітального ремонту будівель і споруд не­обхідно складати проектно-кошторисну документацію, а також отримати дозвіл на виконання робіт з будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту, які видаються інспекціями Держархбудконтролю та інші відповідні дозволи і погодження залежно від виду та умов ремонту.

Таблиця 9.7

КОРЕСПОНДЕНЦІЯ РАХУНКІВ З ОБЛІКУ ВИТРАТ НА ПОЛІПШЕННЯ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ

№ з/п	Зміст запису	Дебет	Кредит
При виконанні ремонтних робіт господарським способом:
	Відображення витрат:
1	Нарахована зарплата ремонтним працівникам	23	661
2	Відображені відрахування на соціальні заходи	23	65
3	Списані витрачені запасні частини	23	207
4	Списане паливо на обкатку машин, проведення випробувань	23	203
5	Списані будівельні матеріали на ремонтні роботи	23	205
6	Списані МШП	23	22
7	Списані послуги власних допоміжних виробництв	23	234
8	Списана вартість послуг сторонніх організацій	23	631
9	Відображення інших витрат	23	різні
	Завершення ремонтних робіт та списання витрат:
10	Списані витрати на ремонт основних засобів ад­міністративного призначення	92	23
11	Списані витрати на ремонт основних засобів зага-льновиробничого призначення	91	23
12	Списані витрати на ремонт основних засобів ви­робничого призначення	23	23

233

Закінчення табл. 9.7

№ з/п	Зміст запису	Дебет	Кредит
13	Списані витрати на ремонт основних засобів, що зайняті у збуті продукції'	93	23
При виконанні ремонтних робіт підрядним способом:
14	Нараховано витрати по ремонту на підставі раху-нку-фактури, акта виконаних робіт	23,91, 92,93	631
15	На суму ПДВ (по основних виробничих засобах)	641	631
При виконанні модернізації, реконструкції, добудови, дообладнання ос­новних засобів
1	Відображенні витрати як капітальні вкладення, аналогічно як на будівництво	15	різні
2	На підставі Акта приймання-передачі відремон­тованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів (ф. 03-2) збільшена вартість модернізо­ваних об'єктів	10	15

Планом рахунків не передбачено окремого рахунку для відо­браження витрат на ремонт. Тому сільськогосподарським підпри­ємствам можна використовувати окремий субрахунок до рахунку 23 «Виробництво» на якому вести облік витрат на ремонт та на­копичувати витрати за кожним об'єктом. По закінченні звітного періоду ці витрати списуються на відповідні рахунки.

9.11. ІНВЕНТАРИЗАЦІЯ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ, ВІДОБРАЖЕННЯ ЇЇ РЕЗУЛЬТАТІВ В ОБЛІКУ

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996, об'єкти та періодичність проведення інвентаризації встановлюється власником (керівни­ком) підприємства, крім випадків, коли її проведення є обов'я­зковим.

Інвентаризація основних засобів — це перевірка їх фактичної наявності та порівняння з даними бухгалтерського обліку. Під час інвентаризації перевіряється також технічний стан основних засобів, умови зберігання та експлуатації, встановлюється прида­тність об'єктів до експлуатації, їх відповідність критеріям ви­знання активами.

234

Інвентаризацію проводить інвентаризаційна комісія, що при­значена наказом керівника підприємства, обов'язково в присут­ності матеріально-відповідальної особи. Інвентаризаційна комісія перед безпосереднім оглядом і перевіркою об'єктів проводить підготовчу роботу. Нею вивчаються наступні питання:

• склад основних засобів на підприємстві за даними інвента­рних карток (книг) аналітичного обліку основних засобів та їх за­кріплення за матеріально-відповідальними особами;

• уточнюється, чи були внесені всі господарські операції з руху основних засобів до інвентарних карток (книг) аналітичного обліку на дату інвентаризації;

• встановлюється наявність договорів про повну матеріальну відповідальність з особами, на відповідальному зберіганні яких перебувають основні засоби;

>■ встановлюється наявність і стан технічної документації на основні засоби, яка може знаходитись в бухгалтерії або ж в міс­цях експлуатації;

> вивчається наявність договорів на основні засоби, що взяті в операційну оренду, фінансову оренду, або передані в оренду; отримані для тимчасового зберігання чи передані на тимчасове зберігання.

Також встановлюється чи є об'єкти, що знаходяться на кон­сервації, або виведені з експлуатації для реконструкції, модер­нізації чи інше. Встановлюється наявність відповідних доку­ментів.

Ця інформація використовуватиметься інвентаризаційною комісією при огляді об'єктів та перевірці їх фактичної наяв­ності.

Інвентаризаційній комісії слід врахувати, що основні засоби, як правило, зберігаються не в складі, а знаходяться в експлуата­ції, а тому їх слід перевіряти за місцями знаходження та експлуа­тації.

Під час проведення інвентаризації комісія безпосередньої пе­ревіряє наявність об'єктів, оглядає кожний об'єкт і заносить до Інвентаризаційного опису його повну назву, інвентарний но­мер, коротку інформацію про технічний стан. До інвентариза­ційного опису включаються і ті об'єкти, що раніше не були об­лічені.

В окремий інвентаризаційний опис заносяться ті об'єкти, що орендуються, які перебувають на зберіганні або в заставі, ті, що знаходяться на консервації, на реконструкції, добудові, дооблад­нанні.

235

При цьому на основні засоби, що перебувають в оренді на цьому підприємстві, складають окремий опис у двох примірни­ках, один з яких передають орендодавцю, а другий залишається в орендаря. На основні засоби, що передані в оренду, комісія зо­бов'язана одержати опис від орендаря і тільки на його підставі приймати рішення про включення таких основних засобів до ін­вентарного опису.

Під час інвентаризації основних засобів можуть бути виявлені невраховані в обліку об'єкти — надлишки або ж ті, яких не ви­стачає в наявності.

Інвентаризаційна комісія повинна встанов іти, коли і за чиїм розпорядженням споруджені невраховані о»'єкти, за рахунок яких джерел списані затрати на їх споруджені я, з відображенням цих відомостей у протоколі засідання інвентаг. изаційної комісії.

Відповідно до інструкції з інвентаризації, при інвентаризації незавершеного виробництва, незавершеного капітального будів­ництва і ремонту інвентаризаційні комісії повинні:

• вказувати в інвентаризаційних описах найменування заді-лу, стадія та ступінь їх готовності, кількість або обсяг робіт;

• сировина, матеріали і покупні напівфабрикати, що перебу­вають біля робочих місць і не піддавались обробці, до опису не­завершеного виробництва не включаються, а фіксуються в окре­мих описах або в описах матеріальних цінностей;

• перевірити, чи не значиться у складі незавершеного капіта­льного будівництва устаткування, що передане до монтажу, а фа­ктично не розпочате монтажем, а також стан об'єктів, що закон­сервовані, і будівництво яких тимчасово припинено, виявити причини і підстави для їх консервації;

• на збудовані об'єкти, що фактично введені в дію повністю або частково, але прийняття і введення в дію яких не оформлено належними документами, а також на завершені, але з якихось причин не введені в дію об'єкти в окремих інвентаризаційних ак­тах вказуються причини затримки оформлення здачі в експлуата­цію вказаних об'єктів.

Інвентаризаційні описи складаються за кожною матеріально-відповідальною особою. По закінченні інвентаризації опис під­писується комісією та матеріально-відповідальною особою. Після цього інвентаризаційна комісія за участю працівників бухгалтерії проставляє в інвентаризаційному описі графу «за даними облі­ку» та фактична наявність порівнюється з обліковими даними. При встановленні різниць від матеріально-відповідальних осіб беруться письмові пояснення.

236

За отриманими даними інвентаризаційна комісія складає про­токол зі своїми пропозиціями та надає його керівнику підприєм­ства для розгляду та затвердження. На підставі затвердженого протоколу та доданих інвентаризаційних описів, пояснень, роз­рахунків в бухгалтерії здійснюються коригувальні записи.

Надлишки основних засобів оприбутковуються за справедли­вою вартістю, а нестачі списуються з врахуванням суми зносу та залишкової вартості.

За виявленими надлишками та нестачами складають кореспо­нденції рахунків (див. табл. 9.8).

Таблиця 9.8

КОРЕСПОНДЕНЦІЯ РАХУНКІВ ЗА ВИЯВЛЕНИМИ НАДЛИШКАМИ ТА НЕСТАЧАМИ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ

№ з/п	Зміст запису	Дебет	Кредит
1	Оприбутковані виявлені невраховані об'єкти ос­новних засобів за справедливою вартістю	10, 11	746
2	Списання нестач основних засобів:
2.1	— на суму зносу	13	10, 11
2.2	— на залишкову вартість	976	10, 11
2.3	одночасно	072
3	При встановленні винної особи розраховуються розмір завданих збитків відповідно до Постанови КМУ № 116. На суму розрахованого відшкоду­вання:	375	746
3.1	одночасно		072
4	На різницю між сумою відшкодування та сумою фактично завданих збитків, яка підлягає сплаті до бюджету	746	642
5	Погашення втрат від нестач винною особою	30,31, 66	375
6	Переведено до складу основних засобів із складу МНМА	10	112
6.1	Сума зносу переноситься на відповідний субра­хунок	132	131

237

Суми нестач і втрат від псування цінностей списують на дебет рахунку 97 «Інші витрати» з кредиту рахунку 10 «Основні за­соби» і до ухвалення рішення про конкретних винуватців відо­бражають на позабалансовому рахунку 072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей». Після вирішення пи­тання про винуватців сума невідшкодованої нестачі (втрат) спи­сується з позабалансового субрахунку 072 «Невідшкодовані не­стачі і втрати від псування цінностей» з одночасним записом за дебетом 375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих зби­тків» і кредиту 746 «Відшкодування раніше списаних акти­вів» у сумі, що належить до відшкодування винуватцем.

Слід також мати на увазі, що результати інвентаризації відо­бражаються в обліку в тому звітному періоді, в якому проведена інвентаризація, але не пізніше 31 грудня поточного року.

9.12. Відмінності податкового та бухгалтерського обліку основних

ЗАСОБІВ

Основні засоби є об'єктом бухгалтерського та податкового обліку. При цьому існує ряд відмінностей, які зумовлюють плат­никам податку на прибуток вести окремий податковий облік ос­новних засобів з метою нарахування податкової амортизації та відображення витрат по їх придбанню, утриманню та поліпшен­ню. Ці відмінності згруповані в приведеній табл. 9.9.

238

Таблиця 9.9

ОСНОВНІ ВІДМІННОСТІ БУХГАЛТЕРСЬКОГО І ПОДАТКОВОГО ОБЛІКУ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ

Бухгалтерський облік	Податковий облік
Законодавча база
П(С)БО № 7 «Основні засоби».	Закон України «Про оподаткування прибутку підпри­ємств» у редакції від 22.05.1997 року № 283/97-ВР.
Визначення
Основні засоби— це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва, поста­чання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний термін використання яких більше одного року або операційного циклу, якщо він більше року.	Основні фонди — це матеріальні цінності, що викорис­товуються в господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів із дати введення в експлуатацію таких матеріаль­них цінностей та вартість яких поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом (пп. 8.2.2.).
Класифікаційні групи
Облік ведеться за економічно-однорідними групами, за окремими субрахунками на рахунках 10 «Основні засоби» та 11 «Інші необоротні матеріальні активи».	Виділені чотири групи основних засобів: 1 група — будівлі і споруди...; 2 група — автотранспорт, меблі, прилади; 3 група — інші; 4 група — електронно-обчислювальна техніка.
Організація аналітичного обліку
Аналітичний облік ведеться за кожним окремим об'єктом незалежно від облікової групи. Виняток має місце тільки для малоцінних необоротних матеріальних активів (рахунок 112 «Малоцінні необоротні матеріальні активи»), для яких обрано метод нарахування зносу 100 % в місяці передачі в експлуатацію. В цьому випадку дозволяється вести їх облік за встановленими підприємством окремими групами.	Аналітичний облік об'єктів першої групи ведеться за кожним окремим об'єктом за їх вартістю та в цілому за групою, за групами 2, 3 та 4 — в цілому за групою тільки у вартісному виразі.

Закінчення табл. 9.9

Бухгалтерський облік	Податковий облік
Нарахування амортизації
Підприємство самостійно вибирає методи нарахування амо-	Підприємство нараховує амортизацію тільки згідно із
ртизації, передбачених П(С)БО 7 «Основні засоби». Для рі-	ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку
зних видів основних засобів можуть використовуватись різ-	підприємств» та за встановленими цим законом нор-
ні методи.	мами амортизації. Зокрема, встановлені такі норми
	нарахування амортизації (на квартал): 1 група — 2 %;
	2 група — 10 %; 3 група — 6 %; 4 група — 15 %.
	Сума амортизації визначається множенням норми
	амортизації на балансову вартість відповідної групи
	основних фондів на початок кварталу. Балансова вар-
	тість при цьому визначається за приведеною в Законі
	формулою, що враховує залишкову вартість, витрати
	на поліпшення, вибуття об'єктів.
Переоцінка
Підприємство може до оцінювати основні засоби, якщо за-	Підприємство має право проводити індексацію варто-
лишкова вартість об'єкта суттєво відрізняється від справед-	сті основних засобів, якщо різниця між індексом ін-
ливої вартості на дату балансу.	фляції та 1 більше ніж 0,1.
Витрати на поліпшення основних засобів
Витрати на поліпшення основних засобів, які не призводять	Платники податку мають право віднести до складу ва-
до збільшення отримання економічних вигод від викорис-	лових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшен-
тання об'єкта не збільшують вартість об'єкта, а відносяться	ням основних фондів, що підлягають амортизації, у
на витрати (капітальний і поточний ремонт).	тому числі витрати на поліпшення орендованих осно-
Ті ж витрати, що призводять до збільшення отримання еко-	вних фондів у розмірі, що не перевищують 10 % суку-
номічних вигод відносяться на збільшення вартості такого	пної вартості всіх груп основних фондів станом на по-
об'єкта (реконструкція, модернізація, переозброєння та ін.)	чаток такого звітного періоду. Решту витрат, що

	Перевищує ліміт, розподіляють пропорційно сумі фа­ктично понесених платником податку витрат на по­ліпшення об'єктів груп 2, 3, 4 чи окремих об'єктів ос­новних фондів групи 1 та збільшують балансову вартість основних фондів відповідних груп чи окре­мих об'єктів основних фондів групи 1 станом на поча­ток розрахункового кварталу. Такі витрат підлягають амортизації у складі відповідних груп.
Безоплатна передача
Безоплатна передача основних засобів — це втрати активів для підприємства, оформляються записом: Дебет 976 «Спи­сання необоротних активів» — Кредит 10 «Основні засоби».	Безоплатна передача прирівнюється до операцій з ре­алізації, а тому виникає валовий доход (вартість пере­даних активів в оцінці за звичайними цінами та ПДВ 20 %.)
п.г«Мр™- об'єктів з гвупи виробничих засобів в групу невиробничих основних засобів, списання об'оепв
	П.п. 4.49 Закону про ПДВ: податкове зобов'язання з ПДВ виникає при таких опе­раціях: якщо невиробничі фонди ліквідуються за самостій­ ним рішенням платника податку; безоплатно передаються особі не зареєстрованій як платник податку; при переведенні основних засобів до складу неви­ робничих фондів. ПДВ визначається виходячи із оцінки таких об єктів за звичайними цінами, що діють на момент такого продажу, а для основних засобів групи 1 — за звичай­ними цінами, але не менше їх балансе:;:: вар»ості.
В бухгалтерському обліку таке переведення не приводить до змін у вартості активів (основних засобів) і оформляєть­ся записом в межах рахунку Дебет 10 «Основні засоби» — Кредит 10 «Основні засоби» — з одного аналітичного раху­нку на інший. При списанні об'єктів будь-якої групи списується залишко­ва вартість та сума зносу.

_ТЕМА

ОБЛІК ІНШИХ НЕОБОРОТНИХ МАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ

Використані джерела:

1. Положення (стандарт) бухгалтерського облі­ку 7 «Основні засоби», затверджене наказом Міні­стерства фінансів України від 27.04.2000 року №92.

Необоротні матеріальні активи, що не враховані на рахунку 10 «Основні засоби», обліковуються на рахунку 11 «Інші необоро­тні матеріальні активи». Ці об'єкти є різноманітними як за їх вартістю, так і за способом використання. Характерним є те, що окремі їх види можуть бути тільки на підприємствах окремих га­лузей. Наприклад, бібліотечні фонди, предмети прокату, тимча­сові нетитульні споруди, досить рідко зустрічаються на сільсько­господарських підприємствах.

П(С)БО 7 «Основні засоби» визначає єдині методологічні за­сади формування в бухгалтерському обліку інформації про осно­вні засоби та інші необоротні матеріальні активи, а тому бухгал­терський облік інших необоротних активів організується аналогічно як і основних засобів за винятком окремих відміннос­тей, які і будуть розглянуті в даній темі.

Для узагальнення інформації про інші необоротні матеріальні активи призначений активний рахунок 11 «Інші необоротні ма­теріальні активи». До нього відкриваються субрахунки, які і ха­рактеризують склад цих активів:

• 111 «Бібліотечні фонди»;

• 112 «Малоцінні необоротні матеріальні активи»;

• 113 «Тимчасові (нетитульні) споруди»;

• 114 «Природні ресурси»;

• 115 «Інвентарна тара»;

• 116 «Предмети прокату»;

• 117 «Інші необоротні матеріальні активи».

На субрахунку 111 «Бібліотечні фонди» ведеться облік наяв­ності та руху бібліотечних фондів.

242

На субрахунку 112 «Малоцінні необоротні матеріальні ак­тиви» відображається вартість предметів, строк корисного вико­ристання яких більше одного року, зокрема спеціальні інструме­нти і спеціальні пристосування, вартість яких погашається нара­хуванням зносу за встановленою підприємством ставкою (нор­мою) з урахуванням очікуваного способу використання таких об'єктів та інші предмети, які за вартісними ознаками підприємс­твом зараховано до складу малоцінних необоротних матеріаль­них активів. Вартісну межу цих об'єктів та метод нарахування амортизації на них підприємство встановлює в наказі про обліко­ву політику.

На субрахунку 113 «Тимчасові (нетитульні) споруди» ве­деться облік експлуатаційних тимчасових (нетитульних) споруд.

На субрахунку 114 «Природні ресурси» ведеться облік наяв­ності та руху придбаних природних ресурсів для наступного ви­добутку (нафти, газу, тощо).

На субрахунку 115 «Інвентарна тара» ведеться облік наявно­сті та руху інвентарної тари.

На субрахунку 116 «Предмети прокату» ведеться облік наяв­ності та руху активів, призначених для видачі напрокат.

На субрахунку 117 «Предмети прокату» ведеться облік наяв­ності та руху інших необоротних матеріальних активів, які я*. знайшли відображення на інших субрахунках. Зокрема, відобр< жається вартість сценічно-постановочних предметів, вартість зг-вершених капітальних інвестицій в об'єкти операційної оренди (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконстру­кція тощо).

Надходження та вибуття інших необоротних активів оформ­ляється такими ж первинними документами, як для основних за­собів, тобто, використовуються акти типових форм ОЗ-І, 03-2, ОЗ-З, 03-4.

Облікові реєстри для ведення аналітичного та синтетичного обліку аналогічні, як і для основних засобів.

Витрати з придбання чи створення власними силами інших необоротних матеріальних активів відображається на субрахунку 153 «Придбання (виготовлення) інших необоротних матеріа­льних активів».

Синтетичний облік інших необоротних матеріальних активів ведуть в журналі-ордері № 13 с.-г., в якому для цього виділено окремий розділ.

Аналітичний облік інших необоротних матеріальних активів ведеться за кожним об'єктом.

іб*

243

Відповідно до п. 27 П(С)БО 7 «Основні засоби», амортизація на інші необоротні матеріальні активи нараховується за методами:

• прямолінійний;

• виробничий.

Крім того, тільки для малоцінних необоротних матеріальних активів та бібліотечних фондів може бути обраний наступні ме­тоди нарахування амортизації:

а) при видачі об'єктів в експлуатацію у першому місяці вико­ ристання амортизація нараховується в розмірі 50 %, вартості, що амортизується, а решта 50 % вартості нараховується при їх спи­ санні;

б) при видачі в експлуатацію у першому місяці використання нараховується 100 % вартості, що амортизується.

Методи нарахування амортизації підприємство обирає само­стійно та закріплює в обліковій політиці.

Якщо підприємством обрано метод нарахування амортизації для бібліотечних фондів та малоцінних необоротних активів у розмірі 100 % при видачі в експлуатацію, то підприємство має право вести аналітичний облік таких об'єктів не по кожному об'єкту, а в розрізі встановлених ним класифікаційних груп. Вар­тість окремого об'єкта в цьому випадку визначається діленням вартості об'єктів відповідної групи на кількість таких об'єктів.

При складанні кореспонденцій рахунків з надходження та ви­буття інших необоротних матеріальних активів користуються та­кими ж методичними підходами.

Проведення інвентаризації, оформлення її результатів та відо­браження в обліку надлишків та нестач здійснюється аналогічно як для основних засобів.

Основні кореспонденції рахунків з обліку інших необоротних активів приведені в табл. 10.1.

Таблиця 10.1

КОРЕСПОНДЕНЦІЇ РАХУНКІВ З ОБЛІКУ ІНШИХ НЕОБОРОТНИХ АКТИВІВ

№ з/п	Зміст	Дебет	Кредит
1	Нараховано заборгованість вітчизняному поста­чальнику за отримані ІНМА (на суму без ПДВ)	153	631
1.1	На суму ПДВ	641	631
2	Відображені витрати по створенню ІНМА влас­ними силами	153	20, 22, 66,65
3	Оприбутковані створені ІНМА	11	153

244

Закінчення табл. 10.1

№ з/п	Зміст	Дебет	Кредит
4	Нарахована амортизація по МНМА (50 % вартос­ті у першому місяці використання)	23,91-94	132
5	Нарахована амортизація по НМНА при списанні об'єкта (решта 50 %)	23,91-94	132
6	Списано об'єкт МНМА: на залишкову вартість	976	112
6.1	На суму зносу	132	112
7	Оприбутковано від списання різні матеріали	20	746
8	Реалізовано ІНМА:
8.1	Списано накопичену суму зносу	132	11
8.2	Списано залишкову вартість	972	11
9	Нараховано доход від реалізації	377	742
9.1	На суму ПДВ зменшується доход	742	641
10	Списуються ІНМА, що ліквідовані:
10. 1	Списана залишкова вартість об'єктів	976	11
10. 2	Списано накопичена сума зносу	132	11
11	Списані ІНМА, що виявлені в нестачі:
11. 1	На суму зносу	132	11
11. 2	На залишкову вартість	976	11
11. 3	Одночасно списується на забалансовий рахунок	072
12	Нараховано винній особі суму до відшкодування	375	746
12. 1	Одночасно об'єкт списується з позабалансового обліку		072
13	Оприбутковано ІНМА, що виявлені в надлишку	11	746

245