- •Змістовий модуль і. Передумови розвитку ділового туризму та виставкової діяльності тема 1. Історія виникнення й розвитку ділового туризму
- •1.1. Зародження ділового туризму в давні часи
- •1.1. Зародження ділового туризму в давні часи
- •4. Розвиток ремесла й торгівлі поставили перед необхідністю створювати схеми маршрутів.
- •Період античності
- •Походи й подорожі середньовіччя
- •Великі географічні відкриття й подорожі XV - xvі ст.
- •Відкриття й освоєння нових земель у центральній і південній америці
- •1.2. Діловий туризм на Русі
- •1.3. Передумови виникнення ділового туризму
- •1.4. Сучасні завдання, мета та поняття ділового туризму в Україні
- •Тема 2. Сучасний стан виставкової діяльності
- •2.1. Сутність і місце виставкової діяльності
- •2.2. Специфіка виставкової діяльності в туризмі
- •2.3. Стимуляція ділового туризму
- •2.1. Сутність і місце виставкової діяльності
- •2.2. Специфіка виставкової діяльності в туризмі
- •2.3. Стимуляція ділового туризму
- •Тема 3. Соціально-економічні основи ділового туризму і виставкової діяльності
- •3.1. Соціально-економічні та політичні передумови розвитку ділового туризму і виставкової діяльності.
- •3.3. Характеристика конгресно-виставкового туризму.
- •3.4. Інсентів-туризм
- •3.1. Соціально-економічні та політичні передумови розвитку ділового туризму і виставкової діяльності
- •3.2. Географія бізнес-поїздок
- •3. Характеристика конгресно-виставкового туризму
- •3.4. Інсентів-туризм
- •Змістовий модуль іі. Особливості ділового туризму та виставкової діяльності тема 4. Перспективи розвитку ділового туризму і виставкової діяльності в україні
- •4.1. Привабливість окремих районів України для ділового туризму.
- •4.2. Зовнішньоекономічні контакти України з іншими країнами.
- •4.1. Привабливість окремих районів України для ділового туризму
- •4.2. Зовнішньоекономічні контакти України з іншими країнами
- •Загальна інформація для іноземних туристів про Україну
- •Тема 5. Особливості організації ділових турів
- •5.1. Підприємства-організатори ділових турів.
- •5.2. Вимоги до організації бізнес-турів.
- •5.3. Виставковий маркетинг у туризмі
- •5.1. Підприємства-організатори ділових турів
- •5.2. Вимоги до організації бізнес-турів
- •5.3. Виставковий маркетинг у туризмі
- •Тема 6. Документообіг ділового туризму і виставкової діяльності
- •6.1. Оформлення документів до, під час та після ділової подорожі.
- •6.2. Вимоги до організації виставкової діяльності.
- •6.3. Реєстрація й оформлення участі у виставці.
- •6.1. Оформлення документів до, під час та після ділової подорожі
- •6.2. Вимоги до організації виставкової діяльності
- •6.3. Реєстрація й оформлення участі у виставці
- •За справками обращаться в компанию “Премьер экспо”
- •Тема 7. Безпека ділового туризму і виставкової діяльності
- •7.1. Правила поведінки в закордонних поїздках.
- •7.2. Міжнародний досвід у розробці безпеки туризму.
- •7.1. Правила поведінки в закордонних поїздках
- •7.2. Міжнародний досвід у розробці безпеки туризму
- •7.3. Поради іноземних компаній з організації бізнес-туризму подорожуючим
- •Подорож літаком
- •Реєстрація в аеропорті
- •Поїздки до країн третього світу
- •Проживання в готелях
- •І. Основна література
- •Іі. Додаткова література
- •Ііі. Нормативні матеріали мон і ДонНует імені Михайла Туган-Барановського
- •IV. Електронні ресурси
4.2. Зовнішньоекономічні контакти України з іншими країнами
Зовнішні економічні зв’язки держави – це взаємообмін з країнами світу продуктами матеріального виробництва, енергією, послугами, інформацією на основі міжнародного поділу праці.
Зовнішньоекономічні зв’язки в сучасних умовах стають могутнім засобом прискорення науково-технічного розвитку та інтенсифікації економіки. Нині оволодівати найновішими досягненнями науки і техніки без інтенсивного обміну науковими дослідженнями, різноманітними товарами і послугами означає нераціонально використовувати власні ресурси, втрачати час і темпи розвитку.
Форми зовнішньоекономічних зв’язків України різноманітні:
– зовнішня торгівля;
– міжнародна спеціалізація і кооперування виробництва;
– експорт та імпорт капіталів і робочої сили;
– надання та одержання послуг (виробничих, транспортно-експедиційних, страхових, консультаційних, маркетингових, експортно- чи імпортно посередницьких, юридичних);
– міжнародне спільне підприємництво, спільне будівництво підприємств, науково-технічне співробітництво;
– кредитування та інвестування;
– проведення на комерційній основі виставок, ярмарків, торгів, аукціонів тощо.
За географічною ознакою сучасні зовнішньоекономічні зв’язки України доцільно поділяти на:
– відносини з країнами СНД і рештою держав, що входили до складу колишнього СРСР;
– відносини з іншими зарубіжними державами, серед яких виділяється підгрупа економічно найрозвиненіших країн, Близький Схід, країни Далекого Сходу (в першу чергу Японія, Китай, Південна Корея) тощо.
На сьогодні Україна поступово активізує участь на світовому товарному ринку. Географія країн-партнерів поступово збільшується, разом з тим, структура експорту свідчить про незначну його диверсифікацію: частка металургійної, хімічної, нафтопереробної галузей і АПК становить 60%.
Узагальнена структура експортних поставок України наведена у табл. 4.2.
Таблиця 4.2. Експорт продукції України за економічними союзами
Треба відзначити, що незважаючи на відносно розвинену промисловість, в Україні її продукція може конкурувати переважно на ринках СНД і в країнах, що розвиваються. Україна має значну сировинну базу, багаті родовища корисних копалин, але надмірний експорт мінеральної сировини за низькими цінами не приносить їй належних прибутків.
Агропромисловий комплекс також має потужну базу розвитку і можливість швидкої експортної спеціалізації, але низька продуктивність і якість продукції сільського господарства, стан технологій АПК стримують вихід України на світовий товарний ринок.
Також в Україні наявний потужний технологічний потенціал військово-промислового комплексу та розвинений науковий потенціал, однак коштів на його ефективний розвиток, на впровадження наукових розробок не виділяється. За економічним і науковим потенціалом Україна входить до першої п'ятірки країн Європи, а за ефективністю використання замикає першу сотню країн.
Для покращення туристичного обміну між Україною та іншими країнами світу встановлено безвізовий режим в’їзду, наприклад на строк до 90 днів:
Австрія, Андорра, Білорусь, Бельгія, Болгарія, Ватикан, Великобританія, Угорщина, Німеччина, Голландія, Греція, Данія, Ірландія, Ісландія, Іспанія, Італія, Канада, Кіпр, Киргизія (по закордонних паспортах), Корея, Латвія, Литва, Ліхтенштейн, Люксембург, Мальта, Молдова (по закордонних паспортах), Монако, Монголія (по закордонних паспортах), Норвегія, Польща, Португалія, Російська Федерація (Росія, по внутрішніх паспортах), Румунія, Словаччина, Словенія, Сполучені Штати Америки – США, Фінляндія, Франція, Чехія, Швейцарія, Швеція, Естонія, Японія.
безвізовий режим в'їзду по закордонних паспортах:
Азербайджан, Вірменія, Грузія, Казахстан, Молдова, Таджикистан, Узбекистан.
Протягом 9 місяців 2010 р. Україну відвідали 16,6 млн. в’їзних (іноземних) туристів, що на 0,8 % або на 139 тис. осіб більше, ніж за аналогічний період 2009 року.
Зростання обсягів в’їзного потоку протягом 9 місяців 2010 р. відбулося за рахунок зростання числа поїздок з приватною метою.
Поїздки з приватною метою зросли на 36 %. Найбільше збільшення спостерігається по туристах з країн: Росія (на 18 % або на 893 тис. осіб), Словаччина (на 5 % або на 22 тис. осіб), Угорщина (на 25 % або на 141,4 тис. осіб), Азербайджан (на 16 % або на 6,6 млн. осіб), Німеччина (на 5 % або на 4,3 тис осіб).
Поїздки з організованого туризму зменшилися на ↓16 %. Найбільше падіння турпотоку спостерігається з таких країн: Білорусь (на ↓28 % або на ↓47 тис. осіб), Канада (на ↓23 % або на ↓2,1 тис. осіб), Польща (на ↓15 % або на ↓23,5 тис осіб), Росія (на ↓30 % або на ↓140,3 тис. осіб), США (на ↓7 % або на ↓3 тис. осіб).
Поїздки з службовою метою зменшилися на ↓23 %. Найбільше падіння спостерігається по турпотокам з таких країн: Латвія (на ↓15 % або на ↓0,8 тис. осіб), Молдова (на ↓2 % або на ↓0,9 тис. осіб), Польща (на ↓4 % або на ↓3,9 тис. осіб), Росія (на ↓45 % або на ↓112,6 тис осіб), Туреччина (на ↓3 % або на ↓0,6 тис. осіб).
Таблиця 4.3. Структура в’їзного турпотоку за мотивацією
Мета |
Кількість подорожуючих |
Частка турпотоку |
Тенденція зміни |
Службова поїздка |
564,9 тис. осіб |
3 % потоку |
зменшення на 14 % або на 92,5 тис. осіб |
Організований туризм |
1 002,2 тис. осіб |
6% потоку |
зменшення на 16 % або на 197,9 тис. осіб |
Приватний туризм |
15 027,3 тис. осіб |
91 % потоку |
збільшення на 36 % або на 429,4 тис. осіб |
В структурі в’їзного турпотоку відбулися такі зміни – частка організованого туризму зменшилась з 7% за 9 міс. 2009 р. до 6 % за 9 міс. 2010 р. частка приватного туризму збільшилась з 89% за 9 міс. 2009 р. до 91 % за 9 міс. 2010 р., частка службових поїздок зменшилась з 4% за 9 міс. 2009 р. до 3 % за 9 міс. 2010 р.
Таблиця 4.4. Структура в’їзного турпотоку за країнами походження
Країни |
Кількість подорожуючих |
Частка турпотоку |
Тенденція зміни |
Країни СНД |
12,1 млн. осіб |
73 % потоку |
збільшення на 3 % або на 407,9 тис. осіб |
Країни ЄС |
4,1 млн. осіб |
25 % потоку |
зменшення на 7 % або на 298,7 тис. осіб |
Інші країни |
376,2 тис. осіб |
2 % потоку |
збільшення на 9 % або на 29,8 тис. осіб |
Таблиця 4.5. Рейтинг 10 головних країн в’їзного туризму
№ з/п |
Країна |
осіб |
частка |
9 міс. 2010/9 міс. 2009 |
Всього, 9 міс. 2010 |
16 594 427 |
100 % |
0,8 % |
|
1 |
Росія |
6 339 053 |
38 % |
+ 11 % |
2 |
Молдова |
3 138 578 |
19 % |
- 6 % |
3 |
Білорусь |
2 335 093 |
14 % |
- 2 % |
4 |
Польща |
1 633 054 |
10 % |
- 18 % |
5 |
Румунія |
735 046 |
5 % |
- 14 % |
6 |
Угорщина |
704 310 |
4 % |
+ 25 % |
8 |
Словаччина |
460 532 |
3 % |
+ 5 % |
7 |
Німеччина |
176 319 |
1 % |
+ 1 % |
9 |
США |
98 982 |
0,6 % |
+ 0,3 % |
10 |
Узбекистан |
83 336 |
0,4 % |
+ 10 % |
|
Разом 10 країн |
15 704 303 |
95 % |
|
Спадання в’їзного турпотоку з країн ЄС відбулося в основному за рахунок зменшення кількості подорожуючих з країн: Польща (на ↓18 % або на 360,7 тис. осіб), Чехія (на ↓3 % або на 1,3 тис. осіб), Данія (на ↓12 % або на 1,2 тис. осіб), Болгарія (на ↓46 % або на 8,9 тис. осіб), Румунія (на ↓13,9 % або на 113,8 тис. осіб). Зростання в’їзного турпотоку з країн СНД відбулося в основному за рахунок Збільшення кількості подорожуючих з країн: Азербайджан (на 14 % або на 7,2 тис. осіб), Казахстан (на 17 % або на 5,7 тис. осіб), Киргизстан (на 52 % або на 4 тис. осіб), Узбекистан (на 10 % або на 7,3 тис. осіб), Росія (на 11 % або на 640,4 тис. осіб).