Великі географічні відкриття й подорожі XV - xvі ст.

Розвинена в епоху Середньовіччя східноєвропейська торгівля, до кінця XІ в. придбала характер постійних торговельних зв'язків. Але із другої половини XV в. середземноморські купці стали зазнавати труднощів у налагодженні контактів зі східними країнами, що змусило шукати їхні нові шляхи до цих країн й, в остаточному підсумку, привело до Великих географічних відкриттів.

Великі географічні відкриття сприяли не тільки формуванню світового ринку, але й розвитку міжнародних і культурних зв'язків, складанню постійних водних і морських маршрутів, що стали згодом туристськими.

Відкриття й освоєння нових земель у центральній і південній америці

Стимулом відкриття й освоєння нових земель у Центральній і Південній Америці було золото, що надходить у Європу, і розповіді очевидців про незліченні багатства цих місць. У Нове Світло заюшив потік шукачів скарбів і пригод. Більшість серед них були біднота, маргінали й швидкі злочинці. Це створило сприятливий ґрунт для піратства й розбою на море. Пірати грабували кораблі, що перевозять золото в Іспанію. Награбовані скарби ховали на островах Карибського моря й Тихоокеанського узбережжя. Одночасно тривали захоплення нових земель. На початку 40-х років іспанські конкістадори завоювали Чилі, а португальці - Бразилію. У другій половині XVІ в. іспанці опанували Аргентиною. Так були створені на американському материку колоніальні володіння Іспанії й Португалії.

1.2. Діловий туризм на Русі

Як й в інших народів, на Русі відбувалися подорожі з торговельними цілями. Існувало кілька торговельних шляхів.

Перший, і найбільш ранній з них, відомий з VІІ в. Це шлях по Дніпру в Чорне море, відтіля через Босфор і Дарданелли в Мармурове, Егейське й Адріатичного моря.

Другий - знаменитий торговельний шлях "з варяг у греки", що з'єднує Чорне й Балтійське моря.

Третій торговельний шлях проходив майже паралельно Дніпровському шляху. Його називали Волзьким торговельним шляхом. З Новгорода кораблі йшли в озеро Ільмень, потім піднімалися нагору по річці Ловати й далі волоком перетаскувалися у верхів'я Західної Двіни. Далі плили вниз по цій ріці, потім через Валдайську височину суду перетаскували у верхів'я Волги й по ній спускалися в Каспійське море.

Четвертий торговельний шлях ішов з Новгорода й Києва на Волгу. Іноді від устя Дніпра купці звертали на схід, плили уздовж північного узбережжя Чорного моря навколо Кримського півострова й заходили в Азовське море, що на Русі називали Сурожським морем. Звідси йшли нагору за течією Дону до того місця, де ця ріка ближче всього підходить до Волзі. Тут із суду волоком і по Волзі спускалися в Каспійське море.

Російські із плавали також по Балтійському морю, що тоді називалося Слов'янським, або Венедським, а пізніше - Варязьким. Помори виходили на турах в Атлантичний океан, досягали берегів Англії й через Гібралтарську протоку проникали в Середземне море.

1.3. Передумови виникнення ділового туризму

У тій або іншій формі бізнес-туризм існує вже давно. Як про самостійний і високодохідний вид туризму про нього заговорили в Європі і США в 70-80-і рр. XX ст., а в 90-і роки ця сфера бізнесу набула особливо значного розмаху.

У радянські часи бізнес-туризм називався відрядженням. Зараз же діловий туризм – це сфера туристичного бізнесу, що активно розвивається і затребувана в бізнесах-колах.

Причини розвитку ділового туризму криються в глобалізації, пов'язаній із інтенсифікацією ділових, наукових і культурних обмінів, складом народонаселення за рахунок збільшення частки середнього класу.

У наш час кожен четвертий з подорожуюча людина залишає свій будинок, щоб відправитися в поїздки робить це по службовій потребі. І весь величезний сектор поїздок, чинених з найрізноманітнішими діловими цілями.

В англійській мові, що є міжнародною мовою не тільки бізнесу, але й туризму, термін tourism у сфері ділового туризму не застосовується. Для цього існує окреме поняття – «business travel».

Business travel це бізнес-систему, що складається з чотирьох підсистем. Це – чотирикутник, в кутах якого знаходяться: «компанії-замовники (вони направляють своїх співробітників у ділові поїздки)», «компанії-постачальники окремого виду послуг» (авіакомпанії, готелі, бюро з оренди автомобілів, страхові компанії і ін.), «компанії-постачальники повного комплексу послуг (туроператори) у сфері ділових поїздок» і «організації і підприємства індустрії MICE» (рис 1.1).

Рис. 1.1. Система ділового туризму

Замість поняття «бізнес-туризм» часто використовується англійський термін-абревіатура – MICE, що точно відображає структуру цього виду туризму: Мeetings/incentives/conferences/exibitions, що в перекладі означає: ділові зустрічі/інсентив – туризм/конференції/виставки.

Діловий туризм поєднує корпоративну тревел індустрію (сorporate travel іndustry) і індустрію зустрічей (MІCE).

Діловий туризм дуже багатогранний (рис. 1.2).

Рис. 1.2. Класифікація видів ділового туризму

Однією з форм дипломатичної діяльності є візити посадових осіб і делегацій. Виходячи з характеру прийому, візити поділяються на державні, офіційні, робочі, неофіційні, візити проїздом. У деяких випадках окремо виділяються візити делегацій і державних діячів на запрошення на ювілейні свята.

Безумовно, більшість візитів супроводжується розміщенням візитерів у закладах розміщення, однак у більшості випадків це не готельні підприємства. Проте під час неофіційних, робочих і окремих офіційних візитів делегації можуть розміщуватися в готельних підприємствах і для проведення деяких заходів використовувати конференц-зали готелів.

Однак візити є засобом реалізації багатьох інших форм дипломатичної діяльності – участь у міжнародних конгресах, конференціях, форумах, з’їздах.

З’їзд – збори представників будь-яких організацій, груп населення і ін.; зустріч осіб, що мають спільну мету, зокрема, збори делегатів політичних партій з метою формування політики і обрання в керівні органи.

Конгрес – 1) з’їзд, збори (звичайно за питаннями міжнародного значення);

2) (від лат. congressus – зустріч, збори) – з’їзд, нарада, як правило міжнародного характеру.

3) формальна зустріч делегатів, які звичайно відносяться до певної сфери людської діяльності або залучені в спеціальне дослідження в певній сфері для обговорення різних питань.

Симпозіум – 1) нарада, конференція по спеціальному науковому питанню;

2) (лат. symposium від грец. symposion – бенкет) нарада за будь-яким науковим питанням (часто міжнародна);

3) захід, що супроводжується бесідою в невимушеній обстановці, або формальна зустріч, коли фахівці роблять короткі повідомлення на певну тему або кілька тем, пов’язаних між собою.

4) наукова нарада, часто міжнародна.

Форум – масові представницькі збори, з’їзд.

Конференція – 1) збори, наради представників будь-яких держав, організацій, груп;

2) (піздньолат. cоnferentia від лат. confero – збираю в одне місце) – збори, наради представників будь-яких організацій, груп, держав, а також окремих осіб, науковців для обговорення певних (часто теоретичних) питань;

3) має на увазі формальний обмін думками на зустрічі або збори для обговорення спільних для всіх учасників питань.

Міжнародні конференції (конгреси) також є традиційною формою дипломатії і являють собою наради або зустрічі делегацій різних країн, які скликають з метою вивчення і вирішення проблем.

Терміни міжнародний конгрес і міжнародна конференція раніш застосовувались і як різні, і як рівнозначні, однак з часом їх почали використовувати як ідентичні.

Міжнародні конференції можуть бути класифіковані за різними критеріями залежно від мети, завдань, сери діяльності учасників, їх рангу, форми організації і проведення і ін.

1) за предметним змістом:

- політичні;

- технічні;

2) за метою:

- дорадчі;

- законодавчі;

- інформаційні;

3) за формою організації і проведення:

- двосторонні або багатосторонні;

- спеціальні або звичайні;

4) за рангом учасників:

- найвищого рівня;

- високого рівня;

- середнього рівня;

5) за сферою діяльності учасників:

- загальні (генеральні);

- закриті;

6) за оперативною метою проведення:

- дипломатичні або повноважні;

- попередні або експертні.

Семінар – 1) а) групові практичні заняття під керівництвом викладача у вищому навчальному закладі; б) групові заняття, гурток для якої-небудь спеціальної підготовки, для підвищення кваліфікації;

2) (від лат. seminarium – розсадник) – вид учбових занять, обговорення учнями (слухачами) під керівництвом викладача підготовлених ними повідомлень і доповідей;

3) лекція, що супроводжується обміном думками серед учасників.

В сучасній науці практикують наступні види семінарів:

- семінар запитань і відповідей;

- семінар – розгорнуту бесіду, який передбачає ґрунтовну підготовку учасників з розглядуваних питань;

- семінар, що передбачає усні відповіді з наступним їх обговоренням;

- семінар-дискусію за принципом круглого столу;

- семінар, що передбачає обговорення та оцінку підготовлених рефератів;

- семінар-конференцію;

- семінар - розв’язання проблемних завдань;

- семінар – заняття на виробництві;

- семінар – прес-конференцію;

- семінар – “мозкову атаку”;

- спеціальні семінари

- наукові семінари за фахом.

Збори – сумісна присутність де-небудь осіб чим-небудь об’єднаних, засідання членів будь-якої організації.

Зустріч – збори, які влаштовуються з метою познайомитися, провести бесіду з ким-небудь.

Сьогодні терміни “виставка” і “ярмарок” набули настільки схоже смислове значення, що використовуються часто як синоніми. Схожі риси (адресованість організованому ринку, обмежена тривалість, періодичне проведення в конкретних місцях та ін.), набуті ними в ході еволюції, дозволяють говорити про своєрідну конвергенцію. Однак слід зазначити, що між цими двома поняттями є різниця передусім організаційного плану. Так, виставка, за визначенням Міжнародного бюро виставок – це “показ, основна мета якого полягає в освіченні публіки шляхом демонстрування засобів, що є в розпорядженні людства для задоволення потреб в одній або декількох сферах його діяльності або майбутніх його перспектив”.

Ярмарок, за визначенням Спілки міжнародних ярмарок – це “економічна виставка зразків, яка згідно зі звичаями тієї країни, на території якої знаходиться, являє собою крупний ринок товарів, що діє у встановлені строки впродовж обмеженого часу в одному й тому ж самому місці, і на якій експонентам дозволяється представляти зразки своєї продукції для укладання торгівельних угод в національному чи міжнародному масштабах”.

Інсентив-туризм (від англ. «іncentіve» – «стимул») – широко використовується в багатьох країнах для заохочення співробітників підприємств.

Понад 73% його обсягу становлять корпоративні поїздки (так званий «corporate travel») - як індивідуальні ділові поїздки, так і для участі в заходах, проведених промисловими й торговельними корпораціями. Сюди ж ставляться й інсентів-тури ‑ поїздки, що організуються компаніями з метою мотивації співробітників, зайнятих в основному просуванням і продажем виробленого цією компанією товару.

Поїздки, пов'язані з участю в з'їздах, конференціях, семінарах під егідою політичних, економічних, наукових, культурних, релігійних й інших організацій, становлять близько 16% ринку ділового туризму.

І, нарешті, 11% обсягу ділового туризму займають поїздки з метою відвідування торгово-промислових виставок, ярмарків й участі в їхній роботі.

Рис. 1.3. Структура світового ділового туризму

На відміну від масового туризму рішення про відрядження, джерела й розміри її фінансування звичайно приймають, виходячи з ділової необхідності. Часте рішення приймають навіть не самі ділові туристи, що виконують свої професійні обов'язки за межами звичайного середовища, а інші особи (керівник або власник компанії, начальник відділу фірми й ін.).

До основним цілям здійснення ділових подорожей ставиться:

проведення зустрічей і переговорів з партнерами;

проведення нарад з керівництвом і колегами, представників філій і дочірніх структур;

інспекція роботи представництв і філій;

установлення й налагодження ділових контактів;

відвідування професійних заходів (виставок, конференцій і т.д.);

навчання співробітників;

звернення до державних структур різних країн, з метою одержання сертифікатів, ліцензій, дозволів і т.д.

У світі діловий туризм уважається основним сегментом ринку гостинності, однієї з найбільше що динамічно розвиваються, провідних, самостійних і високорентабельних галузей світової економіки.