4.2. Зовнішньоекономічні контакти України з іншими країнами

Зовнішні економічні зв’язки держави – це взаємообмін з країнами світу продуктами матеріального виробництва, енергією, послугами, інформацією на основі міжнародного поділу праці.

Зовнішньоекономічні зв’язки в сучасних умовах стають могутнім засобом прискорення науково-технічного розвитку та інтенсифікації економіки. Нині оволодівати найновішими досягненнями науки і техніки без інтенсивного обміну науковими дослідженнями, різноманітними товарами і послугами означає нераціонально використовувати власні ресурси, втрачати час і темпи розвитку.

Форми зовнішньоекономічних зв’язків України різноманітні:

– зовнішня торгівля;

– міжнародна спеціалізація і кооперування виробництва;

– експорт та імпорт капіталів і робочої сили;

– надання та одержання послуг (виробничих, транспортно-експедиційних, страхових, консультаційних, маркетингових, експортно- чи імпортно посередницьких, юридичних);

– міжнародне спільне підприємництво, спільне будівництво підприємств, науково-технічне співробітництво;

– кредитування та інвестування;

– проведення на комерційній основі виставок, ярмарків, торгів, аукціонів тощо.

За географічною ознакою сучасні зовнішньоекономічні зв’язки України доцільно поділяти на:

– відносини з країнами СНД і рештою держав, що входили до складу колишнього СРСР;

– відносини з іншими зарубіжними державами, серед яких виділяється підгрупа економічно найрозвиненіших країн, Близький Схід, країни Далекого Сходу (в першу чергу Японія, Китай, Південна Корея) тощо.

На сьогодні Україна поступово активізує участь на світовому товарному ринку. Географія країн-партнерів поступово збільшується, разом з тим, структура експорту свідчить про незначну його диверсифікацію: частка металургійної, хімічної, нафтопереробної галузей і АПК становить 60%.

Узагальнена структура експортних поставок України наведена у табл. 4.2.

Таблиця 4.2. Експорт продукції України за економічними союзами

Треба відзначити, що незважаючи на відносно розвинену промисловість, в Україні її продукція може конкурувати переважно на ринках СНД і в країнах, що розвиваються. Україна має значну сировинну базу, багаті родовища корисних копалин, але надмірний експорт мінеральної сировини за низькими цінами не приносить їй належних прибутків.

Агропромисловий комплекс також має потужну базу розвитку і можливість швидкої експортної спеціалізації, але низька продуктивність і якість продукції сільського господарства, стан технологій АПК стримують вихід України на світовий товарний ринок.

Також в Україні наявний потужний технологічний потенціал військово-промислового комплексу та розвинений науковий потенціал, однак коштів на його ефективний розвиток, на впровадження наукових розробок не виділяється. За економічним і науковим потенціалом Україна входить до першої п'ятірки країн Європи, а за ефективністю використання замикає першу сотню країн.

Для покращення туристичного обміну між Україною та іншими країнами світу встановлено безвізовий режим в’їзду, наприклад на строк до 90 днів:

Австрія, Андорра, Білорусь, Бельгія, Болгарія, Ватикан, Великобританія, Угорщина, Німеччина, Голландія, Греція, Данія, Ірландія, Ісландія, Іспанія, Італія, Канада, Кіпр, Киргизія (по закордонних паспортах), Корея, Латвія, Литва, Ліхтенштейн, Люксембург, Мальта, Молдова (по закордонних паспортах), Монако, Монголія (по закордонних паспортах), Норвегія, Польща, Португалія, Російська Федерація (Росія, по внутрішніх паспортах), Румунія, Словаччина, Словенія, Сполучені Штати Америки – США, Фінляндія, Франція, Чехія, Швейцарія, Швеція, Естонія, Японія.

безвізовий режим в'їзду по закордонних паспортах:

Азербайджан, Вірменія, Грузія, Казахстан, Молдова, Таджикистан, Узбекистан.

Протягом 9 місяців 2010 р. Україну відвідали 16,6 млн. в’їзних (іноземних) туристів, що на 0,8 % або на 139 тис. осіб більше, ніж за аналогічний період 2009 року.

Зростання обсягів в’їзного потоку протягом 9 місяців 2010 р. відбулося за рахунок зростання числа поїздок з приватною метою.

Поїздки з приватною метою зросли на 36 %. Найбільше збільшення спостерігається по туристах з країн: Росія (на 18 % або на 893 тис. осіб), Словаччина (на 5 % або на 22 тис. осіб), Угорщина (на 25 % або на 141,4 тис. осіб), Азербайджан (на 16 % або на 6,6 млн. осіб), Німеччина (на 5 % або на 4,3 тис осіб).

Поїздки з організованого туризму зменшилися на ↓16 %. Найбільше падіння турпотоку спостерігається з таких країн: Білорусь (на ↓28 % або на ↓47 тис. осіб), Канада (на ↓23 % або на ↓2,1 тис. осіб), Польща (на ↓15 % або на ↓23,5 тис осіб), Росія (на ↓30 % або на ↓140,3 тис. осіб), США (на ↓7 % або на ↓3 тис. осіб).

Поїздки з службовою метою зменшилися на ↓23 %. Найбільше падіння спостерігається по турпотокам з таких країн: Латвія (на ↓15 % або на ↓0,8 тис. осіб), Молдова (на ↓2 % або на ↓0,9 тис. осіб), Польща (на ↓4 % або на ↓3,9 тис. осіб), Росія (на ↓45 % або на ↓112,6 тис осіб), Туреччина (на ↓3 % або на ↓0,6 тис. осіб).

Таблиця 4.3. Структура в’їзного турпотоку за мотивацією

Мета	Кількість подорожуючих	Частка турпотоку	Тенденція зміни
Службова поїздка	564,9 тис. осіб	3 % потоку	зменшення на 14 % або на 92,5 тис. осіб
Організований туризм	1 002,2 тис. осіб	6% потоку	зменшення на 16 % або на 197,9 тис. осіб
Приватний туризм	15 027,3 тис. осіб	91 % потоку	збільшення на 36 % або на 429,4 тис. осіб

В структурі в’їзного турпотоку відбулися такі зміни – частка організованого туризму зменшилась з 7% за 9 міс. 2009 р. до 6 % за 9 міс. 2010 р. частка приватного туризму збільшилась з 89% за 9 міс. 2009 р. до 91 % за 9 міс. 2010 р., частка службових поїздок зменшилась з 4% за 9 міс. 2009 р. до 3 % за 9 міс. 2010 р.

Таблиця 4.4. Структура в’їзного турпотоку за країнами походження

Країни	Кількість подорожуючих	Частка турпотоку	Тенденція зміни
Країни СНД	12,1 млн. осіб	73 % потоку	збільшення на 3 % або на 407,9 тис. осіб
Країни ЄС	4,1 млн. осіб	25 % потоку	зменшення на 7 % або на 298,7 тис. осіб
Інші країни	376,2 тис. осіб	2 % потоку	збільшення на 9 % або на 29,8 тис. осіб

Таблиця 4.5. Рейтинг 10 головних країн в’їзного туризму

№ з/п	Країна	осіб	частка	9 міс. 2010/9 міс. 2009
	Всього, 9 міс. 2010	16 594 427	100 %	0,8 %
1	Росія	6 339 053	38 %	+ 11 %
2	Молдова	3 138 578	19 %	- 6 %
3	Білорусь	2 335 093	14 %	- 2 %
4	Польща	1 633 054	10 %	- 18 %
5	Румунія	735 046	5 %	- 14 %
6	Угорщина	704 310	4 %	+ 25 %
8	Словаччина	460 532	3 %	+ 5 %
7	Німеччина	176 319	1 %	+ 1 %
9	США	98 982	0,6 %	+ 0,3 %
10	Узбекистан	83 336	0,4 %	+ 10 %
	Разом 10 країн	15 704 303	95 %

Спадання в’їзного турпотоку з країн ЄС відбулося в основному за рахунок зменшення кількості подорожуючих з країн: Польща (на ↓18 % або на 360,7 тис. осіб), Чехія (на ↓3 % або на 1,3 тис. осіб), Данія (на ↓12 % або на 1,2 тис. осіб), Болгарія (на ↓46 % або на 8,9 тис. осіб), Румунія (на ↓13,9 % або на 113,8 тис. осіб). Зростання в’їзного турпотоку з країн СНД відбулося в основному за рахунок Збільшення кількості подорожуючих з країн: Азербайджан (на 14 % або на 7,2 тис. осіб), Казахстан (на 17 % або на 5,7 тис. осіб), Киргизстан (на 52 % або на 4 тис. осіб), Узбекистан (на 10 % або на 7,3 тис. осіб), Росія (на 11 % або на 640,4 тис. осіб).