Змістовий модуль іі. Особливості ділового туризму та виставкової діяльності тема 4. Перспективи розвитку ділового туризму і виставкової діяльності в україні

4.1. Привабливість окремих районів України для ділового туризму.

4.2. Зовнішньоекономічні контакти України з іншими країнами.

4.1. Привабливість окремих районів України для ділового туризму

Одним з найкращих провів зацікавленості іноземних бізнес-туристів в конкретному регіоні є інвестиції, які в цей регіон вкладаються.

Протягом останніх років іноземні інвестиції в Україну зростають вражаючими темпами. Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій, унесених в Україну, на 1 січня 2010р. склав 40026,8 млн. дол., що на 12,4% більше обсягів інвестицій на початок 2009р., та в розрахунку на одну особу становив 872,6 дол. Інвестиції надійшли зі 125 країн світу, серед яких основними країнами-інвесторами є Кіпр - 8593,2 млн. дол., Німеччина - 6613,0 млн. дол., Нідерланди - 4002,0 млн. дол., Російська Федерація - 2674,6 млн. дол., Австрія - 2604,1 млн. дол., Сполучене Королівство - 2375,9 млн. дол., Франція - 1640,1 млн. дол., Сполучені Штати Америки - 1387,1 млн. дол., Віргінські Острови, Британські - 1371,0 млн. дол. та Швеція - 1272,3 млн. дол.

Проте всупереч згаданій позитивній динаміці, зберігаються диспропорції в географічному розподілі іноземного капіталу. Так, у столицю України вкладений кожний четвертий долар інвестицій ($4,2 млрд.). Лише 12 українських міст залучили понад 100 млн. іноземних інвестицій. Разом з тим, взагалі не знайомі з іноземними інвестиціями 22 з 176 міст обласного значення.

Іноземний капітал здебільшого направляється в міста-мільйонери, великі промислові центри на сході України, а також портові міста. Єдиним представником Західної України в переліку реципієнтів-стомільйонників є Львів ($204 млн.), а з рекреаційних територій – Ялта ($176 млн.).

За підсумками 2009 року лідером Інвестиційного рейтингу став Київ. Втім, слід зазначити, що перевага столиці над іншими регіонами з року в рік скорочується. У групу «лідерів» потрапили Харківська, Дніпропетровська, Одеська й Донецька області, які демонструють ріст конкуренції між собою. Нижче в рейтинговій таблиці розмістились Полтавщина, Київщина й АР Крим.

Результати рейтингової оцінки міст показують, що з перевагами обласних центрів з порівняно розвинутою інфраструктурою й активним підприємництвом не можуть конкурувати інші міста України. Обласні центри були оцінені однаково високо, і як з погляду на «сприятливість» для інвестування у виробництво, так і з погляду ринку збуту.

П’ять міст (Кривий Ріг, Маріуполь, Сімферополь, Полтава, Миколаїв) одночасно входять у десятку лідерів як найбільш «купівельно-спроможні» і сприятливі ринки збуту.

Також важливим плюсом є розташування міст поблизу Києва, масштаби населення й ринку (стимулятор для їхнього розвитку), а також наближеність міст Західної України (особливо Закарпатської області) до державного кордону й розташування по території області міжнародних транспортних коридорів. Абсолютними лідерами практично у всіх компонентах (крім транспортно-географічного розташування) виявилися Маріуполь і Кривий Ріг, що можливо викличе підвищений інтерес із боку інвесторів до цих міст уже найближчим часом.

Отже, для інвестора сьогодні найбільш привабливими виглядають великі міста, переважно обласні центри, добре забезпечені робочою силою, з розвиненою інфраструктурою, диверсифікованою економікою й об’ємним споживчим ринком. Такі міста можуть бути як місцем розташування виробництва, так і привабливим ринком збуту для інвестора.

Таблиця 4.1. Групування регіонів України за рівнем фінансово-інвестиційного потенціалу

Інвестиції  в основний капітал на одну особу, грн.
1 група (більше 1,0), високий рівень фінансово-інвестиційного потенціалу	ІІ група (від 0,01 до 0,1) середній рівень фінансово-інвестиційного потенціалу	ІІІ група (менше 0,01) низький рівень фінансово-інвестиційного потенціалу
Київський регіон, м. Київ.	АР Крим, Дніпропетровськ, Донецький, Запорізький, Львівський, Миколаївський, Одеський, Полтавський, Харківський, Черкаський регіони.	Вінницький, Волинський, Житомирський, Закарпатський, Івано-Франківський, Кіровоградський, Луганський, Рівненський, Сумський, Тернопільський, Хмельницький, Херсонський, Чернівецький, Чернігівський регіони, м. Севастополь.
ВРП на одну особу, грн.
1 група (більше 1,0), високий рівень фінансово-інвестиційного потенціалу	ІІ група (від 0,01 до 0,1) середній рівень фінансово-інвестиційного потенціалу	ІІІ група (менше 0,01) низький рівень фінансово-інвестиційного потенціалу
м. Київ.	Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Полтавська, Харківська області.	АР Крим, Вінницький, Волинський, Житомирський, Закарпатський, Івано-Франківський, Київський, Кіровоградський, Луганський, Львівський, Миколаївський, Одеський, Рівненський, Сумський, Тернопільський, Хмельницький, Херсонський, Черкаський, Чернівецький, Чернігівський регіони, м. Севастополь.

Таким чином, можна виділити стабільно благополучні  регіони, яким притаманний динамізм розвитку виробничої сфери, висока інноваційна активність, порівняно високий рівень життя населення. На жаль, таких регіонів в Україні мало, до них належать: Київ, Дніпропетровський, Донецький та Київський регіони. Однак більшість регіонів відносяться до категорії гірших – це так звані депресивні регіони, серед яких: Закарпатський, Івано-Франківський, Рівненьський, Чернівецький, які мають низький рівень інноваційної активності і незначний фінансовий потенціал. Інші регіони характеризуються нестабільністю ситуації

Огляд міст де бізнес-туризм розглядається як перспектива

У рейтингу журналу «The Economist» щодо привабливості бізнес-туризму Київ зайняв 88 місце із 132 в 2009 р. Згідно із цим рейтингом, Київ посів третє місце за «показником денних витрат» - $949. За дороговизною столицю України обігнали лише Франкфурт ($1434) і Барселона ($990,27). 

Київ залишив далеко позаду такі мегаполіси, як Нью-Йорк($766), Лос-Анджелес ($529), Москву($569), Париж ($757) і Лондон($643). 

Рейтинг, повна назва якого «The Economist Intelligence Unit`s Business Travel index», розглядає 140 міст світу в якості потенційних місць для бізнес-поїздок, проведення семінарів, конференцій та тренінгів. Методологія розрахунку включає такі показники як вартість перебування, стан інфраструктури, культурний рівень і стан охорони здоров`я. 

В «показнику денних витрат» прийняті до уваги такі складові як вартість однієї ночі перебування в готелі, обід (два страви), перекус, два 5-ти кілометрові поїздки в таксі, одна випивка в барі готелю і один примірник міжнародної щоденної газети. 

Донецьк хоче позбутися від іміджу «міста шахтарів» і поборотися за статус «ділової столиці України», імпульсом до розвитку якого повинно стати Євро-2012.

Донецьк готується представити свій туристичний потенціал на Міжнародній туристичній біржі в Берліні (ІТВ). Головною концепцією презентації Донецька стане «сила й краса», організатори хочуть показати сучасне ділове місто з динамічним розвитком. Ціль цієї виставки – не тільки налагодити співробітництво з іноземними партнерами, але й одержати перший досвід міжнародної туристичної презентації міста. Оскільки новий бренд Донецька – «ділова столиця України», то акцент буде зроблений на розвитку ділового туризму й інвестиційної привабливості».

Досить наївно допускати, що західних бізнесменів можна залучити лише місцевими ландшафтними парками або садибами, як це тепер намагаються рекламувати посадові особи на офіційних сайтах. Для цього, за словами експерта, є країни з більшою кількістю визначних пам'яток і значно кращою екологією: «Метою ділових подорожей буде не Святогірськ, і не соляні шахти, і не Азовське море – все це другорядні речі. А от що головне для підприємця або інвестора …»

Регіон виділяється великою концентрацією бізнесу, втім потрібно враховувати, що всі головні офіси компаній уже перебралися з Донецька в Київ. Чи готові вони повернутися назад? Чи зможе міжнародне авіасполучення Донецького аеропорту скласти з Київському? Чи будуть заповнені готелі після "Євро-2012"?

Для розвитку ділового туризму надто важливо, щоб Донецьк насамперед поліпшив свій інвестиційний імідж.

Як потенційно перспективна галузь туризму в Харківській міськраді називають діловий туризм.

Одним і напрямків туристичного бізнесу в Харкові може стати розвиток ділового туризму з обліком величезного ділового потенціалу міста. Для цього в Харкові потрібно не тільки розвивати туристичну інфраструктури, але й будувати конгрес-холи й інші об’єкти, що дозволяють проводити масштабні міжнародні форуми. Поки такі об'єкти в Харкові можна перерахувати по пальцях.

Зараз Львів є лідером в Україні по кількості проведених фестивалів, проте місцева влада вважає, що місто також може стати лідером по кількості ділових форумів і різноманітних зустрічей для бізнесу.

Розвиток ділового туризму в Івано-Франківщині зумовлений сприятливим середовищем для розвитку бізнесу. За результатами статистичних показників, найбільша кількість туристів приїжджає в область з метою службової, ділової поїздки, бізнесу чи навчання.

На сьогодні розвиток цього виду туризму стримується недостатньою кількістю готельних комплексів, обладнаних конференц-залами із необхідним обладнанням та супутніми послугами. Не сприяє розвитку ділового туризму нерозвинута система комунікацій, неналежний рівень розвитку міжнародного аеропорту в м. Івано-Франківськ.

Одеська влада має намір розвивати туризм у місті не тільки в пляжний сезон. Для цього необхідно робити ставку на діловий туризм. За словами фахівців, місто має потребу в будівництві готелів бізнес - і економа-класу, а також упорядкуванні не тільки прибережної й пляжної зони, але й історичного центра міста. За таких умов, до 2015 року в Одесу буде приїжджати на 70% більше з, доходи міста зростуть на 50%, а частка населення, що заробляє гроші на «гостях міста» - на 30%.